Київське Динамо знову провело цілком рівний та конкурентний поєдинок проти Зальцбурга, ще раз підтвердило, що австрійці для нього – не команда з іншої планети, а вболівальники та ЗМІ після матчу можуть говорити, що за такий виліт з кваліфікації ЛЧ їм не соромно.

Однак у футбол грають не для того, щоби було не соромно, а заради результату, і його знову немає. Динамо знову не змогло обіграти Зальцбург, у момент, коли перемагати потрібно було щонайменше у два м'ячі, а значить говорити про те, що підопічні Шовковського в якийсь момент були близькі до виходу до групового етапу, не доводиться.  

Цього разу Динамо хоча б не програло, але жодної радості, окрім 0,1 балів у таблицю коефіцієнтів УЄФА, від цього немає. Тепер на команду чекає виступ в основному раунді Ліги Європи, і якщо команда збереже темп, набраний на старті сезону, то у нас є всі підстави сподіватися на кілька хороших матчів киян там. 

Австрійський день бабака: Динамо знову почало матч краще за суперника, але знову пропустило

Поєдинок у Зальцбурзі розпочався приблизно з того ж, з чого і гра у Любліні тиждень тому. У перші десять хвилин господарів просто не було на полі: весь цей час Динамо проводило з м'ячем, кружляло навколо штрафного майданчика суперника і шукало варіанти для вирішального удару. 

Однак у першій же атаці бугаїв кияни пропустили, цього разу навіть раніше, ніж у першій грі. Дагім дуже довго зміщувався з флангу до центру штрафного майданчика Бущана і готував удар, але жоден з центральних півзахисників українського клубу чомусь не зміг цьому перешкодити. 

Коли рахунок у двоматчевому протистоянні став 0:3, надій на підсумковий успіх команди Шовковського залишилося зовсім мало, але Динамо, на його честь, все ж таки спробувало щось змінити. На 29-й хвилині Михавко фірмовою передачею з глибини знайшов перед воротами суперника Ваната, який за повного потурання центральних захисників Зальцбурга реалізував вихід віч-на-віч. 

Таким чином, біло-сині повернулися в гру, але за фактом повернулися лише на вихідну позицію перед цим поєдинком. От якби не непотрібний і нелогічний пропущений м'яч у дебюті зустрічі, все могло б бути набагато цікавішим, але говорити про це зараз уже не має жодного сенсу.

Пропустивши м'яч, який назрівав усі 120 хвилин цього протистояння, Зальцбург зрозумів, що утримання рахунку – це не зовсім його, став огризатися та йти вперед активніше. У другому таймі це навіть почало переростати в потенційні гольові можливості, але спочатку, ще до перерви, був божевільний спринт Кабаєва у найкращих традиціях Мудрика: завершити якісним ударом, на жаль, не вийшло, зате тепер усі знають, що Владислав здатний виконувати подібне не лише в УПЛ, а й на рівні Ліги чемпіонів. 

Другий тайм суперник засушив, але у Динамо все ж таки був чудовий шанс

У другій половині зустрічі Зальцбург зрозумів, що без тиску на Динамо йому буде складно, і загалом воно дало свої плоди: кияни вже не могли розігрувати свої атаки так вільно, як до перерви, і якихось ідеальних моментів взяття воріт практично не створювали. Як і раніше, проводили з м'ячем більше часу, ніж суперник, шукали щастя біля його воріт, але шанс, про який можна сказати, що ось тут точно мало залітати, виник лише один.

На 81-й хвилині столичний клуб справді створив убивчий момент, який міг закрутити інтригу в протистоянні до максимуму, адже часу для того, щоб дотискати Зальцбург, який втратив комфортну перевагу, ще було достатньо. Шапаренко чудово обігрався у стінку з Ванатом і вийшов на ідеальну ударну позицію в районі 11-метрової позначки, однак у дальній кут, на жаль, не влучив. 

Після такого втраченого шансу прийшло розуміння, що це, напевно, кінець, адже до нього мінімальна надія на порятунок все ж таки жила, і команді Олександра Шовковського вдавалося підтримувати її життя своєю грою. Але результат, на жаль, не на користь українського клубу і цей євросезон Динамо продовжить у Лізі Європи. 

Це було близько, але результат все ж таки справедливий

Чи могло це Динамо все ж таки дістатися Ліги чемпіонів? Є відчуття, що могло. Кияни виглядали гідно у всіх трьох раундах кваліфікації, показали вміння як домінувати над слабкими, так і за необхідності потерпіти з сильними та, найголовніше, демонстрували футбол, від якого більше не хочеться зав'язати очі чи розбити телевізор, як це було практично у всіх єврокубкових матчах за Луческу. 

Динамо, будучи явним аутсайдером перед стартом протистояння із Зальцбургом, не поступалося цьому супернику і залишило враження приблизно рівної команди, здатної бути конкурентною навіть у плей-оф раунді Ліги чемпіонів. Кияни заплатили високу ціну за свої помилки, які на такому рівні не прощаються, але, мабуть, мають право сказати, що зробили все, що могли.  

Вміння помилятися якнайменше приходить із досвідом подібних великих матчів, яких у нинішнього Динамо ще зовсім небагато. Тепер підопічні Шовковського матимуть можливість набратися його в турнірі рівнем нижче і, цілком можливо, повернутися через рік, щоб таки закінчити розпочате та дістатися основного раунду ЛЧ.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використано фото ФК Динамо Київ