«Свій перший м'яч забив після подачі Мудрика». Сирота – про свій шлях на Євро

Захисник молодіжної збірної України Олександр Сирота розповів про свій шлях на Євро-2023. «Синьо-жовті» потрапили до групи з Іспанією, Хорватією і Румунією.

Протягом групового раунду я побував лише на двох зборах молодіжки, але це були дуже яскраві моменти в моєму футбольному житті. В молодіжній збірній дуже гарний колектив, завжди позитивна атмосфера, взаємна повага, а найголовніше — команда грає в цікавий, яскравий та ефективний футбол.

Насправді, немає нічого складного в тому, що я приїжджаю в різні збірні. Зрозуміло, що національна команда — це мрія всього життя кожного футболіста. І якщо в тебе є хоч якийсь шанс там зіграти, то ти маєш за нього чіплятися. Інша справа, коли ти сидиш на лаві запасних. В такому випадку краще, мабуть, отримати практику в молодіжній збірній. В моїй ситуації так і було.

У вересні минулого року я дебютував в головній команді країни в спарингу проти Чехії, а коли з’явилася нагода і так вирішив Олександр Петраков, відправився в молодіжку. В червні знову був в національній збірній і тепер зіграв вже в офіційному поєдинку проти Ірландії, а на матчі плей-офф приїхав до команди Руслана Ротаня. Добре, що з цього приводу в нас є повне взаєморозуміння з наставниками обох збірних. Звісно, мені дуже приємно, що на мене завжди чекають в молодіжці.

Перший мій збір в цьому циклі залишив двоякі враження. В виїзному матчі з Північною Македонію в мене було дві «результативні» дії — гол плюс гольова помилка. В першому таймі після чудової подачі Михайла Мудрика з кутового я забив свій перший гол в кар’єрі на рівні збірних, а по перерві віддавав передачу та вивів суперника сам на сам з Анатолієм Трубіним. Було дуже прикро, я дуже переживав, але мене відразу всі підтримали, і першим це зробив головний тренер. Ніхто й слова поганого не сказав.

Потім ми провели, вважаю, один з найкращих матчів в груповому раунді — проти сербів у Львові. Це була дуже важлива гра, і мені, як захиснику приємно, що ми не дозволили супернику майже нічого створити в атаці. Зізнаюся, що було не зовсім просто, тому що я виконував функції правого центрального захисника. Проте для мене це був гарний досвід.

Так само, правіше, я діяв і в першому поєдинку плей-офф зі Словаччиною. Там, в Жиліні, ми провели не найкращу свою гру. Не було якогось особливого настрою, такого, як в другому матчі. Наче і налаштовувалися дуже гарно, і все розуміли, але після гри не могли усвідомити, чому все пішло зовсім не так, як було потрібно.

За декілька днів все стало на свої місця і ми, вважаю, просто знищили в футбольному плані свого суперника. Показали ту гру, яка нам буде потрібна на чемпіонаті Європи. Дуже важливо, що ми не просто грали в свою гру, а демонстрували при цьому неабияку самовіддачу. Брали приклад з ЗСУ, завдяки яким ми взагалі продовжуємо грати. Не було б їх — не було б і цього Євро. Дякуємо нашим воїнам за все те, що вони роблять для нашої країни.

В молодіжці в мене ніколи не було особливого статусу — його там ні в кого немає. Ми всі звичайні хлопці, всі однаково корисні для команди. Так, на полі в нас є свої лідери, і всі це чудово розуміють. А поза полем всі рівні. Там в нас свій «дядько» — це Даня Алефіренко. Він у нас скрізь, його завжди чути, і від нього йде багато позитиву.

Проте мені дуже подобається дисципліна в команді. Ніхто нікого не накручує, в нас немає штрафів, але всі працюють чітко, як годинник. Я не бачив в молодіжці запізнень, порушень режиму, хоча підхід у тренерів, так би мовити, європейський.

В нас багато теорій, але, насправді, на них витрачається небагато часу. Тренери виокремлюють найголовніше — немає такого, щоб ми сиділи в залі навіть півгодини. Хвилин 10—15 — і все, поїхали на тренування. Індивідуальні якості суперників розбираються окремо — на телефон приходить відео, яке потім, якщо тобі щось не зрозуміло, ще пояснюють. Так було з першого дня, коли я потрапив в молодіжку.

Для мене цей Євро, до речі, може стати другим в житті. Проте, звісно, більш значимим. У 2017 році був на чемпіонаті Європи з юнацькою збірною України, але там не грав. В U-17, в U-19 я не вважався основним гравцем, хоча було дуже приємно, коли мене викликали до національної команди свого віку.

Сирота також пояснив, чому змінив фланг оборони на центр.