Не треба робити з Боснії нікчемних аутсайдерів. Чого очікувати від суперника України у відборі на Євро?

Вони стали передостанніми у групі відбору на Євро. Програли обидва матчі Словаччині і Люксембургу. Від останнього пропустили на виїзді аж чотири м’ячі. Їм забив навіть Ліхтенштейн!

Додайте сюди те, що за останній рік у них змінилися три головні тренери, одному лідеру команди ось виповнилося 38 років, тоді як інший грає в чемпіонаті ОАЕ. Ну і зверху ще можна накрити жабогадюкінгом у місцевому футболі.

Це все про збірну Боснії і Герцеговини. Обнадійливий для України набір, правда?

Наша команда проведе свій сьомий в історії плей-оф відбору на великий турнір. З попередніх шести спроб вдалою вийшла тільки одна. Це вже якась національна традиція згадувати сльози Шевченка після Греції і розбиратися «де гуляв» Шовковський.

Але у Боснії ситуація ще гірша – вони не пройшли плей-оф жодного з чотирьох своїх разів. І якщо у нас більшість невдач припала на чемпіонат світу, відбір на який більш конкурентний, то «дракони» три рази програли у плей-оф на Євро: Португалії, Ірландії та Північній Ірландії.

Додатково можна заглянути в рейтинг FIFA і знайти там Боснію і Герцеговину аж на 71-му місці, тоді як Україну – на 24-му. Між нами прірва. На нашу користь.

Та й попереднього разу в Зениці ми обіграли їх 2:0. То які тут можуть бути варіанти? З усього перерахованого раніше можна зробити чіткий висновок – ми очевидні фаворити, у суперників жодного шансу.

Хотілося б так, але в реальності ситуація трохи складніша.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФУТБОЛУ (@uafukraine)

Так, у наших суперників є достатньо проблем. Але й є чим крити у відповідь. Провалена кваліфікація на Євро? Там не пішло з самого початку. Однак давайте подивимося, що було до цього.

Боснія і Герцеговина грає в цьому плей-оф, адже виграла свою групу Ліги націй. В групі з Фінляндією, Чорногорією і Румунією програли тільки один матч. В останньому турі, коли вже гарантували собі перше місце.

Не вражають суперники? То давайте згадаємо, що Румунія виграла свою групу відбору на Євро, а Фінляндія, як і ми, гратиме у плей-оф.

Ну і, випад в наш бік: Боснія зуміла повернулися в Дивізіон А Ліги націй, а ми – ні.

До того ж, ці всі проблеми в кваліфікації навряд грають на руку Україні. Підготуватися до суперника, у якого відбуваються постійні зміни тренерів, гравців і схем надзвичайно важко, а може й зовсім неможливо.

Останні матчі Мілошевич використав для перегляду кандидатів у збірну, грав без лідерів. Тому 1:4 від Люксембурга не мають надто сильно вражати.

Окрім того, попередні результати аж ніяк не впливають безпосередньо на гру з Україною. Ті поразки залишилися в минулому, до цієї гри обидві збірні підходять в однакових умовах: той, хто переможе, пройде далі. Незважаючи на те, що було до цього.

Очевидно, що у нас вистачає мотивації. Але її не бракує і у боснійців. Вони прагнуть вибачитися перед своїми вболівальниками за той провал. І довести самим собі, що здатні на більше. Немає небезпечнішого звіра, ніж поранений. Боснія і Герцеговина саме така.

Ще на нашу користь, здавалося б, грає історія протистоянь.

Наш останній офіційний матч, котрий був зіграний справді вдома. І у Львові обіграти цього суперника не вдалося. Після голу Ярмоленка ми так і не змогли розвинути перевагу. В другому таймі тоді ще команда Петракова підсіла і, зрештою, Ахметходжич відзначився по-справжньому класним голом.

Матч у Зениці і перемога 2:0? Це був останній тур кваліфікації. Нам потрібно було перемагати, щоб стати другими і пробитися у плей-оф. Боснія ж турнірної мотивації не мала. Але навіть проти такого суперника з експериментальним складом довелося помучитися.

І якби не диво-сейв Бущана після удару Гаджикадунича, то хто його знає чи побачили б ми потім переможні голи Зінченка та Довбика.

До речі, Ціганков створив гол Ярмоленку в першому матчі, а також гол Зінченка в другому. Чи варто нагадувати, що тепер нам доведеться обійтися без Віктора?

