Сенсація у Львові, перестрілка в Києві і блискавичний камбек в Кривому Розі

Рідна УПЛ знову подарувала нам дуже цікавий тур, який, до речі, ще не закінчився, адже сьогодні ввечері свій матч проведуть Дніпро-1 і Металіст 1925. 

Сенсаційна перемога аутсайдера, нервовий матч фаворита з розв'язкою на останніх хвилинах, камбек за 6 хвилин – цими вихідними було буквально все.  

У перший день нового тижня традиційно згадуємо головні події вік-енду в чемпіонаті України.

Верес - ЛНЗ 0:0 

Незважаючи на достатню кількість цікавих матчів, ми також побачили кілька досить посередніх. Відразу три гри завершилися нульовою нічиєю, і саме такий результат був найпопулярнішим в дев'ятому турі. 

В першому безгольовому поєдинку рівненський Верес приймав черкаський ЛНЗ. У цьому сезоні обидві команди перемагають дуже рідко: у підопічних Сергія Лавриненка лише один виграш в восьми матчах чемпіонату, у команди Олега Дулуба – два з дев'яти, тому обидва колективи напевно розглядали очну зустріч як можливість нарешті взяти три очки. 

На правах господарів активнішим був Верес. Він створив трохи більше цікавих моментів біля воріт суперника, чому посприяло вилучення Лопирьонка на початку другого тайму, проте перетворити їх на голи не вдалося. ЛНЗ відповідав переважно дальніми ударами, але вони також не стали проблемою для опонента. В результаті 0:0, і жодна з команд не змогла істотно поліпшити своє турнірне становище. 

Шахтар - Ворскла 1:2

А ось сюжет протистояння на Арені-Львів вийшов набагато гострішим і непередбачуванішим. 

Перед грою було абсолютно незрозуміло, як нинішня Ворскла може створити хоч якісь труднощі гірникам, навіть з урахуванням всіх їх проблем на цьому відрізку сезону. У пам'яті ще було свіжим недавнє протистояння полтавців з Динамо (0:2), яке, м'яко кажучи, теж не виблискує оборонною надійністю, але там команда не змогла протиставити супернику практично нічого. 

Чогось подібного можна було очікувати і від суботньої гри, проте дитячий садок Віктора Скрипника, половина складу якого була не старше 21 років, видав абсолютно рівний і конкурентний поєдинок, і місцями було абсолютно незрозуміло, хто тут фаворит. 

Вже не настільки важливо, чого більше в цьому результаті: огидної гри Шахтаря, або заслуги Ворскли, яка справді видала матч усього життя і діяла практично безпомилково.

Звичайно, гостям пощастило з пенальті на початку матчу, який дав їм можливість всю гру відштовхуватися від своєї мінімальної переваги. У донеччан все ще вистачає кадрових проблем в обороні, викликаних відсутністю Матвієнка і Бондаря, і через це центрального захисника був змушений грати Міроші, який зовсім не центральний захисник. Можливо, команда подумки вже була в Антверпені, де в найближчу середу їй належить зіграти матч Ліги чемпіонів. Виправдань можна знайти достатньо, але це ніяк не скасовує того, що в останніх іграх помаранчево-чорні виглядають як ніколи погано. Таке враження, що команда поступово втрачає себе і свій фірмовий стиль, який вироблявся роками: магічний контроль м'яча, висока швидкість цього контролю, легке входження в штрафний суперника через тонкі, короткі передачі, розіграші до вірного. Ми звикли бачити донецький клуб саме таким, але зараз все це працює тільки з суперниками, які істотно поступаються в класі, і то не завжди. 

Звичайно, після початку повномасштабної війни Шахтар істотно втратив в рівні виконавців, але кілька гравців, здатних творити цю магію, там все ж є. І питання навіть не в результатах і не в віртуальних шести очках відставання від Динамо вже до дев'ятого туру, яке могло б утворитися, якби кияни виграли всі свої матчі в запасі. В останні роки гірники завжди отримували задоволення від власного футболу і дарували його іншим, а зараз, на жаль, все це кудись пропало. Є відчуття, що ми втрачаємо звичний Шахтар, і, якщо найближчим часом не струсити його потужним розрядом, наслідки можуть бути дуже неприємними не тільки для донецького клуба, але і для всього українського футболу.

Чорноморець - Зоря 0:0

Ці 0:0 були вже куди веселіші ніж ті, які ми побачили в матчі Вереса і ЛНЗ. В Одесі зустрічалися дві команди, які вміють грати в атакувальний футбол, і в цілому намагалися це робити. Перший тайм трохи краще вдавався господарям, другий – гостям, але забити так ніхто і не зміг, і якщо для Чорноморця це не така вже й проблема, з урахуванням того, які непогані результати демонструють підопічні Романа Григорчука, то ось Зорі терміново потрібно почати перемагати, чого в УПЛ з командою не траплялося з 13 серпня, і підніматися з низів турнірної таблиці, де бачити луганців все ще дуже незвично. 

