В Туреччині гаряча гонка за чемпіонство: три команди в межах п’яти очок. Дві з них замазані російським лайном
близько 2 років тому

Три команди в межах п’яти очок на вершині турнірної таблиці. Звучить гаряче. Власне, а чого ще можна очікувати від чемпіонату Туреччини?
Минулого сезону Суперлігу з перевагою у 8 очок виграв Трабзонспор. Його найближчим переслідувачем був Фенербахче. Бешикташ став шостим, Галатасарай – аж 13-м.
Провали стамбульських грандів не могли повторитися.
Тому зараз, за шість турів до завершення чемпіонату маємо ось таку ситуацію:
1. Галатасарай – 70 очок (30 матчів)
2. Фенербахче – 67 очок (30 матчів)
3. Бешикташ – 65 очок (31 матч)
Так, Бешикташ, зважаючи на один матч більше, відстав. Але, водночас, вони на вихідних перемогли Галатасарай 3:1, а незадовго до цього розбили і Фенербахче – 4:2. Тому не варто списувати їх з рахунків.

Давайте спочатку кілька слів про головних тренерів. Тим паче, тут серйозне різноманіття.
Галатасарай влітку очолив Окан Бурук, вихованець клубу, місцева легенда. Разом з левами він брав той самий Кубок UEFA, коли вони в фіналі в серії пенальті обіграли Арсенал, а потім ще й став найкращим гравцем переможного матчу за Суперкубок UEFA проти Реала.
Але це не просто прихід галатасарайського серця. В свої 49 років він вже встигнув виграти і Кубок, і чемпіонат Туреччини. До того ж, для Акхісару (ще без Селезньова) це був перший великий трофей в історії, а для Башакшехіру – перше золото Суперліги.
Натомість Фенербахче перед сезоном очолив Жорже Жезуш. Португалець має солідне резюме, де знайшлося місце фіналам Ліги Європи і клубного чемпіонату світу, а також перемозі в Копа Лібертадорес.
Після провального повернення до Бенфіки 68-річний тренер вирішив підкорити новий для себе чемпіонат. І в першій половині сезону його команда навіть йшла на першому місці. А ось вже потім впала нижче Галатасарая.
І Бешикташ. Єдиний з цієї трійки, що звільнив тренера по ходу сезону.
Француз Валер’ян Ісмаель не впорався з поставленими завданнями – п’яте місце після 11 турів. Йому на заміну вдалося висмикнути легендарного Шенола Гюнеша. Він вже рік сидів без роботи після збірної Туреччини, де все завершилося провалом на Євро-2020 і 1:6 від Нідерландів у кваліфікації на чемпіонат світу.
Але Гюнеш, який вже приводив Бешикташ до двох чемпіонств, не втратив хисту. В свої 70 він повернув команду в чемпіонську гонку, ще й вигравши нещодавні дербі з перевагою в два м’ячі.

В гарній. Тобто, це вам не Боруссія Д і Баварія, яка грають у піддавки. І не Манчестер Сіті з Арсеналом, де одні на ходу, а інші вже здулися.
-
Галатасарай – 2 поразки і 2 нічиї в останніх 20 матчах чемпіонату
-
Фенербахче – 2 поразки і 1 нічия в останніх 16 матчах чемпіонату
-
Бешикташ – 1 поразка і 3 нічиї в останніх 17 матчах чемпіонату
Але, звісно, в плані форми в останніх матчах перевагу має команда Гюнеша. Галатасарай втратив очки в двох останніх матчах, Фенербахче – в двох з останніх шести.
А от Бешикташ виграв вісім з попередніх дев’яти зустрічей. Включно з перемогами над Галатасараєм і Фенербахче.
Хто лідери команд на полі?
В чемпіонаті Туреччини багато зірок. Здебільшого колишніх. У трійки лідерів, зрозуміло, їх вистачає
Галатасарай виділяється з-поміж інших. Мауро Ікарді, Дріс Мертенс, Ніколо Дзаньоло, Хуан Мата, Лукас Торрейра, Сержіу Олівейра, Лео Дюбуа, Фернандо Муслера – якісних легіонерів достатньо.
Не всі, вони, щоправда, грають. Але от орендований з ПСЖ Ікарді проводить досить пристойний сезон. У нього 14 голів і 7 асистів. І важливо, що майже половина результативних дій (10) були в матчах проти Фенербахче, Бешикташа, Башакшехіра і Трабзонспора. Пристойно.
Щоправда, до найкращого бомбардира чемпіонату все одно далеко. Це звання вже навряд хтось встигне відібрати у Енера Валенсії з Фенербахче. 27 голів у 27 матчах. Непогано, як для 33-річного дідугана з Еквадора. Тим паче, йому на допомогу часто приходить ще й Міша Батшуай – 10 голів.
У Бешикташа в атаці грає трійця Тосун – Абубакар – Редмонд. Так, на трьох у них голів менше, ніж у одного Валенсії (12+8+5), але в кінці сезону ще й полягає питання форми. У Тосуна 3+2 у останніх 5 матчах, Абубакар забив 8 у 8 іграх, а Редмонд має 4+3 у попередніх шести зустрічах. З такою компанією має бути не страшно в чемпіонській гонці.

Турецька Суперліга має специфічний календар. В цьому сезоні першочергово було 19 команд. Через це кожен тур одна команда пропускала. На додачу до цього, на жаль, через землетрус з чемпіонату знялися Хатайспор і Газіантеп.
І, окрім того, Фенербахче – єдиним з цих трьох виступав в єврокубках. А також єдиним з цих трьох пройшов далі чвертьфіналу у Кубку.
Тому до кінця сезону претенденти на золото проведуть різну кількість матчів:
-
Галатасарай – 5
-
Фенербахче – 6 (2 в Кубку)
-
Бешикташ – 4
Ледь не найважливіше те, що в передостанньому, 37-му турі, Галатасарай і Фенербахче зіграють один проти одного.
До цього леви зустрінуться з Башакшехіром, а канарки – з Трабзонспором. У орлів таких гучних суперників немає.
І, звісно, ще одне уточнення. В останньому, 38-му турі серед них гратиме лише Бешикташ – проти Коньяспора. Галатасарай отримає 3:0 за Хатайспор, а Фенербахче – за Газіантеп. Аби це не стало вирішальним фактором.

Для українського вболівальника є серйозний фактор – зв’язок з терористичною російською федерацією.
Фенербахче нещодавно підписав угоду про співпрацю з зенітом, Бешикташ – про спонсорство з газпромом.
Виходить, залишився лише Галатасарай. Хочеться вірити, що їм вистачить клепки не вимазуватися в російське лайно.
Сергій Лук'яненко