Невдача чи система: чому Шахтар провалив першу частину сезону?
6 місяців тому
Донецький Шахтар знову пропустив на останніх хвилинах матчу, знову втратив через це очки, інакше як якимось прокляттям це просто не назвеш. Гол Богдана Михайліченка, через який гірники мінімально поступилися Поліссю в 17-му турі УПЛ (0:1), став уже 11-м м'ячем цього сезону, пропущеним підопічними Маріно Пушича після 80-ї хвилини, і сім з цих голів були вирішальними, мали безпосередній вплив на підсумковий результат матчу та позбавляли команду очок.
З одного боку, говорячи про м'ячі на останніх хвилинах, завжди можна списати їх на невдачу або втрату гравцями концентрації. З іншого боку, коли це відбувається настільки систематично, варто пошукати причини набагато глибше. То що ж відбувається з Шахтарем? Питання, безумовно, дуже важливе, але знайти на нього відповідь команді та її головному тренеру поки що не вдається.
Невдача, чи щось серйозніше?
Вперше в сезоні пізній пропущений гол коштував Шахтарю набраних очок у виїзному поєдинку 8 туру проти Вереса. Тоді точний удар Дмитра Клеца на 81-й хвилині не дозволив гірникам утримати мінімальну перемогу (1:1).
І відтоді, як кажуть, понеслося. Через місяць донецький клуб в меншості втратив перемогу над Динамо через гол Караваєва на 87-й хвилині (1:1), а ще через місяць стався той самий кошмарний ендшпіль поєдинку Ліги чемпіонів проти ПСВ (2:3), коли в проміжку з 87-ї по 95-ту хвилини підопічні Пушича примудрилися пропустити тричі і віддати перемогу, яка, здавалося, вже була у кишені.
Потім була втрачена на 90+2 перемога над Рухом (1:1), і ось тепер – Полісся. У чемпіонаті України через голи на останніх хвилинах втрачено сім очок, у Лізі чемпіонів – три. Те, що це багато, і на фініші дистанції кожного з турнірів такі осічки можуть коштувати дуже дорого, гадаю, очевидно. Окрім згаданих суперників, пізні голи у ворота Шахтаря також забивали Карпати, Зоря та двічі Баварія, проте ці м'ячі впливу на підсумковий результат не мали.
Чи не час Пушичу на вихід?
Однак після низки невдач у поточній кампанії складається враження, що тренер, як і його команда, трохи поплив. Це добре ілюструють його післяматчеві флеш-інтрев'ю, на яких відповіді наставника періодично дивують.
Наприклад, після провалу в Житомирі Маріно Пушич, оцінюючи, як гру з Поліссям, так і першу частину сезону в цілому, заявив, що футбол несправедливий, і ти не завжди отримуєш той результат, на який заслуговуєш. Виходить, Шахтареві просто не щастить? Не думаю.
І ось тепер спробуй зрозуміти, такі інтерв'ю Пушича – це його реальна думка про причини проблем Шахтаря, чи просто бажання зберегти обличчя після негативних результатів?
Адже якщо наставник у своїй голові справді списує більшість невдач на нефарт, а не шукає проблеми, наприклад, у власному гейм-менеджменті, фізичних кондиціях команди або майстерності та банальному ставленні деяких гравців до справи, то це може стати дуже великою проблемою для донецького клубу, і, власне, вже стає.
Я, звичайно, не психолог, не екстрасенс і навіть не футбольний експерт, але все ж таки думаю, що Пушич – професіонал високого рівня, що працює над помилками, і в його подібних відповідях більше емоцій та гри на публіку, ніж реальної думки фахівця.
Однак часом тренер, таке враження, забуває, що люди навколо теж мають очі, і вони здатні бачити очевидне. І те, що Шахтар в Житомирі не зовсім заслуговував на позитивний результат, і те, як Маріно Пушич після матчу «не помічав» Імада Ашура, який буквально смикав його за рукав.
Для розуміння логічності питання достатньо відкрити турнірну таблицю, в якій Шахтар йде на третьому місці, а Динамо в понеділок обіграло Верес, тож фактичне відставання від головного конкурента становить уже десять балів, або сім за втраченими, що все одно досить багато.
Висновок? Пушич або справді не розуміє, в чому проблема і в якій команді він перебуває, або вдає, що не розуміє. І будь-який з варіантів для чемпіона України зовсім не позитивний.
Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua
У матеріалі використано фото Getty images, ФК Шахтар Донецьк
Поділитись