Поганий старт – не вирок: як збірна України рятувала турніри після провального початку?

Вже найближчого тижня збірна України проведе два заключні поєдинки на рік, які вирішать її долю у цьому розіграші Ліги націй. Після провального старту турніру та двох поразок у вересні наша команда загнала себе у дуже непросту ситуацію. 

Чотири очки у жовтневих матчах проти Грузії (1:0) та Чехії (1:1) повернули підопічних Сергія Реброва в гру, проте боротися за першу позицію, на яку всі ми розраховували перед початком Ліги націй, все одно буде дуже важко, і не все у цій боротьбі залежатиме від синьо-жовтих. 

Проте в історії збірної України вже були випадки, коли після провального старту відборів їй вдавалося зібратися, перевернути все з ніг на голову та виконати завдання як мінімум на груповий етап. Хочеться вірити, що цього разу ми побачимо щось подібне, а поки що пропонуємо згадати ті самі ситуації, коли поганий початок не завадив нашій збірній провести гідний турнір. 

ЧС-2014: від кишинівської ганьби до перемоги над Францією

Групу збірної України на ЧС-2014 точно не можна було назвати простою. На дві позиції, які дають право вийти на мундіаль або продовжити боротьбу плей-оф, крім України претендувало ще дві міцні команди: Англія, яка не потребує додаткових вистав, і Польща з грізним дортмундським тріо Левандовськи-Блащиковськи-Піщек, яке того сезону допоможе джмелям дійти до фіналу Ліги чемпіонів. Ще троє суперників – Чорногорія, Молдова та Сан-Марино.

Початок турніру вийшов просто чудовим. У поєдинку першого туру синьо-жовті на Вемблі здобули одне очко в матчі з Англією, причому будучи набагато ближчими до перемоги, ніж до поразки. Після легендарного голу Коноплянки наприкінці першого тайму наша команда до 87-ї хвилини утримувала мінімальну перевагу, але потім все ж таки пропустила з пенальті від Лемпарда (1:1). 

Проте розвинути успіх після такого старту не вдалось. Перед наступним туром у головного тренера Олега Блохіна виникають серйозні проблеми зі здоров'ям, через які його обов'язки на тренерській лаві виконує Андрій Баль. Але наш суперник – збірна Молдови, яку, як здавалося, можна обігравати і без тренера. Це зараз молдавани мали шанси поборотися за вихід на Євро-2024, але 12 років тому це був футбольний карлик, і з цим карликом Україна примудрилася дати в стійку.

У Кишиневі наша збірна тиснула, атакувала, створила багато моментів, проте на табло – 0:0, які інакше не назвеш ганьбою. Формально саме цих двох очок команді не вистачить для того, щоб обійти Англію та посісти перше місце в групі. 

Виправляти ситуацію потрібно було в домашньому матчі проти Чорногорії, але й там на нас чекало фіаско – мінімальна поразка 0:1. Після одного очка у двох матчах, у яких треба було набирати шість, Андрію Балю вказують на двері.

Шлях на ЧС-2014 Україна продовжила вже під керівництвом Михайла Фоменка. Його завдання максимально складне – витягнути збірну хоча б у плей-оф після двох очок у трьох турах, проте він взявся за її виконання з перших ігор. 

Офіційний дебют Фоменка випав на один із найскладніших матчів всього відбору – виїзна гра з грізною Польщею з вже згаданими зірками Борусії Дортмунд. Однак у Варшаві синьо-жовті шокують статусного суперника. Неймовірний старт поєдинку з голами від Ярмоленка та Гусєва вже до сьомої хвилини, а також контрольний в голову від Зозулі наприкінці першого тайму допомогли Україні здобути найважливіші три очки та повернутися у боротьбу за вихід на чемпіонат світу. 

Далі була непроста, але все ж таки перемога будинку над Молдовою (2:1), виїзний розгром Чорногорії (4:0), оформлений у другому таймі, і рекордна перемога над Сан-Марино (9:0).  

У домашньому матчі на НСК Олімпійський Україна знову відібрала очки в Англії, цього разу зігравши внічию 0:0, після цього обіграла у Харкові Польщу (1:0) завдяки голу Ярмоленка та ще раз розгромила Сан-Марино (8:0). Але для підсумкового першого місця цих зусиль виявляється недостатньо: синьо-жовті відстають від Англії на одне очко і в результаті вирушають до плей-оф, якого можна було уникнути, якби не провали в другому і третьому турі.

