Наш герой – Сергій Ребров: згадуємо шлях легенди українського футболу від перших кроків в кар'єрі до тренера національної збірної

На нього чекали не один місяць, але цей день все ж настав: Сергій Ребров – новий головний тренер збірної України. Його без перебільшення можна назвати однією з найзнаковіших особистостей в історії українського футболу, а досвід тренерської роботи Реброва в усіх його попередніх командах був виключно позитивним. 

Очолити національну збірну своєї країни – це вершина визнання на Батьківщині і вінець довгої та успішної кар'єри, яку дано пройти тільки найкращим. На честь офіційного призначення Реброва пропонуємо згадати його яскравий шлях до цієї вершини. 

Старт в «Шахтарі», про який мало говорять, розквіт в «Динамо» і переїзд до Лондона

В Україні про Сергія Реброва звикли говорити виключно як про легенду київського «Динамо», адже саме в цьому клубі він досяг головних висот у своїй кар'єрі як гравця, так і, поки що, тренера. Однак, мало хто згадує, що свій професіональний футбольний шлях Ребров починав в складі головного суперника «біло-синіх» – донецького «Шахтаря». Сергій Станіславович народився в Горлівці, а свої перші футбольні кроки робив саме в складі «гірників», встигши провести за них досить успішний сезон-1991/92, в якому забив 12 м'ячів в 26 матчах. 

Після такого яскравого сезону молодого і перспективного нападника відразу ж забрало «Динамо», яке в ті роки було абсолютним гегемоном українського футболу. У столичному клубі Ребров провів вісім успішних років, за які виграв 8 чемпіонських титулів, тричі визнавався найкращим футболістом України і став одним з найсильніших гравців країни. А якби в ті роки разом з Ребровим в «Динамо» не запалював легендарний Андрій Шевченко, то приставка «одним з», можливо, взагалі була б зайвою.

На стику століть, в червні 2000-го року, Ребров в статусі головної зірки «Динамо» (Шевченко на той час вже поїхав в «Мілан») перейшов в лондонський «Тоттенхем» за великі, на той час, гроші – 11 мільйонів фунтів стерлінгів. Так почалася європейська кар'єра Реброва-гравця, яка, на жаль, не була такою успішною, якою могла і, напевно, повинна була б бути. 

В Європі не заграв, але став чудовим тренером

В «Тоттенхемі» у Реброва не склалося, хоча починалося все дуже багатообіцяюче. Уже в першій грі за «шпор» проти «Іпсвіча» український форвард відзначився дебютним голом, а в матчі 4-го туру він оформив дубль у ворота «Евертона».

Свій стартовий сезон в Лондоні Ребров однозначно може занести собі в актив. Він провів 36 матчів в усіх турнірах, забив 12 голів, серед яких пам'ятний м'яч в дербі проти «Арсенала», і був твердим гравцем основи.


Але після звільнення тренера Джорджа Грема українець не зміг знайти спільної мови з новим наставником Гленном Ходлом і практично перестав грати за лондонський клуб. Спочатку Реброва віддали в оренду до «Фенербахче», з яким він встиг стати чемпіоном Туреччини, а потім він повернувся в Лондон, де протягом одного сезона захищав кольори «Вест Хема». 

На цьому європейський вояж Сергія Реброва закінчився, і в 2005 році він в статусі вільного агента повернувся в київське «Динамо». У столиці України він провів ще три сезони, встиг виграти чергове чемпіонство, стати першим гравцем, який забив сто м'ячів в УПЛ, а також потрапити разом зі збірною України на пам'ятний ЧС-2006, на якому наша команда дійшла до чвертьфіналу, а сам Ребров забив легендарний гол у ворота Саудівської Аравії. 

В кінці ігрової кар'єри Ребров встиг з'їздити в країну 404 і провів один сезон в казанському «рубіні», який теж став для українця чемпіонським. А потім почалася не менш успішна тренерська кар'єра Сергія Станіславовича. 

Тренерська кар'єра Реброва: від дубля «Динамо» до збірної України

Свою тренерську діяльність Сергій Ребров почав відразу після завершення кар'єри гравця. У той же день, коли форвард оголосив про рішення повісити бутси на цвях, його призначили асистентом наставника дубля «Динамо». До першої команді «біло-синіх» Реброва підпустили за три роки, коли у вересні 2012 він став помічником головного тренера киян Олега Блохіна. Однак під керівництвом легенди столичний клуб, м'яко кажучи, не виблискував, і після четвертого місця в сезоні-2013/14 Блохіна звільнили з його посади. З цього моменту тренерська кар'єра Реброва вийшла на абсолютно новий рівень.

Рішення призначити замість Блохіна його асистента виглядало досить сумнівним. Ребров сприймався швидше як тимчасова затичка з приставкою «в.о.» і людина, яка очолює команду лише на час, поки клуб не знайде нормального тренера. Але у нього, раптово, вийшло! 

Спочатку Сергій Станіславович виграв з «Динамо» фінал Кубка України-2014, завоювавши таким чином свій перший трофей в якості наставника. А вже в наступному сезоні він просто кардинально змінив київську команду, в першу чергу в плані якості гри. А за хорошою грою пішли і результати. За підсумками першого повного сезону Реброва «Динамо» вперше з 2009-го року стало чемпіоном України, не програвши жодного матчу в УПЛ-2014/15, а також виграло кубок країни, оформивши свій перший з 2007-го року золотий дубль. Крім того, в тому сезоні динамівці дійшли до чвертьфіналу Ліги Європи, прибравши зі свого шляху грізний «Евертон» з Лукаку (1:2; 5:2).

У наступному сезоні «Динамо» Реброва знову стало чемпіоном України, а також побило рекорд за тривалістю безпрограшної серії, який тримався з часів Валерія Лобановського і становив 33 матчі. Ще одне неймовірне досягнення того сезону – вихід «Динамо» в плей-оф Ліги чемпіонів, який до Реброва востаннє траплявся ще в минулому столітті. У 2017 році Ребров залишив «Динамо», не продовживши контракт з клубом, і вперше очолив іноземну команду. 

Тур арабськими країнами і неймовірний успіх з «Ференцварошем»

У сезоні-2017/18 Ребров встиг попрацювати в екзотичному чемпіонаті Саудівської Аравії, в якому в ті часи зірок рівня Роналду і Бензема ще не було. Український наставник очолив місцевий «Аль-Ахлі» з Джидди. Не сказати, що цей період тренерської роботи Реброва був невдалим: його команда посіла друге місце і здобула срібні медалі чемпіонату. Але «Аль-Ахлі» став єдиною командою, з якою Сергій Станіславович не завоював жодного трофея.

Після Саудівської Аравії Ребров вирішив попрацювати ближче до Батьківщини і очолив угорський «Ференцварош». І саме своєю роботою з цим клубом він заявив про себе як про топового тренера і довів, що його успіх з київським «Динамо» був невипадковим.

У сезоні-2018/19 він виграв з клубом з Будапешта ювілейне, 30-те чемпіонство в історії «фраді», а також вперше за 15 років вивів його в груповий етап єврокубків, пробившись до Ліги Європи. Але на цьому Ребров вирішив не зупинятися і в наступному сезоні замахнувся на неможливе – вперше за 25 років вивів скромний «Ференцварош» в групу ЛЧ.

Успіхи Реброва в Угорщині знову привернули увагу багатих арабів. На цей раз він прийняв пропозицію з Об'єднаних Арабських Еміратів і очолив один з найвідоміших і титулованих клубів країни – «Аль-Айн». Там він відпрацював два сезони, в першому з яких виграв чемпіонат і кубок країни, а в другому – став срібним в усіх турнірах. Нарешті, коли контракт з «Аль-Айном» закінчився, Ребров зміг здійснити своє бажання, яке ніколи не приховував – очолити національну збірну України!  

Чого чекати від збірної Реброва? 

Зараз відповісти на це питання просто неможливо. Очікування від цього призначення просто безмежні, адже багато вболівальників бачать в Реброві месію, який прийде і вмить вирішить всі наші проблеми. Однак на побудову будь-якого проєкту потрібен час, а цей наставник, я сподіваюся, призначений саме для побудови якісного проєкту. 

Сьогодні наша збірна, однозначно, отримала дуже хорошого тренера: з солідною футбольною біографією, багатим бекграундом і головне – досвідом перемог і досягнень найвищих результатів. Крім того, на руку Реброва грає його статус справжнього народного улюбленця. Призначення цього тренера чекали і хотіли всі, а значить він буде мати солідний кредит довіри як з боку УАФ, так і з боку вболівальників. Сподіваємося, що все це допоможе Сергію Станіславовичу працювати з нашою збірною якомога якісніше і від щирого серця бажаємо «улюбленцю секторів» удачі в цій нелегкій справі!

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images, ФК «Динамо Київ»