Артем Довбик. Які асоціації першими виникають в голові, коли ви згадуєте це ім'я та прізвище? 1/8 фіналу Євро-2020 проти Швеції, 120+1 хвилина, подача Зінченка, і один з найважливіших голів в історії нашої збірної!
Однак Довбик – не просто герой моменту, який надалі став найкращим форвардом країни. В системі українського футболу це набагато складніший і по-своєму унікальний продукт. До 24-х років про нього чули тільки ті, хто уважно стежить за УПЛ, він не пройшов через систему «Динамо» або «Шахтаря», але став топом, а таких прикладів ми бачили дуже небагато. Він шукав футбольне щастя в Данії, але зумів повноцінно розкритися в «Дніпрі-1», ставши головною і, можливо, поки, єдиною зіркою в недовгій історії цього клубу.
Довбик старанно працював і зрештою отримав шанс проявити себе на рівні топ-5 ліг: в неділю оголосили про те, що Артем став гравцем іспанської «Жирони». Будь-який перехід українця в топовий чемпіонат – справжня подія в нашому інформаційному просторі, а коли туди переїжджає найкращий нападник країни і основний гравець збірної – подія стає вдвічі масштабнішою. З нагоди переходу найкращого бомбардира минулого сезону УПЛ в далеко не найгірший клуб Ла Ліги пропонуємо згадати важкий і насичений футбольний шлях Артема Довбика.
Старт кар'єри в рідних Черкасах і перехід в «Дніпро»
Артем народився в Черкасах, і відповідно почав займатися футболом саме тут. Першою командою майбутнього героя Євро-2020 була місцева «СДЮШОР Славутич», за яку Довбик виступав на дитячо-юнацькому рівні. Кар'єра гравця могла б продовжитися в молодіжці харківського «Металіста», куди його запросили в 2013-му році, але під час зборів футболіст отримав травму коліна, після чого повернувся в Черкаси.
Професіональну кар'єру Артем Довбик починав з самих низів – Другої ліги, де виступав за клуб «Черкаський Дніпро». Вже в другому поєдинку на дорослому рівні нападник відзначився голом у віці 17-ти років. Можливо, саме раннє знайомство з суворими реаліями вже не молодіжного футболу в результаті допомогло Довбику стати тим, ким ми його знаємо сьогодні. Уже після першої половини дебютного сезону на профі рівні форвард потрапив на перегляд в київське «Динамо», але до підписання контракту справа не дійшла.
А ось «Дніпро» такого таланта не прогледів, і влітку 2015 року підписав молодого гравця. Вигравати конкуренцію у досвідченіших легіонерів юному Довбику було об'єктивно важко, і в першому сезоні за новий клуб він виступав в дублі. У квітні 2016-го Довбик відправився знову відчути запах дорослого футболу в чемпіонат Молдови, де на правах оренди виступав за клуб «Зоря» Бєльці. Однак виступав – це голосно сказано, адже українець провів там лише чотири матчі. Після закінчення сезону-2015/16 у Артема закінчився контракт з «Дніпром», і пропонувати нападнику новий ніхто не поспішав. Підготовку до наступної кампанії Артем провів у складі «Волині», але через трансферний бан луцької команди перехід не відбувся. Довбик повернувся в «Дніпро», де з ним все ж підписали новий контракт.
Дебют в УПЛ і народження голеадора
Сезон-2016/17 став початком смерті легендарного «Дніпра»: через борги з клубу знімали очки, якісні легіонери залишали команду, і в підсумку вона вилетіла в Першу лігу, а пізніше і зовсім опустилась в Другу. На тлі всього цього болота яскраво вирізнявся діамант Артема Довбика: в першому сезоні на рівні УПЛ він став одним з кращих гравців знекровленої команди і забив в 22-х матчах чемпіонату 6 голів. Молодий талант покинув команду, яка розсипалася, але не знайшовши кращих варіантів продовження кар'єри повернувся, і ще півсезону відіграв за «Дніпро» у Другій лізі, настрілявши 12 голів в дев'яти іграх, проте взимку все ж пішов на підвищення.
Чотири сезони в Данії і повернення в Україну
Цим підвищенням став данський «Мідтьюлланд», до якого українець приєднався на правах вільного агента. За половину сезону форвард встиг провести десять матчів і стати чемпіоном країни, проте забив лише одного разу. У наступних двох сезонах українець практично не грав за клуб, тому в пошуках практики на правах оренди приєднався до ще одному представника Данії – «Сеннерйюска». Там Артем вже отримував більше ігрового часу, провівши в кампанії-2019/20 23 матчі в усіх турнірах і забивши 4 голи, проте це все одно не те, чого хоче футболіст з амбіціями. З цим клубом Довбик примудрився завоювати свій другий Кубок Данії, а перший він здобув в сезоні-2018/19 з «Мідтьюлландом».
Перед стартом сезону-2020/21 гравцем зацікавився амбітний новачок УПЛ «Дніпро-1», І заплатив за 50% прав на футболіста майже 7,5 мільйонів євро. Знали б тоді керівники клуба, як же сильно не буде хотітися віддавати за гравця половину суми від наступного продажу... В «Дніпрі-1» Довбик відразу став основним і почав прогресувати, поступово виводячи свою кар'єру на новий рівень. Артем непогано проявив себе вже в першому сезоні після повернення в УПЛ, забив 10 голів в усіх турнірах і навіть потрапив в заявку збірної України на Євро-2020, що стало, можливо, поворотним моментом в його кар'єрі.
Як стати національним героєм за 15 хвилин?
На чемпіонат Європи Довбик їхав в статусі третього форварда після Яремчука і Бєсєдіна, і зазвичай для таких гравців один факт потрапляння на великий турнір – вже справжнє свято. Але хто б міг подумати, що саме Артему судилося стати чи не головним героєм нашої команди на всьому турнірі? Він з'явився на полі лише один раз і тільки завдяки страшній травмі Артема Бєсєдіна, який перед цим замінив Романа Яремчука в екстра-таймі. Але 17-ти хвилин матчу зі Швецією вистачило для того, щоб увійти в історію і вперше вивести збірну України в чвертьфінал Євро. Цього вечора життя Довбика розділилася на до і після, в першу чергу в плані популярності і впізнаваності. А українські вболівальники остаточно переконалися в тому, що у нас з'явився ще один класний форвард.
Статус найкращого форварда країни і довгоочікуваний перехід в Європу
Навіть без того самого голу шведам Довбик точно б не зник, адже він постійно прогресував і поступово доводив усім, що саме він гідний звання основного нападника збірної України, а його рівень дозволяє виступати в топ-чемпіонаті. У сезоні-2021/22 14 голів Довбика в чемпіонаті допомогли «Дніпру-1» завоювати бронзові медалі, а в наступному році на підвищення пішов і Артем, який відзначився 24 рази і став найкращим бомбардиром, а його команда, вперше в історії зайняла друге місце. Все, до чого торкається Довбик, стало перетворюватися в голи, і те, коли по нього прийдуть сильніші клуби, стало питанням часу.
Чи міг Артем перейти в клуб кращий за «Жирону»? Теоретично – цілком, але на практиці особливого інтересу з боку грандів не було. Однак і ця амбітна команда з топ-ліги – відмінний варіант для продовження кар'єри. Залишається тільки побажати форварду вписатися в неї не гірше Віктора Циганкова і стати не менш важливою фігурою, ніж був в минулому сезоні Таті Кастельянос. Якщо все буде саме так, то Довбик ще може отримати свій шанс перейти на ще вищий рівень.
