Ось яким хотів би бути Лунін. Його одноліток – найкращий воротар світу, відбиває пенальті і асистує в Лізі чемпіонів

Андрій Лунін – талант. Але реалізувати себе поки не вдається. Він другий і в Реалі, і в збірній України.

11 лютого йому виповнилося 24 роки. І, здається, хоч глобально його все влаштовує (життя в Мадриді, постійні трофеї, тренування з Бензема, Кроосом, Модричем та іншими), але хотілося б, щоб все складалося трохи по-інакшому.

До прикладу, як у Діогу Кошти з Порту.

Різниця між ними очевидна. Українець – хлопець з Харківської області, який потрапив в Реал і вже має бути задоволений. Португалець – вихованець клубу, що отримав повну довіру тренера і максимально її використав.

З подібного рік народження – 1999-й.

На тріумфальному для збірної Петракова чемпіонаті світу Лунін став найкращим воротарем турніру. Кошта ж був резервним голкіпером і навіть не вийшов з групи.

Але зараз портуналець основний в клубі, збірній, а також був визнаний IFFHS найкращим воротарем світу в 2022 році.

Тоді як Андрій отримує ігрову практику лише у випадку трохи почастівших травм Тібо Куртуа. І може пропустити три м’ячі з трьох точних ударів по його воротах, як це трапилося в фіналі клубного чемпіонату світу.

Діогу Кошта на Ештадіу ду Драгау

Щоправда, це помилка, вважати, що талант Кошти взявся нізвідки. На юнацькому і молодіжному рівнях він також був вражаючим.

Входив в символічну збірну чемпіонатів Європи U-17, U-19, а також U21 в 2021. Грав у фіналі кожного з турнірів (дві перемоги). До того ж, в сезоні 2018/19 був тріумф з Порту в юнацькій Лізі UEFA. А це, погодьтеся, пристойний набір.

Загалом, майбутнє у голкіпера було багатообіцяючим. І, до того ж, обставини складалися так, що він досить рано потрапив у дорослий футбол.

В Ікера Касільаса трапився серцевий напад – Кошта опинився в першій команді. Наступного сезону він вже став резервним воротарем. А це означало 3 матчі в чемпіонаті, а також всі ігри в Кубку Ліги, включно з програмним Бразі фіналом, і всі ігри в Кубку Португалії, включно з виграним фіналом проти Бенфіки.

Неповні 21 рік – а він вже дав всім зрозуміти, що його варто сприймати серйозно.

Далі – ще один сезон за спиною в Аугустіна Марчесіна. А потім новий шанс – Марчесін повернувся після Кубка Америки і травмувався.

Порту видав шалений старт сезону з молодим голкіпером. І Сержіу Консейсау вирішив зробити ставку саме на нього. Ось як він згадував той момент:

«Мене критикували за те, що я прибрав Марчесіна, котрий був надзвичайно важливий для нас з точки зону професіоналізму. Але я не мав жодних сумнівів, коли обирав Кошту».

Зрештою, нещодавній резервіст став основним і в Прімері, і в Лізі чемпіонів. Він провів 15 сухих матчів в Португалії, п’ять разів визнавався найкращим воротарем місяця (чотири поспіль) і, що логічно, став найкращим голкіпером чемпіонату, який завершився для Порту золотом.

Але тоді команда Консейсау не змогла вийти з групи Ліги чемпіонів, а з Ліги Європи вибула вже після 1/8 фіналу.

Ця кампанія серйозно відрізняється.

Спочатку були болючі поразки від Атлетико (1:2 з двома пропущеними м’ячами на 90+) та Брюгге (0:4). Потім – чотири перемоги підряд, три з яких сухі.

І не просто сухі. В трьох цих матчах Кошта відбивав пенальті.

В першій грі з Баєром команда відзахищалася – побігла в контратаку і забила. Рефері відмотав епізод назад і гол скасував, а натомість вказав на 11 метрів.

Діогу взяв удар Патріка Шика. Пізніше Порту забив двічі і по-справжньому запустив свою кампанію в Лізі чемпіонів.

В наступному матчі з німцями пробивати з позначки взявся Меріх Демірал. Кошта не дозволив зрівняти рахунок. В підсумку, вони забили ще двічі (Кошта ще й здійснив асист!) і розбили колектив Хабі Алонсо.

І коли за 1:0 на їхню користь Порту отримав пенальті на власні ворота і проти Брюгге, здавалося, Кошта вже не зможе врятувати.

На противагу він спочатку взяв удар Ганса Ванакена. А потім, коли рефері призначив перебивання, потягнув постріл і Ноа Ланга.

Коментуючи цей перформанс воротар скромно відзначив:

«Зараз у мене хороша фаза, але я знаю, що складні моменти настануть. Життя складається з хороших і поганих моментів. Мені потрібно сфокусуватися на тому, щоб демонструвати найкращу гру і не припускатися помилок».

Як виявилося, найкращий воротар групового етапу ЛЧ був правий. Проблеми чекали за рогом. На чемпіонаті світу в складі збірної Португалії.

Кошта їхав на мундіаль в статусі основного воротаря. І це в віці 23 років. Нація ще не бачила таких молодих голкіперів на турнірах подібного рівня.

З Ганою він помилився – і ледь не дозволив африканцям вирвати нічию. Минулося.. За гру з Уругваєм його похвалив Ікер Касільяс. З Південною Кореєю врятувати від поразки шансів він не мав.

Але португальці все одно виграли свою групу. Потім розбили Швейцарію. І натрапили на вражаюче Марокко.

Поразка 0:1 з очевидною помилкою Кошти на виході. Замість прогнозованого півфіналу вони вилетіли. Ось той удар долі, до якого Діогу намагався себе підготувати:

«Ніхто з нас не хоче помилятися. Але коли це трапляється, то єдине, що ми можемо зробити – висновки. Засвоїти урок і продовжувати рости».

Він підвів не просто команду. Він підвів всю країну, що мріяла про золото. Це був момент, який міг зламати 23-річного хлопця.

Але ні. Після чемпіонату світу Кошта провів вісім матчів за Порту – сім перемог, 1 нічия, 2 пропущені м’ячі, 5 сухих поєдинків.

Наразі у команди Консейсау серія з 10 виграних зустрічей підряд. Вони вже взяли Кубок ліги, вийшли до півфіналу Кубка Португалії, а також зменшили відставання від Бенфіки до 5 очок.

Та наступний матч – це Ліга чемпіонів.

І поки за Коштою, що в листопаді продовжив контракт з клубом до 2027 року, слідкують скаути Челсі, Манчестер Юнайтед та Тоттенгема, він має зробити все, щоб Порту вдруге за останні три роки пробився до чвертьфіналу ЛЧ.

Попереднього разу в 1/8 вони також пройшли італійську команду. Тоді це був Ювентус з Роналду. Зараз – Інтер з Лаутаро.

Суперник, якого під силу здолати. А далі… Що ж, далі, до прикладу, влітку можна стати найдорожчим трансфером в історії клубу.

Поки Андрію Луніну такі досягнення свого однолітка лише сняться. Але не забувайте, у кожного своя футбольна доля і свій шлях до успіху.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора