Розгромна перемога Кривбаса в дербі, черговий провал Динамо і гольова перестрілка в Полтаві

На вихідних відбулися поєдинки чергового, вже 12-го туру УПЛ. В суботу командам доводилося боротися не тільки одна з одною, але і з погодними умовами, так як по всій Україні було неймовірно вітряно. Однак з цим випробуванням вони, на щастя, впоралися, а деяким в таких умовах навіть вдавалося демонструвати непоганий футбол. 

В перший день нового тижня традиційно пропонуємо згадати все найцікавіше, що сталося в українській національній першості за минулий вік-енд.

Кривбас - Дніпро-1 3:0 

Перший матч туру подарував досить несподіваний результат. Несподіваним, звичайно, був не сам факт перемоги лідера чемпіонату Кривбаса, а те, що цей тріумф був настільки впевненим. 

Підопічні Юрія Максимова підходили до дербі Дніпропетровської області з серією з п'яти перемог в УПЛ поспіль, і це змушувало думати, що в Кривому Розі ми побачимо рівну боротьбу з інтригою до останніх хвилин. Але господарі відразу взялися за справу і почали поєдинок настільки активно, що Дніпро-1, таке враження, просто не встиг прокинутися і зрозуміти, що відбувається. Після швидкого гола Кожушка вже на 11-й хвилині команда Юрія Вернидуба не стала повністю віддавати супернику ініціативу і місцями намагалася гнути свою лінію, і під кінець першого тайму отримала за це в нагороду ще один забитий м'яч. Ну а третій гол на самому початку другої половини практично закрив гру, і після нього поєдинок, по суті, можна було не продовжувати. 

В результаті розгром 3:0, і Кривбас вже який тур продовжує утримувати першу позицію в турнірній таблиці, а Дніпро-1 перервав свою фантастичну переможну серію, але навіть незважаючи на це зберіг проміжне місце в зоні єврокубків.

Колос - Динамо 1:1 

Київське Динамо в суботу все ж зуміло перервати свою серію з двох поразок поспіль, проте не перемогою, а лише нічиєю, і ні з кимось із грандів, а лише з Колосом. Після поєдинку Мірча Луческу скаржився на все, що міг: на сильний вітер, на несправедливе вилучення форварда біло-синіх Владислава Ваната, проти якого, на думку румунського фахівця, в епізоді з жовтою карткою за симуляцію порушували правила, обурювався, що арбітр не подивився в тому моменті відеоповтор. Але головна причина осічки Динамо в тому, що воно зіграло погано. Вітер в той день дув для всіх, і він не завадив Кривбасу розгромити Дніпро-1, Ванат в моменті зі своїм вилученням, як не крути, пірнав, робив це максимально неякісно, і навіть якщо там і був якийсь контакт із захисником, то головною причиною падіння форварда все одно стало його бажання, ну а подивитися повтор в цьому епізоді суддя Максим Козиряцький точно не міг, адже нападник столичного клубу отримав не пряму червону, а другу жовту, а попередження не є об'єктом розгляду VAR. 

Динамо зіграло нічим не краще Колоса, і саме цей факт повинен турбувати гравців, тренера і будь-якого іншого представника киян найбільше. У Ковалівці ми побачили гру двох абсолютно рівних команд з цілком справедливим результатом. Звичайно, те, що з 63-ї хвилини біло-сині залишилися в меншості, вплинуло на хід зустрічі і, по суті, позбавило їх можливості повноцінно дотиснути опонента у вирішальний момент. Але правда в тому, що і в рівних складах гості не вражали. В атаці динамівцями не було створено практично нічого. Те, що в такому матчі підопічним Луческу вдалося забити швидкий гол – справжній подарунок долі, але майстерності ним скористатися у команди не вистачило. Навіть проти, м'яко кажучи, не найяскравішої атаки Колоса, яка в цій грі створила не більше, ніж його суперники, Динамо не змогло не пропустити. А особливих підстав розраховувати на більше забитих м'ячів практично не було.  

Звичайно, у кожної команди бувають дні, коли просто не йде і не виходить абсолютно нічого. Але коли не йде третій матч поспіль – це вже система, і скільки не говори про суддівство, погоду, недосвідченість гравців, звинувачувати в своїх проблемах когось крім себе і власної команди досить абсурдно. Динамо впало в якусь психологічну яму, і для того, щоб спробувати з неї вибратися, потрібно обіграти хоч когось. Наступний поєдинок у киян з Шахтарем, і перемога в ньому могла б стати серйозним поштовхом, для того щоб піднятися і рухатися вперед. Однак за рахунок чого це може статися – поки не видно. 