Минай - Оболонь 0:1

Ще один поєдинок швидше не для уболівальників, а для команд, які в ньому брали участь. Класичний матч за шість очок двох аутсайдерів ліги, дуже важливий для обох в контексті боротьби за виживання, хоча говорити про це, звичайно, ще занадто рано. Гра Миная і Оболоні була рівною, але щасливішими виявилися столичні пивовари, які зуміли знайти свій момент під кінець матчу. Закарпатський клуб знову скаржився на суддівство, але коли ви не можете перемогти в дев'яти матчах, то починати, напевно, варто з себе. 

Одного фактора Шарана, цього разу, виявляється недостатньо, щоб досить слабка в кадровому плані команда давала хоч якісь результати. Начебто і метушилася команда на трансферному ринку минулого літа, і розуміла, що посилюватися потрібно, і позбулася ряду гравців, але як бачимо, не допомогло. А Оболонь, якій ледь не всі експерти дружно прогнозували виліт, поки не розчаровує і періодично примудряється чіплятися за очки, поступово просуваючись до середини турнірної таблиці. Однак робити з цього якісь глобальні висновки поки не варто.

Кривбас - Рух 1:3

Мабуть, це був один з найцікавіших матчів туру, який можна ставити чи не в один ряд з поєдинком Шахтар - Ворскла і перестрілкою Динамо і Олександрії. Очікування від гри були великими і до її початку, адже зустрічалися дві команди, що знаходяться у відмінній формі і демонструють хороші результати, і ці очікування були цілком виправдані на полі. 

Активніше поєдинок почали гості, але потім Крвбас перехопив ініціативу і під кінець першого тайму вийшов вперед завдяки реалізованому пенальті Іліча. Друга половина гри практично з самого початку проходила на зустрічних курсах і без центру поля, і в цьому розміні ударами успішнішим виявився Рух. Протягом шести хвилин команда Віталія Пономарьова відправила в ворота суперника три м'ячі: спочатку Руніч здорово зловив м'яч на ногу при підборі у чужому штрафному, потім в контратаці львів'яни заробили пенальті, який реалізував Климчук, а далі все той же Рунич замкнув простріл від Квасниці. 

Як підсумок, Кривбас втратив позитивний результат, а разом з ним і можливість вийти на перше місце в турнірній таблиці. Рух, в свою чергу, здобув першу перемогу за останні чотири гри в усіх турнірах і продовжує йти в щільній групі претендентів на єврокубки.

Колос - Полісся 0:0

Ці 0:0 за своєю нудністю були десь між матчами Верес - ЛНЗ і Чорноморець - Зоря. 

У протистоянні двох команд з непоганим підбором гравців обидві, таке враження, вирішили в першу чергу не програти, зігравши просто і обережно. І якщо Колос діє так практично завжди, то від Полісся можна було очікувати більшого, проте команда Юрія Калитвинцева теж вирішила, що синиці в руках буде цілком достатньо. Ну й добре, з урахуванням того, що жоден представник топ-4 теж не зміг виграти свій матч, такий результат цілком можна вважати нормальним для житомирського клуба, але ось глядачів, які витратили дві години життя на перегляд цього шедевра, трохи шкода.

Динамо - Олександрія 4:2 

Київське Динамо в цьому сезоні абсолютно невиправне, але як же цікаво через це за ним спостерігати. Ну не може команда хоч якось вирішити проблему зі своєю обороною, тому і далі змушена забивати по 4 м'ячі для того, щоб перемагати. Буквально в кожному поєдинку біло-синім доводиться боротися не тільки з суперником, але і з власним захистом. І природа помилок киян настільки елементарна, що абсолютно незрозуміло, що з цим робити. 

Ну ось як виправити те неподобство, яке відбувалося біля воріт Динамо у вчорашньому матчі? Навчити футболістів тримати гравців при стандартах? Вони напевно знають, як це робити. Залишилося тільки з'ясувати, чому не роблять. Брак досвіду? Та облиште, Попов і Сирота виступають в головній команді столичного клуба не перший сезон. Брак рівня? Так теж навряд чи, адже були періоди, коли ті ж Попов і Сирота грали не так жахливо. 

Динамо внесло інтригу у вчорашній матч власними руками. По-хорошому її і не повинно було бути, і три гольових моменти господарів вже до 10-ї хвилині відразу на це натякнули. Але потім Олександрія перестала боятися, і як тільки підопічні Ротаня стали створювати хоч мінімальний тиск на задню лінію біло-синіх, динамівцям стало набагато складніше. 

Оборону фаворита двічі поставили в глухий кут подачі зі стандартів, хоча обидва рази не обійшлося без частки невезіння. Але не щастить – це коли один раз, а не протягом усього сезону. Динамо було дуже близьким до того, щоб втратити очки в матчі, де для цього потрібно було постаратися, але у вирішальний момент на допомогу несподівано прийшли стандарти і гольове чуття Бражка, який вже виконав річну норму Сидорчука за забитими м'ячами, але в багатьох інших аспектах все ще не вражає. 

В результаті матч, який обіцяв стати досить легкою прогулянкою, перетворився в типові для київського клуба виграли – і слава Богу. Але з кошмаром в обороні все одно доведеться щось робити, адже забивати по чотири весь сезон навряд чи вийде, хоча поки команда Луческу продовжує наполегливо доводити зворотне.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images, УПЛ