«Наполі» – чемпіон. 19 років тому клуб збанкрутував, а зараз місто гуляє і возвеличує нових героїв

Вони на це заслужили. Наполі після 33 років очікування нарешті знову став чемпіоном Італії.

Лучано Спаллетті в свої 64 все ж завоював скудетто. І цей тріумф точно увійде в футбольний фольклор.

• 1990 рік – друге чемпіонство в історії Наполі

• 1998 рік – виліт до Серії В

• 2004 рік – банкрутство клубу

• 2005 рік – поразка в фіналі плей-оф за вихід з Серії С

• 2018 рік – друге місце в Серії А з 91 очком

• 2023 рік – третє чемпіонство в історії Наполі

Це був довгий шлях. Але партенопеї зуміли його подолати і тепер сп’янілі від успіху.

Важлива деталь в цьому успіху це те, що лише одна людина з поточної команди вигравала котрийсь з топ-5 чемпіонатів Європи.

І це завгосп Томмазо Стараче.

Він застав ще ті два чемпіонства з Марадоною. А тепер виступає зв’язком між поколіннями. І вчергове підкреслює те, наскільки в Неаполі цінуються звичайні люди. Змінювалися зірки, стверджувалися нові легенди. Цей трудяга залишався.

Важко назвати головного героя цього чемпіонства. Але для початку давайте відзначимо Лучано Спаллетті.

Символічно, що святкувати йому довелося в Удінезе. В 2005 році він подарував цьому місту Лігу чемпіонів. Тепер отримав подарунок у відповідь.

Він не зміг привести до чемпіонства Рому, зникнув на два роки після Інтера, деякі фанати Наполі закликали звільнити його після першого сезону в клубі. Але зараз Спаллетті на вершині:

«Бачити неаполітанців щасливими, усміхненими – це прекрасне відчуття. Я переймаю від них всі ці емоції. Ми були зобов’язані подарувати цим людям привід радіти».

Фанати Наполі можуть сваритися з ним, не погоджуватися. Але він все ж зробив те, що обіцяв – повернув команду на вершину. І, до того ж, з фінансами у клубу, порівнюючи їх з іншими італійцями, все більш ніж пристойно:

«Коли я прийшов сюди, то сказав, що на скудетто нам знадобиться 20 років... Ми випередили графік на два роки. Тепер нам потрібно виграти його знову і знову. А ще нам бракує Ліги чемпіонів.

Влітку нам потрібно було освіжитися, і наші керівники, які здійснили цю революцію, добре попрацювали.

Але це лише початкова точка, а не кінцева».

Гравці? Це справді команда. Тут знаходилося місце для геройств і Мерету, і Кіму, і Ді Лоренцо, і Лоботці та іншим.

Однак, звісно, це скудетто ховається за маскою.

Найдорожчий гравець всього чемпіонату Італії. Але він вартував тих 75 мільйонів, які Наполі заплатив за нього Ліллю.

Віктор Осімхен в дитинстві змушений був порпатися на смітнику, потім ледь не завершив кар’єру через малярію. А зараз він є символом цього чемпіонства. Хлопець, який здолав багато перешкод на шляху до тріумфу.

В цьому сезоні у нігерійця 22 голи у чемпіонаті. Серед них переможний проти Роми, два під розгром Ювентуса 5:1. І, звісно, чемпіонський Удінезе.

«На початку сезону ми були аутсайдерами, мало хто в нас вірив. Але завдяки згуртованості, чудовому тренеру, президенту та всім в клубі, ми змогли повірити в скудетто та виграти його. А тепер давайте насолоджуватися моментом».

На стадіо Марадона були продані всі квитки. А після гри місто перетворилося в один суцільний феєрверк, в одне суцільне святкування.

Навряд могла бути по-інакшому. Якщо десь футбол і є релігією, то саме тут. Страждання, відданість і тріумф.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора