Відомо, у який момент Маркевич остаточно втратив бажання очолити збірну України

Колишній тренер «Дніпра» і «Металіста» Мирон Маркевич був ображений на УАФ після потрапляння у пресу інформації про те, що він нібито не погодився очолити збірну України через гроші. Про це повідомив журналіст Віктор Вацко в ефірі програми «Вацко on air».

У 2016 році Павелко призначив Шевченка головним тренером збірної України. Він - не дурна людина. Він прекрасно розумів, що в Андрія Миколайовича може як вийти, так і не вийти. Він може як принести результат, так і провалитися.

Тоді ж Павелко призначив Мирона Маркевича на пост голови комітету національних збірних УАФ. Це офіційно. А неофіційно - він пообіцяв Мирону Богдановичу, що якщо у Шеви не вийде у збірній, то головну команду очолить Маркевич. Якщо Шевченко вирішить розпрощатися зі збірною, то наступним тренером буде Маркевич. Тобто в будь-якому випадку після Шевченка збірну очолить Маркевич.

І от коли після чемпіонату Європи у 2021 році Павелко та Шевченко не домовилися стосовно контракту Андрія Миколайовича і той залишив збірну, Андрій Васильович вступив у переговорний процес із Сергієм Ребровим. Ребров тоді тільки очолив «Аль-Айн», але посередники у переговорному процесі давали зрозуміти, що є можливість для розірвання контракту Реброва із клубом без компенсації. Посередники, а вони завжди є, казали, що організують це. Обіцянки Маркевичу якось забулися і Мирон Богданович опинився на другому місці у вішлисті Павелка.

Час ішов. Перемовини посередників із «Аль-Айном» стосовно розірвання контракту з Ребровим за обопільною згодою сторін нікуди не просувалися. І от було визначено день, коли повинна була прийти відповідь з Еміратів. У той же день Павелко призначив зустріч Маркевичу. Мирону Богдановичу дали зрозуміти, що з Ребровим не домовилися і збірну очолить він.

Маркевич прилетів зі Львова на зустріч з Павелком. Але поки Мирон Богданович був у дорозі, Андрій Васильович отримав дзвінок з Еміратів з радісною новиною - «Аль-Айн» погодився відпустити Реброва у збірну України. І коли Маркевич приїхав у Будинок футболу, то президент УАФ йому просто сказав щось на зразок: «Мирон Богданович, все нормально. Ребров - головний тренер, а ви далі очолюйте комітет збірних».

Сказати, що Маркевич був шокований - це не сказати нічого. Він же пам’ятає, що і хто йому обіцяв. Маркевич виходить із Будинку футболу і тут же на всіх сайтах виходить новина. А це був передрукований пост із твіттера Ігоря Бурбаса. Мовляв, за інсайдами з УАФ, Маркевича хотіли головним тренером збірної, але він не домовився з УАФ стосовно фінансових умов.

І ось це вже вибісило Маркевича остаточно. Він це сприйняв як велику образу, тому що робота головним тренером збірної України була для нього мрією. Мрією, на тлі якої будь-які фінансові питання відходять на десятий план. Маркевич - дуже не бідна людина.

Маркевича зачепило, що хтось з УАФ злив Бурбасу інформацію, якою показували, що для нього гроші нібито важливіші за збірну. Інформаційний фон був абсолютно неправдивим та дискредитуючим для Маркевича і вигідним УАФ, адже до фінансових переговорів справа навіть не дійшла. Після цього Маркевич залишив УАФ, а його та Павелка стосунки закінчилися. Після цього призначення Маркевича в збірну України стало неможливим.

А з Ребровим тоді не вийшло. Наскільки я зрозумів, посередники домовилися з одним з керівників «Аль-Айна». Але він був не головним керівником і не узгодив позицію клубу з його власником. А власник клубу був категорично проти розірвання контракту, який підписали за місяць-два до цієї історії. Він вважав це ударом по своїй гордості, іміджу, реноме.

Ось так Павелко водночас залишився і без Реброва, і без Маркевича. Довелося у форс-мажорному порядку вмовляти Петракова, якого звільнили б з УАФ, якби він не виграв до цього молодіжний чемпіонат світу.

Раніше колишній півзахисник «Карпат» Михайло Кополовець запропонував Мирона Маркевича у якості заміни для Павелка.