Максим Хлань: «Пообіцяв президенту Лехії, що ні з ким не вестиму перемовини»
Український легіонер запалює в Екстраклясі
близько 2 місяців тому
Півзахисник Лехії та молодіжної збірної України Максим Хлань в інтерв'ю XSPORT розповів, як команда з численним представництвом наших легіонерів в Екстраклясі намагається зберегти прописку в еліті на наступний сезон.
– Починати розмову на негативі не хотілося б, якби не новини про відкликаний атестат Лехії.
– Я знаю не більше вашого. Інформацію дізнаємося з відкритих джерел. Ми сфокусовані на футболі і сподіваємось, що всі питання будуть врегульовані.
– Лехія сезон проводить на американських гірках. Чому так?
– Я б не сказав, що ми є слабшими за команди, якщо не брати топ-3 (Ракув, Лех, Ягеллонія). Але навіть Лех та Ягеллонію нам вдавалось обігрувати. Як відомо, диявол криється в деталях: мало досвідчених гравців, які можуть повести за собою. В якийсь момент я відчув, що треба десь брати більше на себе, хоча мені там 22 роки лише.
– Своїми виступами в Першій лізі тебе нарекли «українським чарівником», проте в Екстраклясі ти довго розкачувався...
– Після Олімпіади було емоційне вигорання, а коли ти постійно внизу, це так само виснажує психологічно. Лише зараз я знайшов свою гру і зрозумів, як треба грати в Екстраклясі.
– Рівень спротиву на порядок вищий?
– Проти тебе на фланзі завжди буде два суперники, а подекуди – три. Треба підлаштовуватись, щось вигадувати, аби заскочити опонента зненацька. В цьому плані мені допомогли тренери молодіжки, які наголошували на тому, що зараз я отримую колосальний досвід, який допоможе мені в майбутньому.
– Переможний гол Краковії додав позитивних емоцій?
– Так, але потрібно вміти пропускати через фільтри. Потрібно залишатися сконцентрованим, адже ми добряче обпеклися на тому, коли виграли кілька матчів, а потім отримуємо неприємний удар і знову витягуємо себе з психологічної ями.
– Цей матч можна назвати переломним?
– В Екстраклясі це так не працює. Як я вже казав, можна виграти 1-2 гри, а потім отримуєш 4 у власні ворота. Завжди треба боротися до кінця.
– У Польщі більше цінується силовий футбол?
– Є таке, особливо якщо говорити про команди другої половини таблиці. Легія, Лех, Ягеллонія намагаються грати на м'ячі. На цьому фоні виділяється Ракув, який сповідує силовий футбол. Але є Пуща (в складі якої грає Роман Якуба), яка грає неприємно. У них є своя фішка зі стандартами і дуже сильно відточують аути. Там ціла система.
– Не дивно, що за тренера Ракува писали в контексті можливої роботи в Україні...
– Він дуже сильний тренер. Мені було приємно почути позитивний фідбек про мене. Його футбол більше зайшов би у нас, якби ним зацікавились. Дуже класно він розкрив Влада Кочергіна, зробивши його центрхавом без слабких місць. Зараз він може і у відтяжці зіграти і вісімку. Не розумію, чому Влад досі не в збірній.
– Як уродженцю Житомира, хотів б побачити Марека Папшуна в Поліссі, якщо провалиться Імад Ашур?
– З тими ресурсами, він точно зробить Полісся чемпіоном.
– Як тобі Полісся і Карпати цього сезону?
– Дуже подобаються обидві команди. Коли в Польщі мені вже розповіли, що історія Лехії переплітається з Україною (до Другої світової війни клуб Лехія базувався у Львові, маючи ідентично зелено-білі кольори, як його правонаступник в Карпатах.
– Який футбол сповідує Лехія?
– У нас англійський тренер намагається поставити нам простий футбол, який був раніше на Туманному Альбіоні, але з певними фішечками. Для мене, як вінгера, йому важливо створювати простір для десяток, нападників. Джону Карверу дуже підходить польський чемпіонат, а через нього я десь розумію, до чого готуватися, якщо доля закине мене в Англію. Лехію люблять за наш футбол, але не за те, що забирають ліцензію (посміхається).