Коли стало відомо, що суперником України у стикових матчах буде збірна Франції, здавалося, що шансів немає, проте команда Михайла Фоменка була за крок від справжнього дива. У другому таймі домашнього поєдинку наша збірна шокувала зіркового суперника голами Зозулі та Коноплянки (2:0), і для другого в історії виходу на ЧС залишалося лише утримати цю перевагу в Парижі. 

Але французи були нещадні: дубль Сако та гол Бензема вкотре зупинили нашу збірну за крок від мрії. 

ЧС-2022: доповзти до плей-оф з двома перемогами 

У кваліфікації на ЧС-2022 група України виявилася трохи простішою. Явним фаворитом квінтету була збірна Франції, а ось головним претендентом на друге місце та вихід у плей-оф вважалися саме синьо-жовті, адже Боснія, Фінляндія та Казахстан, як мінімум на папері, виглядали слабшими.

Цей відбір також розпочався з гарного результату проти найсильнішої команди. У першому матчі на Стад де Франс Франція возила команду Андрія Шевченка як хотіла, але погана реалізація суперника та посмішка удачі допомогли нашій команді на старті другого тайму знайти свій момент, що завершився результативним ударом Сидорчука, і відвезти з Парижа одне очко (1:1).

Але у другому поєдинку удача повернулася до збірної України іншою стороною. Гол Жуніора Мораєса на 80-й хвилині важкого домашнього матчу проти Фінляндії мав усі шанси стати переможним, проте помилка Миколенка наприкінці основного часу призвела до пенальті та втрати очок (1:1).

З таким самим результатом завершився і матч із головним аутсайдером групи Казахстаном. Гра давалася нашій команді настільки легко, що після голу Яремчука в середині першого тайму вона дозволила собі розслабитися, але коли казахи змогли відповісти – зібратися назад вже не вийшло (1:1). 

Три очки у трьох матчах, два з яких з суперниками слабші, виявилися для УАФ достатнім приводом для того, щоб попрощатися з Андрієм Шевченком, і на вересневий матч в Казахстані команду вивів уже Олександр Петраков. Тренер змінився, проте результати – ні. У напруженому поєдинку Україна двічі вела у рахунку після голів Яремчука та Сікана, але двічі дозволила супернику відігратися, і зрештою знову втратила очки (2:2). 

А ось наступна нічия мала вже зовсім інший контекст. Україна знову змогла не програти Франції, зігравши у домашньому поєдинку у Києві з рахунком 1:1, а м'яч Шапаренка у тій грі можна сміливо включати у добірку найкращих голів в історії збірної. 

Нічиї – це звичайно краще, ніж поразки, проте для боротьби за плей-оф потрібно було набирати очки у більшій кількості. Зробити це нарешті вдалося у виїзному поєдинку проти Фінляндії. Голи Ярмоленка та Яремчука у першому таймі дозволили синьо-жовтим здобути першу перемогу у відборі (2:1).

Після цього доля збірної України вирішувалася у двох заключних матчах з Боснією, і наважилася вона на нашу користь. Домашній матч у Львові завершився внічию 1:1, а у заключній грі на полі суперника наша команда здобула важливу перемогу 2:0 з голами Зінченка та Довбика, яка у комплексі з перемогою Франції над Фінляндією дозволила команді Петракова вийти у плей-оф з двома виграшами на груповому етапі.

У стикових матчах треба було пройти двох суперників. З першим, Шотландією, ми впоралися, здобувши перемогу 3:1, а ось в Уельсі фатальний зріз Андрія Ярмоленка у свої ворота та чудова гра голкіпера суперників Уейна Хеннессі залишили нас без чемпіонату світу.

Україна знову зазнала фіаско, але при цьому билася до кінця, незважаючи на всі проблеми на старті. Напевно, насамперед цього ми чекаємо у двох майбутніх поєдинках листопада – боротьби та віри. На жаль, виграти групу після провального початку турніру буде дуже складно, проте команда Сергія Реброва має зробити все, що залежить від неї – набрати шість очок та гарантувати собі місце у топ-2.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використано фото Getty images, УАФ