«В чому його секрет? Він нормальний». Що розповідають про Мічела його колеги і колишні гравці?
більше 1 року тому
Друге місце в турнірній таблиці з серйозними претензіями на потрапляння в наступний сезон Ліги чемпіонів.
Мічелу з Жироною вдається щось по-справжньому вражаюче. Наразі вони найкраща команда Каталонії. Випереджають і Еспаньйол, дворазового фіналіста Кубка UEFA, і Барселону, визнаний гранд світового футболу.
Але в AS наполягають, що успіх Мічела – це не випадковість, а радже безперервна робота і навчання. Видання поспілкувалося з тими, хто міг допомогти подивитися на кар’єру тренера Артема Довбика і Віктора Циганкова під ширшим кутом.
«Він пішов на тренерські курси, коли порвав собі Ахіллове сухожилля у сезоні 2001/02». – згадує тодішній реабілітолог Віктор Паредес.
Відразу ж після завершення ігрової кар’єри в кампанії 2012/13 Мічел взяв на себе обов’язки директора з методологічної роботи. Він реалізовував стиль першої команди під керівництвом Пако Хемеса в молодіжних колективах.
«Я завжди ходив з його записником. Він майстер домашньої роботи. Він проектував її і ділився з Хемесом». – додає Паредес, який на той момент також працював в методологічному відділі Райо.
Першим тренерським досвідом стала команда U19. І з тих пір він продовжує працювати з, практично, тим самим штабом. Це Сальва Фунет (асисент) і Давід Порсель (тренер з фізичної підготовки).
«Він гарний керівник, оскільки вміє делегувати завдання своїм людям. В академії його не хвилювало, коли діти робили помилки. Він вважав це процесом навчання. Він вірить у сам процес.Мічел наполягає на тому, що потрібно прикладати зусилля задля результату. Він постійно передавав спокій і впевненість. Мічел завжди вступав за те, щоб футболісти грали творчо. Також він не конформіст, кожного сезону він починав з початку, скидав лічильник на нуль. Він постійно удосконалювався: Райо, Уеска, Жирона», – описує головного тренера жиронців Віктор Паредес.
Насправді, кожен з цих трьох клубів Мічел підіймав з Сегунди в Прімеру.
«Він сприймає футбол як гру в шахи. Завдяки своїм знанням і досвіду він готує гравців до вирішення тих ситуацій, що можуть виникнути під час гри. Він передбачає для них можливі сценарії».
Ці слова Паредеса підтверджує колишній воротар і капітан Райо Альберто Гарсія:
«Я знав, з якими проблемами можу зіштовхнутися на вихідних і мав для них готові рішення. Мічел намагався надати своїм гравцям перевагу завдяки роботі з м’ячем. Більше того, саме він передав мені розуміння, що воротар може бути ще одним повноцінним польовим гравцем.Спочатку він більше зосереджувався на атаці, але тепер працює більш повноцінно в кожній з фаз гри.
Також він особливо чутливий до молодих талантів, серйозно ставиться до тренувань. Насправді, це також можна сказати і з приводу його ставлення до ветеранів команди. Мічел намагається зрозуміти гравців як особистостей, підлаштуватися під їхній профіль.
Професія тренера невдячна і вимоглива. Але він справді любить тренувати. Він витрачає час на те, щоб поділитися своєю ідеєю аби потім побачити її втілення в грі».
Інший колишній капітан Райо Маріо Суарес каже, що відразу зрозумів якого рівня спеціалістом є Мічел:
«Коли я приїхав з Китаю, вони влаштували мені своєрідну передсезонну підготовку. Завдяки цій роботі, завдяки їхньому підходу, турботі і спокою я почав виступати на належному рівні з самого початку».
Щоправда, Маріо встигнув провести під керівництвом Мічела всього п’ять матчів:
«В тій грі з Вільярреалом ми повели 1:0 після мого голу. У перерві Мічел був незадоволений. Він був під ризиком звільнення, але не тримався за цей рахунок, а натомість сказав: «Грайте відповідно до нашого стилю, так, як подобається мені, так, як подобається вам всім».
Та гра завершилася поразкою 1:3 і звільненням Мічела, що був вірним своїм ідеям до самого кінця.
«Він по-особливому дивиться на футбол, справді відчуває його, аналізує. В чому його головний секрет? В тому, що він нормальний, простий хлопець, без великого его.
Думаю, піти з Райо було для нього корисно, оскільки він відчував додатковий тиск через роботу в своєму рідному клубі.
Я бачу в ньому тренера, який може впоратися з великим клубом. Так, я бачу його в великому проєкті. Ти як гравець проймаєшся його ідеями, оскільки вони тобі до вподоби. Також він знає, як керувати роздягальнею».
Минулого туру Мічел переміг Райо з рахунком 3:0. Так Жирона закрила серію з трьох матчів підряд без перемог.
Зважаючи на те, що Реал втратив очки у грі з Валенсією, команда Циганкова і Довбика може знову натякнути на боротьбу за чемпіонство. Перемога над Мальоркою скоротить відставання від першого місця до чотирьох очок.
Подивимося чи вдасться це Жироні. Але що можна сказати точно, так це те, що Мічел навряд відійде від свого стилю. Він не робив це, коли перебував на межі звільнення, тож навряд візьметься за подібне під час боротьби за золото.
Поділитись