Рамадані: «Спочатку не повірив, що переходжу до «Динамо» – найкращий клуб в Україні»

більше 2 років тому

XSport image preview

Новачок «Динамо» Решат Рамадані висловився з приводу свого трансферу зі «Шкендії».

- Решате, ласкаво просимо до нашого клубу, міста та найкращої країни у світі! Які твої перші емоції від підписання контракту з «Динамо»?

- Я дуже радий приєднатися до такої великої команди, як «Динамо» Київ. Це клуб європейського рівня, це найкращий клуб в Україні!

- Що ти можеш сказати про себе як про людину?

- Я людина з маленького міста, яке має велике серце. Я хочу продемонструвати всі свої навички, вміння та проявити себе у цьому клубі.

- Ти починав як центральний захисник, проте зараз граєш опорного півзахисника. Яка позиція є для тебе рідною?

- Раніше я грав центрбека, зараз можу зіграти і у захисті, і у півзахисті. Проте найзручніша і найкраща для мене позиція - опорний півзахисник.

- Які у тебе були емоції, коли за кілька днів після матчу «Динамо» – «Шкендія» на турецьких зборах ти дізнався, що переходиш до нашого клубу?

- Я спершу не повірив у це, я й досі у це не вірю! Я зараз дуже сильно схвильований, для мене це надзвичайно великий трансфер, я перебуваю наче уві сні!

- Наш тренер Мірча Луческу помітив тебе саме у цій грі. А як саме дізнався про перехід ти?

- Я дізнався не одразу, але коли я дізнався, то, повторюся, я не повірив. Я був дуже збентежений. 

- Що би ти хотів би сказати фанатам київського «Динамо» у такий час?

- Я можу сказати, що віддам всього себе для клубу, аби досягти з «Динамо» висот.

- Чому ти взяв саме 92-й номер?

- Це через фанатів мого колишнього клубу – «Шкендії». 92 – це рік створення фанатського руху «Шкендії». Я присвячую цей номер їм.

- Після підписання контракту та представлення ти поїдеш на базу на вечерю з головним тренером, завтра у тебе буде перше тренування у новій команді. Наскільки сильно ти чекаєш цього моменту?

- Так, я дуже сильно цього чекаю. Я хочу грати і показувати свої найкращі якості на полі!

Рамадані також розповів, чому не побоявся приїхати до України, незважаючи на війну.