А що там зі складом у Боснії і Герцеговини? Головна зірка команди – це, безперечно, це Джеко. Рекордсмен збірної за кількістю матчів і голів.

Так, 17 березня йому виповнилося вже 38 років. Вік, на який варто зважати. Але форвард намагається особливо не звертати на нього увагу. В поточному сезоні в чемпіонаті Туреччини у нього 18 голів та 3 асисти, до яких ще варто додати 4+4 за Фенербаче у Лізі конференцій.

Статистика, яка змушує трохи піднапружитися. Щоправда, у нього, як і у нашого головного бомбардира, Довбика, останнім часом відчувається гольова засуха: Джеко не забиває у останніх шести матчах.

Та він точно спробує перервати цю серію проти України. Все просто, серед досягнень Едіна в кар’єрі не вистачає виступу на Євро. Це його останній шанс. Подібне так просто не віддають.

І проблема в тому, що у Боснії є не тільки Джеко. П’янич, можливо, і далеко не на піку, але один матч видати цілком навіть здатний. Крунич не так давно був основним у Мілані, а останнім часом ще й стабільно грає у Фенербахче.

Так, в центрі поля не вистачає травмованого Хаджиахметовича, в заявку не потрапив Тахірович з Аякса. Але в цій зоні є одна персона, що може стати тіньовим лідером Боснії і Герцеговини. Це Хайрадінович. Чули про нього?

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Haris Hajradinović (@ha_hajradinovic)

Це далеко не зірковий гравець, але водночас він капітан турецької Касимпаши, їхній рекордсмен за кількістю матчів. Йому вже 30 років і досвіду цьому футболісту точно не бракує. Ну і так, в поточному сезоні Суперліги у нього 3+13. Найкращий період його кар’єри. І заслужене повернення у збірну.

В нападі разом з Джеко варто остерігатися Деміровича з Аугсбурга, який наразі є четвертим найкращим бомбардиром Бундесліги, до того ж в останніх восьми матчах має 6 голів і 3 результативні паси. Невчасно він набрав форму.

Так, у збірній цей футболіст не вражає – всього 1 гол. Але Мілошевич переконує, що подивився на нього в клубі і зрозумів, як саме треба використовувати цього виконавця. Напевно, його перестануть ставити на фланг і нам варто чекати його з Джеко в парі нападу.

А на заміні є Табакович і Превляк з Гамбурга. У першого в цьому сезоні другої Бундеслігі вкрай пристойні 13+3.

Пара нападників? Дійсно, усі свої чотири матчі на чолі збірної Мілошевич провів зі звичними для себе 4-2-3-1. Але до цього збірна тривали час грала 3-5-2. Та й сам тренер анонсував певні зміни.

Якщо це дійсно так, то фланги цілком можуть закрити Дедич, який поки ще грає у Зальцбурзі, але, певно, скоро піде на підвищення, а також Газібегович, що виступає за Штурм. Проблема в тому, що вони обидва грають на правому фланзі. Комусь доведеться посунутися на протилежну бровку.

Центр захисту: Колашинац, що перебуває у вражаючій формі в Аталанті, Гаджикадунич з Гамбурга і капітан Шеффілда Ахмедходжич. Звучить вкрай непогано. Ще й з Шехичем, у якого більш ніж півсотні матчів за збірну, на воротах.

Орієнтовний склад збірної Боснії і Герцеговини:

• Шехич – Ахмедходжич, Гаджикадунич, Колашинац – Дедич, П’янич, Крунич, Хайрадінович, Газібегович – Джеко, Демірович

Тільки підстаркуваті Шехіч та П’янич грають у не зовсім футбольних Саудівській Аравії та ОАЕ. Але решта це: 1 з АПЛ, 1 з Серії А, 1 з німецької Бундесліги, 1 з другої німецької Бундесліги, 2 з австрійської Бундесліги і 3 з турецької Суперліги.

Не назвеш цей склад якимось смішним, слабким чи недосвідченим. Та й з відверто старих тут тільки Джеко, а з відверто молодих – Дедич. Решта всі перебувають в непоганому для футболіста віці (30 і навіть 33 роки у сучасному футболі аж ніяк не вирок). Та й з приводу цих двох переживати не варто.

Тож так, Україна фаворит і має проходити Боснію і Герцеговину. Але не варто очікувати, що це буде просте протистояння. Коли на кону стоїть чемпіонат Європи, то кожен боротиметься до кінця. Тим паче суперник, що має до цього здатність.

Боснія і Герцеговина – Україна. Онлайн трансляція