Президент кримської асоціації футболу заявив, що півострів здали росії

Президент Асоціації футболу АР Крим та міста Севастополя Сергій Куніцин поділився своїм баченням обставин, що призвели до анексії росією українського півострова.

Я впевнений, що Крим здали. У нас були підстави втримати його. Якщо ви пам’ятаєте, коли російські війська увійшли, то вони були без шевронів, бо їм був потрібен Севастополь. Верховна Рада наша лише прийшла, ще не сформувала свої структури, відмінили Харківські угоди, закон по російській мові, на чому зіграли в Криму росіяни. І за великим рахунком, їм потрібен був Севастополь. Вони знали, що у Криму є такий народ, як кримські татари, для яких москва і Сталін — це слова, які половину народу довели до смерті. Вони розуміли, що будуть проблеми, тому у нас були і сили. Не так, як розказують, що всього 3 тисячі було боєздатних частин. Це неправда.

Генерали та міністри Януковича, зрозуміло, мали паспорт громадян росії, але середня ланка та бойові десантні бригади, морпіхи, спецназ були готові. Я особисто Турчинову телефонував і казав, дай команду на відкриття вогню, ми не будемо їх вбивати, просто виїде декілька танків, БМП і над головою дадуть кілька залпів і вони розбіжаться. Росіяни чекали, вони думали та чекали цього, але, на жаль, цього не відбулося і мені голова ВР сказав на це все, що був план щодо захоплення Криму, проведення навчань, тому що у розвідці теж не всі були зрадники, але він цього не зробив. Він мені сказав, що американці запевняють, що росіяни підуть.

Я кажу, ви в кабінетах у Києві сидите, а тут за мною ФСБ ганяє. Я бачу картину — вони не підуть. А народ просто був переляканий, не стільки був за росію. Їх налякали, що Правий сектор буде смажити дітей на мангалі, їсти жінок і т.д. Тобто, вже виросло два-три покоління, які жили при незалежній Україні і за великим рахунком ці люди не горіли бажанням, щоб їх забрала росія. А на початку 90-х взагалі не хотіли, бо там була чеченська війна і перетворити Крим у Чечню не дуже хороша перспектива. Я впевнений, що Крим можна було відстояти, як на початку 90-х, коли там обрали президента Мішкова, обрали республіканський рух Криму проросійський на 90 відсотків ВР, привезли керівництво з москви. Україна зі всім справилася, самі ж проросійські парламентарі зняли Мішкова, уряд, наша країна розташувала військові підрозділи.

Насправді Україна дала все Криму — підвищила статус, автономна Республіка Крим, своя Рада, конституція, основна маса податків залишалася у Криму. А у 2014 році можна було піти тим же шляхом, залишити всі податки, додати повноважень, тому що влада була ще дуже хитка і я думаю, що Севастополь ми б втратили швидше за все, тим паче, на той момент там перебували десятки тисяч військових російської армії, а Крим можна було відстояти, щоб він залишився в Україні з більшими повноваженнями. На жаль, цього не відбулося. А потім у росіян прийшов апетит, що так легко їм вдалося захопити Крим і вони поперли на Донбас. Якби показали зуби в Криму, ніякого Донбасу не було б.

Коли я почув, що не буде ніякого наказу для військових, що ми не будемо чинити опір, я зрозумів [що нічого вже не зміниться]. Мене хотіли арештувати, я зателефонував у аеропорт, сказав, щоб забронювати квиток на Київ. Росіяни послали туди 200 людей, щоб мене арештувати. Я насправді на машині поїхав та на останньому потязі, який не перевіряли. Бо сенсу перебувати там не було.

Раніше кримські клуби почали грати у чемпіонаті росії.