Провал на Євро, нові лідери та багато дебютантів: 5 підсумків 2024 року для збірної України

Збірна України завершила свій виступ на груповому етапі Ліги націй 2024/25, а разом з ним завершила для себе і 2024 рік. Рік, що вийшов далеко не найуспішнішим, приніс багато нервів, вольових перемог та розчарувань. 

Він розпочався для нас з виходу на Євро, але це було останнє турнірне завдання, виконане за цей період. 

Пропонуємо згадати, чим ще запам'ятатися 2024 рік для збірної України.  

Рік вольових перемог 

У 2024 році збірна України провела 14 матчів, у яких здобула шість перемог, чотири рази зіграла внічию та зазнала чотирьох поразок. Цікаво, що половина наших перемог були вольовими.

Вперше свій характер Україні довелося показувати у першому матчі плей-оф відбору на Євро проти Боснії та Герцеговини. До 85-ї хвилини наша команда мінімально поступалася в рахунку, але потім голи Яремчука та Довбика перевернули все з ніг на голову і дозволили пройти далі саме синьо-жовтим (2:1). 

У вирішальному поєдинку плей-оф підопічним Сергія Реброва знову довелося відіграватись. Ісландія повела у рахунку ближче до кінця першого тайму, але на старті другого Віктор Циганков, який зіграв за збірну лише у семи матчах за рік, зрівняв рахунок, а на останніх хвилинах гол Мудрика вивів нашу команду у фінальну частину континентальної першості (2:1).

Ну а остання вольова перемога була здобута вже на самому Євро у матчі проти Словаччини (2:1). Україна знову програла перший тайм, однак у другому голи Шапаренка та Яремчука подарували команді шанс поборотися за вихід у плей-оф до останнього туру. 

Суперечливе Євро-2024

Виступ України на чемпіонаті Європи також приніс розчарування, адже посісти останнє місце у групі з Бельгією, Словаччиною та Румунією з урахуванням наших амбіцій перед стартом турніру – це провал. 

Однак якщо почати розбирати цей провал на частини – то все вже не так однозначно. У своїй групі наша збірна набрала чотири очки, і це найкращий результат з усіх чотирьох Євро, на яких ми виступали.  

Синьо-жовті, вперше на великих турнірах, не програли супернику з першого кошика, зігравши внічию з Бельгією (0:0), і стали єдиним з усіх учасників, якому чотири бали не вистачило для виходу до плей-оф, при тому, що Словенія, наприклад, потрапила до 1/8 і з трьома. Нашу долю на цьому Євро вирішив один єдиний провал у стартовому поєдинку проти Румунії (0:3), проте ціна цієї помилки виявилася надто високою. 

Кінець епохи низки ветеранів

Цього року Сергій Ребров остаточно засунув на другий план деяких гравців, без яких ще рік тому уявити нашу збірну просто неможливо. Йдеться насамперед про Андрія Ярмоленка та Тараса Степаненка, які будучи здоровими не знадобилися головній команді в поєдинках листопада.

Проте 2024-й, схоже, став кінцем епохи лідерства у збірній не лише для них. Вже давно не відіграє звично великої ролі для команди Руслан Маліновський, частенько опиняється в запасі Олександра Зінченко, хоча в останньому матчі показав, що все ще може вистрілити.  

Навряд чи це можна назвати масштабною зміною поколінь, проте певний процес передачі футбольної влади в команді все ж таки триває, і від того, наскільки плавно і успішно він завершиться, безпосередньо залежатимуть результати нашої команди вже наступного року. 

Багато нових облич

Вісім. Саме стільки футболістів дебютували за збірну України в 2024 році, і деякі з них уже встигли закріпитись у головній команді всерйоз та надовго. У березневому плей-оф відбору Євро за синьо-жовтих вперше зіграли Бражко, Гуцуляк та Таловєров, у вересні до списку дебютантів приєднався 29-річний Владислав Кабаєв, жовтневі матчі Ліги націй відкрили для збірної Івана Калюжного, Дмитра Криськіва та Олександра Назаренка. А в останній грі року проти Албанії вперше зіграв за національну команду Олексій Сич. 

Запасного варіанта потрапити на ЧС-2026 не буде

Головним завданням збірної України на цю Лігу націй було забезпечити собі запасний варіант виходу на ЧС-2026, якщо до топ-2 основної кваліфікації потрапити не вдасться. Проте з нею наша команда, на жаль, не впоралася.  

Претендувати на чотири путівки до плей-оф можуть лише переможці груп з найкращим рейтингом серед тих, хто не пройшов основний відбір. Оскільки Україна – не переможець групи, шансів пробитися на мундіаль через Лігу націй у нас немає, тож тепер потрібно обов'язково займати одне з двох перших місць у кваліфікації, інакше будемо відзначати 20 років без фінальної частини чемпіонату світу. 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua 

У матеріалі використано фото Getty images, УАФ