Реал залишився без Куртуа, захисники постійно ламаються. А він має найкращу оборону за 50 років

майже 2 роки тому

У кого найкращий захист в поточному сезоні Прімери?

У Атлетіко, який традиційно асоціюється з міцною обороною? У Барселони, в складі якої Марк-Андре тер Штеген минулого сезону ледь не побив історичний рекорд чемпіонату? Може у Лас-Пальмаса, чий воротар ламає всі статистичні метрики?

Аж ніяк, у мадридського Реала. І це по-справжньому вражає.

Не тому, що вони не вміють грати в захисті. А тому, з якими кадровими проблемами у поточній кампанії зіштовхується команда Карло Анчелотті.

Почати, певно, вартувало б з того, що ось лише під час новорічної паузи з клубом подовжив контракт головний тренер. Італієць тримав своїх гравців у тонусі, незважаючи на те, що йому залишалося працювати до літа. Та і футболісти не надто відволікалися на те, що їхнім менеджером цікавиться збірна Бразилії. Напевно, такого професіоналізму і вимагає рівень Реала.

Далі з приводу позиції голкіпера. В цьому сезоні найкращий воротар світу-2022 Тібо Куртуа не провів жодного матчу. Для будь-якої команди така втрата мала б стати відчутною. Але не для лос бланкос.

Зважаючи на травму бельгійця свої шанси у Реалі отримав українець Андрій Лунін. І в конкуренції з Кепою Аррісабалагою вони пропустили всього 11 м’ячів у поточній кампанії Прімери.

Надзвичайно рідко ротація на позиції воротаря грає на користь команді. Але Реал плювати хотів на звичні закономірності.

11 пропущених Реала за 18 турів – це повторення рекорду клубу. Стільки ж було більш ніж 50 років тому – у сезоні 1971/72.

Тієї кампанії мадридці стали чемпіонами Іспанії. Але, що дивно, статус найкращого захисту собі все ж забрала Барселона.

Більш ніж пів століття вершковим не вдавалося досягнути подібних показників. Здавалося б, це мало вдатися за максимально сприятливих обставин. Але ж ні.

Лідер центру захисту Едер Мілітао травмувався вже на старті сезону, провів тільки 1 матч. З рештою оборонців ситуація не настільки критична, але й там не все так гладко.

Глобально, проблем не виникало тільки у Антоніо Рюдігера, який пропустив всього 1 гру через перебір жовтих карток. А от решта…

Давід Алаба після пошкодження у кінці вересня порвав хрестоподібну зв’язку коліна і вибув до кінця сезону. Ферлан Менді пропустив старт сезону, а потім випадав ще кілька разів. Загалом француз не був доступним впродовж 7 матчів.

Дані Карвахаль не міг допомогти Реалу в останніх трьох матчах. Ще один пропустив в кінці вересня.

Дует Чувменінга також не працює без збоїв. Едуардо, який може підстрахувати на позиції лівого захисника, випав вже на п’ять матчів і пропустить як мінімум ще один. Орельєн, що може сісти в зону центрального оборонця нещодавно і сам провів поза заявкою п’ять ігор, після чого ще дві гри виходив тільки з лавки.

Ну і навіть Начо, капітан команди підводить. Якщо травма – це те, що можна зрозуміти, то його червоні картки – те, що не вкладається в голові.

Він отримав вилучення за грубий фол вже в компенсований час проти Жирони (Реал вів 3:0) і пропустив два матчі через дискваліфікацію. А з Алавесом залишив команду в меншості вже на 54-й. Лукас Васкес встигнув його виручити – забив переможний на 90+2 хвилині.

Виходить, з захисників Реала в поточному сезоні завжди були доступними для Анчелотті тільки Лукас Васкес і Фран Гарсія, резервні варіанти на правий і лівий фланги.

І незважаючи на це все вершкові пропустили всього 11 м’ячів за 18 турів, чого з ними не траплялося вже понад 50 років. Це дійсно щось вражаюче.