Київське Динамо ефектно добило Партизан у матчі-відповіді другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, обігравши суперника на виїзді з рахунком 3:0. 

За грою вийшло набагато стриманіше і не так ефектно, як у першому матчі, проте завдання виконане по максимуму: ще одна перемога, ще 0,2 бала в таблицю коефіцієнтів і ще один розгром неприємного суперника, який якийсь час грітиме душу нам, а їм – нагадуватиме про їхній реальний рівень.

До рекорду не дотягнули, та й так непогано 

9:2 за сумою двох матчів – друга найбільша перемога Динамо за сумою двох матчів у єврокубках. Розгромити суперника ще більше вдавалося лише один раз в історії, коли в першому раунді відбору ЛЧ 1998/99 кияни декласували валлійський Баррі Таун (8:0; 2:1).

Цікаво, що цього разу дев'ять голів забивали вісім різних футболістів, а єдиним динамівцем, який відзначився у протистоянні з Партизаном двічі, став Олександр Караваєв. Ну а ще цим проходом Динамо гарантувало собі вихід в основний етап єврокубків: начебто й не найбільша нагода для гордості, але порівняно з провалом минулого сезону результат в наявності. 

Цікавий склад, розкішний контроль м'яча та гарна фізична готовність

Маючи перевагу в чотири м'ячі Олександр Шовковський отримав можливість для кадрових експериментів і не став її ігнорувати. На лівому фланзі оборони свій шанс отримав Дубінчак і, забігаючи наперед, скористався ним просто чудово. У центрі поля команда взагалі вийшла без номінального опорника, замінивши Бражка на Піхальонка, а ліворуч в атаці замість Кабаєва вийшов Волошин, який також видав чудовий матч. Втім, після розгрому у люблінському поєдинку Динамо цілком могло випускати у Белграді навіть команду U-19. 

Цього разу кияни підійшли до гри максимально спокійно і не надто горіли бажанням закопати Партизан ще раз, адже рвати жили, починаючи гру з рахунку 6:2 щонайменше нераціонально. Динамо, користуючись божевільною перевагою у класі футболістів центру поля, просто забрало м'яч та впевнено тримало його, як на тренуванні. 

Забивати ніхто не летів, і лише мінімальна перевага за коефіцієнтом xG (1,78-1,11) – тому підтвердження. Проте суперник виявився настільки слабким, що зробив усе сам. Волошин розігнав контратаку Динамо після кутового суперника, віддав у центр на Ваната, той не зміг доставити передачу до Ярмоленка, проте з цим завданням чудово впоралися двоє захисників Партизана, і вибиваючи м'яч один об одного вивели Андрія на побачення з голкіпером, дозволивши відкрити рахунок.

Після цього можна було вимикати трансляцію до середини другого тайму, адже нічого цікавого на полі не відбувалося. На старті другої половини свою п'ятихвилинку активності видав Партизан, в яку Салданья, після двох помилок оборони Динамо, двічі пробивав по воротах зблизька, проте успіх був на нашому боці: перший удар припав у стійку, другий – вище воріт. 

Не обійшлося, на жаль, без кадрових втрат, і вже на початку другого тайму серйозну травму зазнав Дячук, через яку був змушений залишити поле. Зважаючи на те, що Себальйоса у справі ще ніхто не бачив, Михавко лише встиг повернутися з Євро U-19, а Сирота поїхав до Ізраїля, це може стати серйозною проблемою для Динамо. 

Команда Шовковського знову активно включилася в цей матч вже після замін на 70-й хвилині, проте до цього встигла подвоїти свою перевагу: прекрасний вертикальний пас Дубінчака, вихід віч-на-віч Ваната, фол і пенальті, який впевнено реалізував сам постраждалий. 

З виходом на поле свіжих футболістів кияни знову почали створювати моменти: спочатку Волошин влучив у поперечину після прострілу на порожні ворота від Супряги, потім Попов забив головою після подачі зі стандарту, але при цьому заліз у невеликий офсайд, а добити суперника все ж таки вдалося на третій компенсованій хвилині. Піхальонок видав гросмейстерську передачу на Дубінчака, а той, вийшовши віч-на-віч, викотив на порожні ворота Караваєву.

Цей момент на післяматчевій прес-конференції зазначив Олександр Шовковський, заявивши, що коли на 93 хвилині один крайній захисник асистує в чужому штрафному майданчику іншому, це говорить про те, що з фізичною готовністю команди все в повному порядку.  

Справді, незважаючи на старт сезону якихось провалів у Динамо у цьому аспекті не спостерігалося, проте варто робити поправку на рівень суперника, який не змушував український клуб попітніти. 

Це було красиво, але тішитись не варто

Найкраща гра Динамо у єврокубках за багато років? Безперечно. Однак і суперник був найгіршим за останні кілька років. Значимість цього успіху біло-синіх точно не варто применшувати, проте не треба перебільшувати. Робити якісь поспішні висновки поки що точно не варто, щоб потім усе не закінчилося розчаруванням. 

Тепер попереду шотландський Рейнджерс, і ось там рівень опору буде набагато серйознішим. Цього разу Динамо протистоятимуть куди більш кваліфіковані футболісти, на полі вже не можна буде робити все що завгодно, а поєдинок у відповідь у гостях доведеться грати не за порожніх трибун, а в божевільній атмосфері заповненого Айброкса.  

Ось це і буде першим серйозним випробуванням сезону для Динамо, а поки що кияни просто зробили те, що мали, проте зробили це настільки якісно, що протистояння з Партизаном ще довго залишатиметься для них орієнтиром.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua 

У матеріалі використано фото ФК Динамо Київ