Нагорняк і бромантан. Перший гучний допінг-скандал в українському футболі

Наприкінці минулого року спільноту не тільки українського футболу, а і європейського, сколихнула новина про позитивний допінг-тест вінгера збірної України та лондонського Челсі Михайла Мудрика. Наразі зірка синьо-жовтих перебуває в очікуванні результату проби В. Відзначимо, що Мудрика можуть дискваліфікувати на чотири роки – це максимальне покарання у даному випадку.

Це не перший допінг-скандал в історії українського футболу. Вперше про допінгову проблему в Україні заговорили у 1993 році, коли попався і був дискваліфікований на рік український футболіст варшавської Легії Роман Зуб, у якого було значно перевищено допустимий вміст тестостерону. Мутна історія.

Були розмови, що допінг приймали всі гравці клубу, за виключенням саме Романа, його і зробили цапом відбувайлом, як легіонера. У підсумку Роман повернувся в Україну і рік провів на футзальних майданчиках, а пізніше відіграв майже 200 матчів за Карпати, Волинь, Ниву Вінниця, Поліграфтехніку, Зірку та Прикарпаття.

Початок українській допінговій епопеї поклав випадок з Сергієм Нагорняком. Це трапилося 29 жовтня 1997 року після матчу плей-оф за право виступати на ЧС-1998 Хорватія - Україна (2:0).

Звістка про те, що в організмі Нагорняка був виявлений бромантан, про що відповідні служби доповіли незвично оперативно, стало справжнім шоком. Досі у нас ніхто з подібним явищем не стикався. Футболістів регулярно перевіряли після міжнародних матчів, але нікого за руку не ловили.

---

ДОВІДКА

Бромантан має поєднані стимулюючі та анксіолітичні ефекти, підвищує фізичну працездатність, уповільнює розвиток процесів втоми, прискорює відновлення у звичайних та ускладнених гіпоксією та гіпертермією умовах, сприяє поліпшенню мнестичних процесів, навчання; покращує координацію рухів, підвищує температуру тіла, має нейропсихоактивуючу дію (тому його іноді відносять до психомоторних стимуляторів), виявляє антагонізм щодо седативної дії транквілізаторів, позитивну інотропну дію без впливу на хронотропну функцію серця, має імуномодуль.

Встановлено позитивний вплив бромантану на показники психофізіологічного стану – обсяг та стійкість уваги, складну сенсомоторну реакцію, параметри успішності операторської діяльності. В основі механізму дії бромантану лежить здатність підвищувати активність підкіркових центрів ЦНС (ядер гіпоталамуса, ретикулярних ядер покришки, гіпокампу).

---

Спалахнув великий скандал. Федерація футболу України тоді оперативно відреагувала, заявивши, що офіційні представники національної збірної, тренери, лікарі до цього не причетні. Це стало можливим через халатність при виконанні своїх службових обов’язків лікаря ФК Дніпро Леоніда Левченка, який рекомендував і дав цей медичний препарат гравцю для лікування ще у Дніпрі, а Нагорняк використав його для свого видужання напередодні матчу в Загребі.

Не очікуючи рішення ФІФА, ФФУ дискваліфікувала Нагорняка на два роки, а Левченку заборонили працювати в українському футболі. Пізніше керівництво Дніпра звільнило з посад – головного тренера В’ячеслава Грозного та начальника команди Олександра Мельникова.

В'ячеслав Грозний. Фото з відкритих джерел

Здавалося, на цьому можна поставити крапку в цій історії, але розповімо цікаві деталі цього скандалу.

В одному з перших інтерв'ю після допінгу Нагорняка колишній лікар Дніпра Левченко заявив таку фразу: «Нас усіх і мене, зокрема, підставили». Трохи згодом навіть з'явилася версія, мовляв, на допінгу попався гравець київського Динамо Юрій Дмитрулін, а Сергій Нагорняк був «чистеньким», але жодних доказів цьому немає, а це лише чиїсь припущення.

У наступні роки Нагорняк ніколи не розповідав про допінговий скандал, лише на початку 2000-х він торкнувся цієї теми.

«Сьогодні можу сказати одне і найголовніше: висновки після того, що сталося, я зробив серйозні. У жодній зі своїх команд незалежно від рекомендації клубних лікарів не приймав навіть вітамінів.

Свого часу мене просто вбивали розмови про те, що Нагорняк за півгодини до початку матчу усамітнився в туалеті, щоби прийняти якийсь містичний засіб. Маячня якась.

Коли в перший день збору, що передує матчу-відповіді з хорватами, мене викликали Йожеф Сабо і лікар команди Володимир Малюта і повідомили про позитивну допінг-пробу, я взагалі не міг зрозуміти, звідки в мене взявся бромантан. Просто взяв речі і поїхав із Конча-Заспи.