– Як змінили тебе ці 2 роки в Польщі?
– Цікаве питання, на яке й сам до кінця ще не знайшов відповідь. В Лехію я переходив у найскладніший час моєї кар'єри. Всі знають мою ситуацію з попереднім клубом. Ніхто не міг гарантувати мені, що у мене вийде. Потрібно працювати і вірити в те, що ти робиш. Багато буде труднощів, але це неоціненний досвід. Починаєш більше цінувати те, що ти ні від кого не залежиш, яких людей потрібно пускати в своє оточення.
Змінюється ставлення до футболу, коли ти більше починаєш приділяти увагу відновленню, харчуванню. Якщо в Україні після матчу можуть дати вихідний, то в Європі на наступний день ти працюєш з фізіотерапевтом, на масажах, зал, сауна, басейн. Я відчуваю себе зобов'язаним Лехії і зроблю все від себе залежне, щоб команда залишилася в Екстраклясі.
– Як швидко опанував польську?
– Я 8 років прожив у Львові і перебування в україномовному допомогло за кілька місяців вже базові речі опанувати.
– Ти прийшов в команду одночасно з Іваном Желізком та Богданом Сарнавським. Зараз наша діаспора збільшилася до п'ятьох гравців. Це сильно сприяло твоїй адаптації в Лехії?
– 100%! На першому етапі, коли ти ніколи до цього не грав за межами України, дуже важливо мати поруч людей близьких ментально. Разом набагато простіше було влитися в колектив та повністю інтегруватися.
– Фразу Spierdalaj na Ukraine (забирайся додому - переклад) часто можеш почути на свою адресу?
– Я не скажу, що цього нема, але це лунає здебільш він фанів команди суперника на стадіонах або можуть в коментарях щось написати в Instagram. У Гданську нас дуже люблять і ми своєю грою стараємось показати, що українці – далеко не пасажири за межами батьківщини. Але між пересічними людьми, які давно тут або знайшли прихисток від війни, це має місце.
– Польські медіа часто відправляють тебе в інші клуби, враховуючи твій спливаючий контракт влітку. Де правда?
– Я особисто ні з ким не спілкуюсь.
– Вєчиста, Ягеллонія – це все брехня?
– Клуби виходять на моє оточення, цікавляться моєю ситуацією в клубі, але я пообіцяв президенту Лехії, що до кінця сезону ні з ким не буду вести перемовини за спиною. Ми потім сядемо і вирішимо, що робити далі.
– Опція залишитись у Гданську має місце?
– Всі опції на руках.
– Що могла б УПЛ взяти за приклад у Екстракляси в мирний час?
– До війни проблемою було те, що ми не вміли подати наш футбол так, щоб робити з нього шоу і люди заповнювали стадіони, телекартинка, не було телепулу, сюжети на телебаченні про гравців з їхніми історіями. В Польщі можуть гравців середньої ланки розкрутити так, що за ним вишикується черга з бажаючих його придбати.
Коли я навчався в УФК, то на матчах Карпат завжди любив приходити на Карраскаля, коли він міг кілька разів за гру еластико прокинути м'яч або забити красивий гол. На таких гравців одне задоволення було спостерігати. На мою думку, чим більше ми зможемо зробити з наших футболістів зірок, то на них ходитимуть глядачі, клуби більше зароблятимуть і воно почне працювати, як в Європі.
Класно, що у нас з'явився УПЛ ТБ. В плані телекартинки наші можуть дати фору Canal+, який є офіційним мовником Екстракляси.
– На якій стадії перебуває судовий розгляд суперечки із Зорею?
– Ви мабуть першими, хто дізнається в Україні. Історія закінчена. Зоря пішла на угоду.
В 2023 році Хлань в односторонньому порядку розірвав контракт із Зорею після того, як він не погодився продовжити контракт на умовах клубу, Зоря відсторонила футболіста від першої команди і позбавила повноцінного тренувального процесу. В особистому контракті із Зорею було вказано, що за одноосібне розірвання футболіст мав викласти з кишені 10 мільйонів доларів.
