Словенський реверанс в сторону Італії

більше 1 року тому

Вже в понеділок, 20 листопада, збірна України проведе свій вирішальний поєдинок відбору на Євро-2024 проти Італії, і крім традиційних передматчевих тем для обговорення, які команди і їхні окремі представники дають нам перед будь-якою грою, трохи їжі для роздумів місяць тому прийшло з високих кабінетів УЄФА:

«Італія повинна кваліфікуватися на Євро-2024. Інакше це буде катастрофа. Збірна Італії занадто важлива. Я думаю, що Італія виграє в України».

Ця заява не якогось завзятого італійського уболівальника, журналіста або експерта. Це сказав глава всього європейського футболу Александр Чеферін. Варто відразу зазначити, що фразу, необережно кинуту десь в кулуарах Франкфуртського книжкового ярмарку, відкопало одне з італійських джерел, і зовсім не факт, що журналісти не почули те, що хотіли почути, адже ми свічку не тримали. Але давайте все ж виходити з того, що ці слова справді були сказані.

Чи нормально, коли подібні речі говорить президент УЄФА? Чи адекватно це з точки зору неупередженості та рівновіддаленого ставлення з боку головного футбольного органу Європи до всіх команд? Чи може собі дозволити подібні висловлювання посадова особа, ще й такого рівня? Однозначно ні. І цими словами Чеферін показав себе не дуже мудрою і далекоглядною людиною. Але мова зовсім не про нього. Проблема в тому, що посада цієї персони надає будь-якій його подібній фразі додаткової ваги і значущості. І саме тому варто все ж звернути увагу на це необережне висловлювання.

Чому слова Чеферіна повинні насторожувати?

Коли про відверту симпатію до однієї з команд говорить глава УЄФА, це дійсно проблема. Хоча б через те, що головний футбольний орган Європи здатний в якійсь мірі втручатися в поєдинки, як мінімум – призначенням арбітрів. Слова словенського чиновника напевно чули і вони, і як їх тепер розуміти? Чи не будуть вони тиснути на суддів зустрічі, які ось-ось повинні бути призначені? Про всяк випадок згадаємо і про те, що суддівський комітет УЄФА очолює італієць П'єрлуіджі Колліна, але зараз розмова не про нього.

В руках УЄФА достатньо інструментів, щоб спробувати перешкодити збірній України, яка і так буде явним аутсайдером, не пустити італійців на Євро. Наприклад, головний тренер нашої команди Сергій Ребров заявляв, що спаринг з гданською Лехією за кілька днів до вирішальної гри синьо-жовтим зовсім не потрібен, проте провести його змушує УЄФА. Навіщо і на якій підставі? Так може давайте ще й попросимо гравців Лехії травмувати когось із наших лідерів, щоб напевно?

Дивна поведінка УЄФА по відношенню до збірної України викликає багато питань, і ставити їх справді потрібно, щоб боси головного футбольного органу Європи бачили, що люди з не такої важливої країни, як Італія, все бачать і розуміють. Однак робити трагедію зі слів Александра Чеферіна і завчасно налаштовуватися на щось негативне теж не варто.

Чому збірна Італії важлива, а Україна – ні?

Те, що Італія, як потенційний учасник будь-якого турніру, привабливіша для його організатора – факт, з яким важко сперечатися. Топова збірна з великою кількістю зірок і фанатів по всьому світі, чинний чемпіон Європи, чиї матчі викличуть більший глядацький інтерес, привернуть більше нейтральної аудиторії і, відповідно, принесуть більше грошей. Всі ми розуміли і розуміємо це і без слів Чеферіна, інше питання, що озвучувати такі думки вголос для топ-чиновника УЄФА – абсолютний цирк.

Крім привабливості Італії, ще один важливий момент – непривабливість України. Ні, не для європейських уболівальників, а виключно для УЄФА. Ну не люблять вони на великих турнірах так званих політичних гасел, нагадувань про війну і пісень про те, хто такий путін. Їм подобається, коли все тихо, всі задоволені і ніхто не скаржиться. Була б їхня воля, вони б уже давно повернули збірні росії скрізь і всюди, і спроба реабілітувати команди U-17, що провалилася, лише підтверджує такі здогади. У цьому контексті відразу пригадується непоставлений пенальті на Андрієві Ярмоленку в поєдинку плей-оф відбору на ЧС-2022 проти Уельсу, але давайте не будемо йти в конспірологію настільки далеко.

Так що, нас тепер будуть вбивати? І що ж робити?

Ні. Сподіваюся, все не настільки погано і запущено, щоб справа дійшла до якихось ганебних рішень проти збірної України. Та й убити когось в сучасному футболі високого рівня не так просто, для цього, в будь-якому випадку, потрібен привід. Завдання нашої команди не змінюється – виходити і віддавати всі сили для того, щоб обіграти Італію. Але варто тримати в голові, що будь-який спірний епізод, будь-який пенальті, офсайд або червона картка, при наявності хоча б найменшої підстави можуть трактуватися на користь Італії.

Тому гравцям важливо буде витримати ідеальний баланс між обережністю і достатньою жорсткістю, щоб не залишити потенційно недоброзичливим до України арбітрам жодного шансу ускладнити нам життя. Ну а після гри можна передати привіт Александру Чеферіну, і сподіваємося, що цей привіт буде переможним.