Олексій Паламарчук: «Президент сказав, що є варіанти для мене і кількох хлопців»
4 місяці тому
Голкіпер Інгульця Олексій Паламарчук в інтерв'ю XSPORT розповів, якими видались перші матчі аутсайдера УПЛ після поновлення чемпіонату.
Команда Василя Кобіна з боєм поступилася Поліссю (0:1), а в наступному матчі несподівано здолала бронзового призера минулого сезону УПЛ Кривбас (0:2).
– Інгулець після паузи постав перед нами іншою командою. Що змінилось?
– Оскільки ми на збори проводили вдома, готувались на штучних полях. Було важко, багато травм з переходом на траву. Важко організм переносить, особливо для ніг та спин футболістів. Хто грає в футбол – той розуміє. Маємо, що маємо. У нас не було іншого виходу. Василь Васильович (Кобін, – прим.) набрав молодих хлопців, але кістяк залишився.
Багато важкої роботи зробили. Десь ми могли здивувати, але ми усвідомлюємо, що нам нікуди відступати. Не можемо відчувати себе комфортно, як команди в середині таблиці. Розуміємо, що кожен матч для нас як останній. Треба виходити, віддавати всього себе. Між собою підтримуємо один одного: треба виходити і випалювати все напалмом в спортивному плані. Не давати супернику зіграти у свій футбол і чекати свій шанс. Якщо з Поліссям ми свій шанс не використали, то Кривбасу забили все, що у нас було.
– Над чим вдалося попрацювати?
– Багато бігової роботи зробили, працювали з м'ячем, над грою в захисті. Всіх секретів розповісти не можу, але можу сказати, що команда готова бігти, якщо доведеться більше часу без м'яча, так і навпаки. Якщо влітку більше працювали над тактикою, то зараз змогли ретельніше подивитись на власні недоліки та їх виправити. Сподіваюсь, що команда додаватиме від матчу до матчу.
– Перше, що кинулося в очі в попередніх матчах, не привезли жодного пенальті на ворота Інгульця.
– Хлопці розуміють, що в своєму штрафному треба діяти обережно.
– Щоб не псували статистику?
– Та ні (посміхається). Всі розуміють, що можна менше помилятись на своїй половині, тому що суперники мають більш кваліфікованих виконавців і треба бути обережними.
– Не було прикро, що могли знову відібрати очки в Полісся?
– Ми намагались знайти їхні слабкі сторони. Мали момент, проте десь не пощастило.
– Перенос матчу з Кривбасом на добу зіграв на руку?
– Як на мене, нам вдалося зненацька їх заскочити, перебудувавши свою гру. Спочатку Кривбас не розумів, як нас накривати, а потім внесли корективи у свої дії. Старались не давати багато створювати біля наших воріт. Мало хто очікував і експерти на нас не ставили, а вийшло інакше.
Коли ми їхали в суботу на матч, тривога вже розпочалася. Просиділи в укритті 5-6 годин. Ти розумієш, що це треш. Що нам, що Кривбасу було б важко зібрати себе до купи. Коли було прийнято рішення, що гру перенесено, почали від'їжджати зі стадіону – відбій. Ми дуже сміялись, що так вийшло, але за 10 хвилин знову почалась тривога. В неділю тривога була не так довго і початок відклався всього на 15 хвилин.
– Коли Інгулець зрозумів, що Кривбас можна брати тепленьким?
– Коли ми своє забили, а в них не йшло. По перерві вже стало спокійніше. Погода почала псуватись, поле стало важким. Добре, що все так і закінчилось.
– Роботи біля власних воріт так само вистачало...
– На початку передсезонки я травмувався, але до поновлення чемпіонату набрав форму. Коли голкіпер добре працює, це додає впевненості партнерам у полі.
– Після матчу щось перепало від президента клубу?
– Було таке (посміхається). Приїздив на тренування. Подякував за гру.
– Інгулець на відстані однієї перемоги від прямих конкурентів. Вас рано почали списувати?
– Якщо ми дограємо матч з Зорею так, як він зараз є (1:0 на користь Інгульця), то ми в грі. Нам в плані психології навіть легше, тому що нам треба ризикувати, тоді як суперникам рахувати очки, чіплятись за своє. Якщо ми будемо так само наполегливо працювати, виконувати те, що просить тренерський штаб, проблем точно не буде.
– Загальний фон всередині команди покращився?
– Багато позитиву і піднесення. Побачили, що робота на зборах почала давати свої плоди.
– Інгулець помітно омолодився. Як інтегруються новачки?
– Постійно спілкуємось. Пояснював, що легко не буде. Треба буде терпіти, зціпити зуби, інакше нічого не вийде. Жартома називаю їх мій табір Дружба, в якому я вожатий (посміхається).
– Віднедавна капітанська пов'язка перейшла до Паламарчука. Відчувається додаткова відповідальність?
– За паспортом я може і старший, але відчуваю себе молодшим за них (посміхається). Хочеться більше і більше себе проявляти, бути корисним, не зупинятись на досягнутому. Кайфую від футболу.
– Головний тренер Інгульця Василь Кобін в коментарі колегам обмовився про можливий інтерес до вас. Цікаво почути відповідь.
– Напряму зі мною ніхто не спілкувався. На зборах зустрічались з президентом і Олександр Григорович сказав, що є варіанти для мене і ще кількох хлопців. У мене чинний контракт з Інгульцем. Хочу допомогти команді втриматись в УПЛ. Президент дав слово не вставляти палки в колеса, розуміючи, що десь можу показати себе в сильнішому клубі.
– Далі на Інгулець чекає подорож на матч з Рухом. Сподіваєтесь на реванш після 0:5?
– У них дуже талановита молодь, попри те, що найкращі з них пішли в Карпати. Буде важко, але ми хочемо віддати борг за ту поразку.
Поділитись