Максим разом зі спортивним юристом Іллею Скоропашкіним подали скаргу в КДК УАФ на Зорю, звинувативши клуб в аб'юзивній поведінці, спрямованої на розірвання або зміну умов контракту, що згідно Регламенту ФІФА про статус і трансфер гравців дає підставу достроково розірвати угоду. Футболіст отримав статус вільного агента, Зоря втратила можливість отримати 300 тисяч євро компенсації за виховання, а футболіст мав намір очистити свою репутацію в Спортивному арбітражному суді Лозанни (CAS).
– Ти пробачив Зорі, що вони з тобою так вчинили?
– Образа на Зорю у мене велика, я хотів йти до кінця, але близькі відмовили мене, щоб міг повністю присвятити себе футболу, а побігати по судах можна буде після кар'єри. Я розумію, що вийшов переможцем в цій історії, а на моєму прикладі Зоря вже не змогла так вчинити з Денисом Антюхом, у якого ситуація схожа з моєю. Щоб у молодих футболістів був приклад, коли не можна заганяти футболіста нижче плінтусу, а футболісти не є іграшками власників клубів. Не кожен зміг би витримати цей тиск, хоча мені було тоді 20 років і кар'єру могли просто поховати.
– Не сподівався, що Євген Геллер піде на угоду?
– В останню чергу. Можливо, він з часом змінив погляд на цю ситуацію. Найголовніше, що все позаду, хоча тоді при Патріку ван Леувену я почав отримувати постійну практику. Його асистент Раймонд Аттевелд дуже сильно повпливав на мене і багатьом хлопцям допоміг розкритись. Користуючись нагодою, хочу подякувати моєму адвокату Іллі Скоропашкіну, завдяки якому я не закінчив з футболом 2 роки тому.
– Давай поговоримо про збірну. В останніх матчах наставник молодіжки Унаї Мельгоса почав більше тобі довіряти. Заслужив грою за клуб?
– Я повністю адаптувався до його вимог. Я приїжджаю в збірну і відкриваю щось нове для себе.
– Тебе почав запрошувати в U-21 ще Руслан Ротань. Їхнє бачення футболу кардинально відрізняється?
– У кожного тренера своє бачення філософії побудови гри, і кожен по-своєму правий. На мій погляд Петрович акцентує увагу на максимальному використанні моїх сильних сторін для команди, тоді як Унаї пропонує альтернативний погляд, який дає мені новий досвід. Він формує команду без яскраво виражених зірок, але з чіткою і структурованою грою, а його здатність доносити свої ідеї футболістам робить цей підхід ефективним.
– Ти викликався на останній збір молодіжки в Туреччині. Якими для тебе видалися спаринги з Словенією та Польщею?
– Досить інформативними. На мій погляд, ми грали краще, але нас покарали за розслабленість. Самі собі напривозили. Добре, що це з нами трапилося не в офіційних матчах.
– Сподіваєшся поїхати на Євро на фоні успішної гри за клуб?
– Я роблю з власного боку все можливе. Рішення приймаю не я, тому подивимось.
– Як тобі суперники на груповій стадії?
– Можна грати з будь-яким суперником. Найважливіше буде добре розпочати турнір, щоб твоя доля не вирішувалась суперниками. У данців завжди класні збірні були, фіни за останні роки спрогресували. В Нідерландах обов'язково хтось вистрілить і може стати суперзіркою світового рівня. Це однозначно буде класний досвід.
– Що допомагає долати труднощі?
– Підтримка родини. З віком навчився швидко забувати невдачі, не пожирати себе зсередини. Головне робити висновки з помилок і працюєш далі. Мені дуже пощастило потрапити в УФК до Олега Дмитровича Родіна, бо в інших групах тренери сильно тиснули і не кожен міг це витримати.
Хлань в поточному сезоні Екстракляси відіграв за Лехію 23 матчі: 5 голів, 3 асисти.
Лехія посідає 14 сходинку в турнірній таблиці Екстраклясі, набравши 33 бали за три тури до завершення сезону
Поділитись