Зоря - Полісся 0:1 

Житомирське Полісся вкотре за сезон здобуває результат там, де доля поєдинку цілком могла б скластися і по-іншому. У цьому сезоні команда Юрія Калитвинцева з останніх сил дотискала Минай (2:1), на заключних хвилинах рятувалася від поразки Дніпру-1 в Кубку України (1:1, пен. 5:4), в меншості перевертала хід протистояння з Динамо (3:2). Характеру цього колективу точно не позичати, і це теж одна з причин, по якій новачок УПЛ до середини чемпіонату йде в турнірній таблиці так високо. 

У поєдинку проти Зорі Полісся теж було зовсім не бездоганним і не таким яскравим, як ми звикли його бачити останнім часом. Однак після швидкого гола Макуана команда все ж зуміла не пропустити у відповідь і добути чергові три очки. Зорю, яка провела свій далеко не найгірший поєдинок в цій кампанії, навіть трохи шкода, як і Романа Вантуха, який покинув поле після невдалого приземлення на руку в кінці першого тайму. Однак для порятунку від поразки підопічні Валерія Кривенцова все ж зробили недостатньо. В результаті луганський клуб не зміг покинути зону перехідних матчів, а представник Житомира як і раніше йде в турнірній таблиці другим, не відпускаючи криворізький Кривбас.

Рух - Олександрія 0:0 

Олександрія – ще один борець за єврокубки минулого сезону, який в цьому ніяк не може вибратися із зони перехідних матчів. А як на це можна розраховувати, якщо команда Руслана Ротаня не перемагає в УПЛ вже десять матчів, не забиває вже три, а її гра не викликає у вболівальників нічого, крім розчарування? Львівський Рух начебто і більше атакував, і мав певну перевагу, але забити в ворота Георгія Єрмакова так і не зумів, і сказати, що на сто відсотків цього заслужив, теж не можна. Бракує цьому молодому Руху стабільності: то шокують Шахтар (1:1) і грізний Кривбас (3:1), то втратять очки з Минаєм (0:0) і Олександрією. У Віталія Пономарьова дуже симпатична команда, проте говорити про її підсумкове потрапляння в єврокубки зараз – це десь як міркувати про перспективи чемпіонства Жирони в Ла Лізі, або того ж Кривбаса в УПЛ: теоретично може і реально, але в душі розумієш, що на дистанції повинні здутися і не витримати. Але якою же красивою буде історія, якщо цього не станеться. 

ЛНЗ - Оболонь 3:0 

От начебто і не хочеться називати цей результат сенсацією, адже що сенсаційного у впевненій перемозі одного новачка елітного дивізіону над іншим? Але якщо подивитися на останні результати команд, то матч в Черкасах все ж можна визнати, як мінімум, несподіванкою. 

ЛНЗ не вигравав чотири поєдинки поспіль, забивши в них лише два голи, тоді як Оболонь в чотирьох крайніх іграх здобула три перемоги, а в попередній хоч і програла Зорі (2:4), але в дуже конкурентній боротьбі. Однак конкурентної боротьби проти тепер уже майже сусідів по турнірній таблиці і потенційного опонента в боротьбі за виживання у підопічних Валерія Іващенка не вийшло. ЛНЗ переграв пивоварів за всіма статтями і переміг несподівано легко. Цей успіх дозволив команді Олега Дулуба покинути зону перехідних матчів, а ось Оболонь тепер балансує на межі, розташовуючись на рятівному 12-му місці.

Минай - Верес 0:0 

У поєдинку двох найгірших команд чемпіонату, яким так сильно потрібні перемоги, і, здавалося б, де як не в очних зустрічах їх здобувати, жодна з них не змогла виграти. Адже для того, щоб перемагати, потрібно забивати голи, а з цим в обох є великі проблеми. Цей матч – прекрасна підставу для мемів і смішних відеонарізок, де дві команди протягом довгого часу просто вибивають м'яч ближче до чужих воріт і не можуть опустити його вниз, або ж основа для твору на тему «За що я не люблю український футбол». Однак таке видовище – точно не для того, щоб його дивитися і багато про нього розповідати. Верес і Минай підтвердили, що знаходяться на своїх нинішніх місцях в турнірній таблиці абсолютно заслужено. 

Ворскла - Металіст 1925 2:2 

А ось заключний матч туру вийшов дуже веселим. І якщо до веселого футболу у виконанні Ворскли ми вже встигли звикнути, адже команда Віктора Скрипника традиційно намагається грати сама і ніяк не може якісно стримувати суперників, то такий поєдинок від не дуже результативного і обережного Металіста 1925 став приємним сюрпризом. Команди подарували уболівальникам справжню гольову перестрілку, по ходу якої харків'яни двічі вирвалися вперед, але господарі все ж знаходили в собі сили відіграватися. Таким чином Металіст 1925 перервав свою серію з чотирьох поразок поспіль, а Ворскла зуміла не програти вперше за три останніх зустрічі. Нічия не дуже допомогла в турнірному плані ані одним, ані іншим, але зате за поєдинком в Полтаві було досить цікаво спостерігати.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images, УПЛ