«Наступного дня я зустрічав команду в аеропорту». Терзич – про Лігу чемпіонів-1997 і сьогоднішній фінал
близько 1 року тому
Сьогодні відбудеться вирішальний матч усього євросезону – фінал Ліги чемпіонів. На одному з найбільш культових стадіоні Європи Уемблі за трофей між собою зійдуться абсолютний фаворит Реал Мадрид і команда, що дивом зуміла дістатися до цієї точки, Боруссія Дортмунд.
Головний тренер німців Един Терзич пам’ятає, як місто святкувало поки єдиний тріумф їхньої команди у ЛЧ. І 41-річний спеціаліст хоче подарувати йому ще одну причину для гордості.
Про перемогу Боруссії в Лізі чемпіонів 1997 року
Мені тоді було 14 років. На жаль, я не був у Мюнхені, де проходив фінал, але дивився його на великому екрані у своєму рідному місті. Наступного дня я разом зі своїм братом був в аеропорту, де ми зустрічали команду.
Відтоді я передивлявся цей матч кілька разів. Це був особливий день для всіх уболівальників Дортмунда.
Наші місто і клуб дуже тісно пов'язані між собою. Якщо будь-кого запитати, які кольори асоціюються у них з містом, то ви завжди почуєте у відповідь, що жовтий і чорний. Це свого роду взаємність. Клуб представляє місто, а місто представляє клуб. Це те, що робить їх обох такими особливими.
Про вихід його команди у фінал
Груповий етап розпочався для нас не дуже. Спочатку ми в першому турі програли у Парижі, а потім вдома зіграли лише внічию з Міланом.
Але з третього матчу, коли ми зустрічалися з Ньюкаслом і зуміли перемогти, ми почали вірити в те, що здатні чогось досягти. Ми розуміли, що нам є що показати у цьому сезоні Ліги чемпіонів. Наша впевненість у собі почала зростати.
Потім ми вийшли у плей-оф і сказали собі: «Звичайно від раунду до раунду стає все важче, але водночас ми стаємо ближче і ближче до фіналу». Ми хотіли зробити все можливе від себе, щоб продовжувати рухатися далі.
Зараз ми досягли Уемблі. І, звичайно, хочемо зробити останній крок.
Про матч з Реалом
Ми добре виступили в цьому сезоні й заслужили цей фінал. І в ньому доведеться протистояти надзвичайно сильній команді, яка має чимало схожого досвіду.
Але це один матч. І ми знаємо, що у ньому можливо все. Якби нам потрібно було грати з Реалом десять разів, то про загальну перемогу було б складно говорити. Але в одному матчі ми здатні перемогти будь-якого суперника у світі.
Про розвиток тренерської кар’єри
Оскільки ви працюєте з різними людьми, то однієї формули не існує. Кожен день пропонує нові виклики, щодня перед тобою постають нові завдання. Ти не можеш дозволити собі стояти на місці.
Тобі доводиться постійно дізнаватися щось нове: про гру, про команду, а також, звичайно, про себе самого.
Для мене дуже важливо намагатися вдосконалюватися. Це, відповідно, допомагає ставати кращою і команді. Я досить молодий у цій сфері, хоч і треную половину життя. Але водночас я не так довго працюю з першою командою.
Це був мій перший півфінал Ліги чемпіонів. Зараз я вперше буду в фіналі. Очевидно, мені все ще потрібно набратися досвіду в певних аспектах. Але також я намагаюся звертатися до людей, які вже його накопичили. Так вдається уникати певних непотрібних помилок.
Багато! Це найбільший титул, який можна виграти у клубному футболі. Подібне вдалося нам лише одного разу в історії клубу. І це вкотре підкреслює наскільки цей шанс особливий.
За всі ці роки нам не стало легше досягнути такого успіху. Від цього, думаю, перемога була б тільки ще більш особливою.
Але якщо ви залишаєтеся разом, тримаєтеся купи, всі думаєте в одному напрямку, мислите позитивно, демонструєте стійкість і багато хоробрості, то в кінці цілком можете отримати причину святкувати.
Поділитись