Я чув, що бромантан може проявитися лише в тому випадку, якщо він потрапив до організму за дві години до гри. У моєму випадку це було виключено. Але я мав взяти провину на себе, бо так було потрібно. Нам могли зарахувати технічну поразку – 0:3. А такий розрив у рахунку вже не відіграється».

А ось які подробиці розповів головний тренер збірної України Йожеф Сабо одразу після матчу з Хорватією. Вона відрізняється від версії Нагорняка.

«За годину двадцять хвилин до поєдинку у Загребі, коли ми приїхали на стадіон «Максімір», нам повідомили, що після матчу відбудеться допінг-контроль і видали спеціальний бланк, в якому лікар мав підписати гарантію того, що ніяких заборонених препаратів він футболістам не давав.

Після цього я поговорив з хлопцями, пояснивши, до чого може призвести вживання сумнівних таблеток, додав, що заміну зробити ще не пізно. На жаль, все одно уникнути неприємностей не вдалося».

Таким чином, Нагорняк, мабуть, прийняв бромантан після цієї розмови, приблизно за півгодини до матчу, усвідомлюючи, чим він ризикує.

Ще більше деталей розповів лікар збірної України Володимир Малюта, який вщент розбив версію про те, що на допінгу попався гравець Динамо Дмитрулін.

«Нагорняк категорично став заперечувати свою провину, стверджуючи, що він приймав тільки ті препарати, які давав йому я. Вийшло, що тепер під підозрою опинився я, а не Нагорняк. Звісно, я був у шоці. На щастя, мене пожаліли. До мене підійшов один із гравців Дніпра і сказав: «Ви не хвилюйтеся, нам такі жовті пігулки в Дніпрі часто дають. За 40-50 хвилин до початку гри нам дають 4-5 таблеток».

Тож нічого дивного немає в тому, що представник київського Динамо Юрій Дмитрулін виявився «чистим», а Нагорняк викритий. Ось так один із футболістів Дніпра допоміг внести ясність у цю ситуацію».

Сам Нагорняк називає маячнею чутки нібито його підставили, щоби уникнути дискваліфікації для Юрія Дмитруліна, який нібито вживав допінг.

«Це абсолютна маячня не підтверджена жодними фактами. Я не знаю, хто таке розповсюджує».

Григорій Суркіс, який на той час обіймав посаду президента ПФЛ і був віцепрезидентом ФФУ, також провів бесіду з Нагорняком, на якій він спочатку не визнавав свою провину, проте пізніше написав пояснювальну записку, суть якої зводилася до наступного:

«Було велике бажання виступити у грі з Хорватією, тому я наважився випити таблетки, щоб зняти нездужання, слабкість, головний біль. Ці таблетки я отримав від лікаря ФК Дніпро Левченка. Справжнього призначення таблеток, як допінгового препарату, я не знав і вважав, що це дозволені для приймання ліки, оскільки отримав їх від лікаря, якому вірив. Вважаю, що цей вчинок зроблений мною ненавмисно, прошу врахувати моє щиросердне зізнання».

На той час в історії світових чемпіонатів випадом із Сергієм Нагорняком – четвертий такого плану. 1974 року і 1978 року на вживанні допінгу попалися Ернест Жан-Жозеф з Гаїті та шотландець Віллі Джонстон, а на ЧС-1994 було дискваліфіковано Дієго Марадону. І жодного разу через огріхи цих футболістів не страждали їхні збірні. Проте розмови про можливу технічну поразку – 0:3, не давали спокою українцям протягом наступних декількох днів.

Григорій Суркіс. Фото з відкритих джерел

Після ретельного вивчення всіх документів, наданих ФФУ, відбулося обговорення у штаб-квартирі ФІФА. Хорватська сторона наполягала на зарахуванні українській збірній технічної поразки з рахунком 0:3. Враховуючи той факт, що ФФУ вжила всіх необхідних заходів з даного питання ще до розгляду розширеного засідання ФІФА, Оргкомітет прийняв рішення затвердити санкції, застосовані ФФУ, а результат першого матчу Хорватія – Україна (2:0) залишити незмінним.

В підсумку Нагорняк отримав дворічну дискваліфікацію, яку пізніше йому зменшили, що дало можливість майже на рік раніше опинитись в донецькому Шахтарі.

Додамо, що матч-відповідь Україна – Хорватія завершився з рахунком 1:1 і за підсумками двох поєдинків синьо-жовті не потрапили на чемпіонат світу 1998 року.

Павло Василенко, спеціально для XSPORT