Шанс для слабких та ускладнення життя грандів: чому новий формат зробив Лігу чемпіонів цікавішою?

5 місяців тому

Перший в історії етап ліги Ліги чемпіонів завершено, тож тепер, побачивши, як це працює, можна давати якісь оцінки та ділитися враженнями. До зміни формату турніру, який залишався незмінним десятиліттями, багато хто ставився скептично, але, на мою скромну думку, нова ідея УЄФА має право на життя.

Крім збільшення кількості топових матчів, за яку так топили європейські футбольні чиновники, новий формат ще й приніс гарантовано велику кількість інтриг до останнього туру, а також ускладнив життя визнаним грандам. Таким командам як ПСЖ, Ман Сіті чи Ювентус вперше за довгий час довелося включатись ще на початковій стадії турніру, а не за традицією проходити груповий етап на одній нозі та починати викладатися лише у плей-оф.

Досить справедливо виглядає і «хокейна» система визначення пар 1/16 фіналу, згідно з якою найвищі місця на старті плей-оф гратимуть з найнижчими. Однак тут, на відміну від хокею, все ж таки є варіанти, адже береться по дві команди зверху і знизу, а конкретного суперника для представників кожної двійки визначає жереб.

Наприклад, дев'ята Аталанта та десята Боруссія гратимуть проти 24-го Брюгге або 23-го Спортінга, Реал та Баварія потраплять на Ман Сіті чи Селтік і так далі. Жеребкування, за підсумками якого ми дізнаємося конкретні пари, заплановане на п'ятницю, проте варіантів для кожної з команд в 1/16 всього два.

Можливо, новий формат неідеальний з погляду справедливості, адже ставити в одну таблицю команду, яка грала з Зальцбургом, Штурмом і Спартою, і колектив, який зустрічався із суперниками значно сильнішим, справді не зовсім показовим.

Однак і в класичному груповому етапі комусь діставалися суперники сильніші, а комусь слабші, та й взагалі справедливість – поняття філософське. Але вистачить вже філософії: саме час підбити головні підсумки того, що ми побачили на першому етапі оновленої ЛЧ.

Багато успішних виступів скромних команд

Новий формат, який дав можливість усім командам зіграти з суперниками свого рівня, дуже зіграв на руку слабким. За старої системи умовна Жирона ніколи не зіграла б зі Слованом, а тепер може. Такі зміни призвели до того, що багато скромних клубів залетіли несподівано високо.

Наприклад, у топ-8 потрапила вперше в цьому столітті Вілла, що повернулася в ЛЧ Астон, в поточному сезоні зовсім не хапає зірок з неба в АПЛ, а також Лілль, який зовсім не є претендентом на найвищі місця в Лізі 1. Але набагато більше несподіванок було у топ-24.

Тут і такий нечастий гість у плей-оф ЛЧ як Селтік, який зумів набрати 12 очок, і дебютант Брест, який йде у чемпіонаті Франції лише восьмим, і той же Брюгге, який також може вважати вихід у плей-оф величезним успіхом. Повторюся, при старому форматі побачити якусь з цих команд у плей-оф було б величезною сенсацією, але тепер частина з них потрапляє туди дуже впевнено: Брест – з 18-го місця, Селтік – з 21-го.

Пекельні муки грандів

Якщо для аутсайдерів європейського футболу новий формат ЛЧ став можливістю, то для лідерів, навпаки, проблемою. Відразу кілька зіркових команд, чий вихід у плей-оф раніше ніколи не ставився під сумнів, відчули ці проблеми на собі і здорово намучилися, перш ніж все ж таки пробитися до 1/16 фіналу.

Наприклад, до передостаннього, сьомого туру, прохід далі собі ще не гарантували ПСЖ та Ювентус, але головною вишнею на цьому торті став Ман Сіті, який не міг забезпечити собі єврокубкову весну до останньої гри, і в матчі заключного туру проти Брюгге був змушений лише перемагати.

У результаті городяни перемогли і все ж таки пролізли в 1/16, але там, у покарання за невпевнений виступ на етапі ліги, отримають у суперники Реал або Баварію, ну а ми однозначно отримаємо топовий матч вже на старті плей-оф, що, безумовно, не може не тішити.

З прохідним порогом усі прорахувалися

Вісім очок, ну максимум дев'ять – саме стільки, за більшістю прогнозів перед стартом турніру, потрібно було набрати для гарантованого потрапляння до плей-оф. Насправді все виявилося набагато складнішим, і мінімальний показник, з яким команди фінішували у топ-24, становив цілих 11 балів.

Більше того, знайшовся один невдаха, який не пройшов далі навіть з цією кількістю очок. Ним стало Динамо Загреб, яке в останньому турі героїчно обіграло Мілан (2:1), але все одно залишилося за бортом плей-оф через погану різницю м'ячів, тож хорватам можна лише поспівчувати.

Варто відзначити, що прохідний поріг 11 балів – це справді дуже багато, і при старому форматі набирати так багато очок для виходу в плей-оф було не обов'язково. Там, як правило, з головою вистачало 8-9 балів. Останній випадок, коли команда з 10 очками не змогла вийти у плей-оф, було зафіксовано ще у сезоні 2019/20, у якому з такою кількістю балів вилетів Аякс. А ось знайти приклад, коли для проходу далі не вистачило 11 пунктів, буде ще складніше.

Однак за всіх цих підрахунків не варто забувати, що ці очки тепер простіше добувати: по-перше, побільшало матчів, вісім замість шести, а по-друге, як уже було сказано, побільшало матчів зі слабкими суперниками, що також спрощує набір балів. Тож загалом говорити про те, що із запровадженням нового формату потрапляти до плей-оф стало набагато легше чи складніше, не доводиться.