Учасник 1/8 фіналу єврокубка подякував класній керівниці за свою кар'єру в футболі
![<i>Денис Підгурський Учасник 1/8 фіналу єврокубка подякував класній керівниці за свою кар'єру в футболі](/upload/iblock/cde/cde319dd40b03fcfc0bd715232f007ca.jpg.webp)
Капітан «Руху» U-19 Денис Підгурський розповів про початок своєї професійної кар'єри і прокоментував призначення Віталія Пономарьова головним тренером першої команди.
Мій тато грав у футбол, звичайно, не на професійному рівні. Вважаю, якби мій батько мав можливість тренуватися у якійсь школі, він би пограв на вищому рівні.Саме він завіз мене на перше тренування у Раву-Руську, де нас почав тренувати Віталій Юрійович Пономарьов. Було досить нелегко, адже у мене ще було навчання, я був у 3-му класі. Доводилося їздити на тренування, відпрошуючись з уроків.
Я хочу подякувати своїй першій класній керівничці Ключник Любові Володимирівні за те, що вона мене відпускала з уроків. Це теж дало свої плоди, тому що я почав тренуватися – Віталій Юрійович заклав першу сходинку у футболі.
Мама спокійно ставилася до цієї ситуації. Тато сказав, то вже без шансів було. Але коли у 5-му класі мене взяли у СДЮШОР «Карпати», то мама не хотіла відпускати. Проте той же Віталій Юрійович Пономарьов повпливав, натиснув, і я опинився у «Карпатах».
Перші дні складно пригадати, ще дитина, їздив, тренувався, все робив від себе. Віталій Юрійович своєю працею досягнув того, ким він є зараз. Він розпочинав свої тренування у Раві-Руській. Він також, як і я, добирався на тренування маршрутками. Вважаю його своїм другим батьком – звертався до нього з будь-якими питаннями, радився, як краще вчинити у тій чи іншій ситуації.
Пригадую, як у Раві-Руській набирали в команду дітей 2001/02 року народження, а я 2003-го. І коли нам довелося здавати нормативи, Віталій Юрійович попросив принести свідоцтво про народження. А я його обманював, говорив, що з 2002-го, бо хотів тренуватися. Приїжджаю додому і кажу батьку, що потрібне свідоцтво, на що він відповідає: «Та нічого, бери, вже як буде».
Я приніс, дав тренеру. А ще так вийшло, що я останній здавав нормативи, він, мабуть, побачив, що щось не те. Віталій Юрійович покликав мене і каже: «Якого ти року народження?». Я думаю, сенсу обманювати немає, тому сказав правду. Він запитав, чому я так зробив, я і пояснив: «Боявся, щоб ви мене не вигнали, хотів тренуватися». Тренер каже: «Та хто тебе звідси вижене, все буде добре, тренуйся». Така цікава історія.
Він такий тренер, який дуже мотивує хлопців. І не тільки під час матчу, а й перед матчем, і в перерві. Я вже іноді сміюся, кажу: «Юріч, я вже знаю, що ви будете говорити». Читаю його. Він знає, в яку хвилину, що й кому сказати. Це найголовніше, що є в ньому.
Нагадаємо, «Рух» із Пономарьовим дійшов до 1/8 фіналу Юнацької ліги UEFA.
Коментарі 0