Зліт Миная та падіння Полісся: головні прогреси та регреси весняної частини УПЛ
близько 1 року тому
У весняній частині УПЛ зіграно вже п'ять турів, і такий відрізок турнірної дистанції дозволяє нам оцінити форму та рівень кожної з команд на фінішній прямій сезоні, а також порівняти її гру та результати з тими, що демонструвалися до зимової паузи.
Представляємо вашій увазі чотири головні прогреси та спади чемпіонату України у 2024-му році.
Прогрес: Минай воскрес, непереможна Олександрія та повернення топового Руху
Минай
Одним з головних проривів весняної частини сезону, безумовно, став Минай, який під керівництвом Желько Любеновича по-справжньому воскрес, і тепер не просто дограє цей чемпіонат і чекає на свій виліт до Першої ліги, а бореться за виживання, маючи при цьому всі шанси врятуватися. У шести поєдинках календарного року закарпатський клуб набрав вісім очок, тоді як у 15 іграх до цього, для порівняння, було видобуто всього шість. Команда обіграла Металіст 1925 (2:0) та ЛНЗ (2:1), а також зіграла внічию з Дніпром-1 (1:1) та Олександрією (2:2).
Звичайно, Любенович не чарівник, який за короткий час вивів своїх гравців на новий рівень, адже клас футболістів Минаю все ще бажає кращого. Але за рахунок створення сприятливої атмосфери у колективі, чіткого розуміння можливостей підопічних та високої організованості гри новий тренер почав вичавлювати з цієї команди результат, і за дев'ять ігор до кінця чемпіонату це найголовніше.
Порятунок лисиць все ще під великим питанням: до зони перехідних матчів лише два очки, але попереду команда має складний календар та ігри з Динамо, Рухом, Чорноморцем, Кривбасом. Однак навіть за одну спробу врятуватися в, здавалося, безнадійній ситуації Минай вже заслуговує на оплески.
Олександрія
Ще один представник низів, який із другої половини сезону став пробиратися до верхів. У п'яти матчах весни Олександрія ще не програвала, не рахуючи технічні 0:3 від Шахтаря. При цьому лише два суперники підопічних Руслана Ротаня були з нижньої частини турнірної таблиці – Зоря (0:0) та Минай (2:2). Гра колективу з Кіровоградської області нарешті почала набувати якоїсь структури та ідеї, правда класу цій команді все ще не вистачає, адже кількість індивідуальних помилок часом просто зашкалює.
Так чи інакше своїм ривком та вісьмома очками у крайніх п'яти поєдинках Олександрія практично позбавила себе необхідності боротися за виживання, відірвавшись від зони перехідних матчів на шість балів.
Зоря
Луганська Зоря у весняній частині сезону теж дуже хороша та близька до того, щоб забути про боротьбу за виживання. Команда Юрія Коваля виграла три із п'яти матчів весни, а програла лише київському Динамо, перебуваючи не в оптимальному складі. У турнірній таблиці за останні п'ять турів чорно-білі замикають топ-5 і залишається лише здогадуватися, чому луганчани не демонстрували таких результатів до зимової паузи.
Відрив Зорі від зони перехідних матчів складає вже чотири очки, і при цьому команда має дві гри в запасі по відношенню до основних конкурентів. Однак ці перенесені поєдинки будуть проти Динамо та Шахтаря, тож розраховувати на велику кількість балів у них не доводиться.
Рух
Наприкінці першої частини сезону, коли Рух видав серію з тих матчів без перемог, здавалося, що команді Віталія Пономарьова можна забути про єврокубкові амбіції. Однак у новому році все перекинулося з ніг на голову з просто блискавичною швидкістю. Звичайно, це стало можливим швидше завдяки провалу Полісся, однак і львівський клуб виконав свою частину роботи просто чудово: здобув чотири перемоги та одну нічию. У таблиці за останні п'ять турів Рух ділить друге місце з Динамо, а у повноцінній – закріпився на п'ятій позиції, яка, швидше за все, стане єврокубковою, з 6-очковим відривом від найближчого переслідувача.
Не сказав би, що у жовто-чорних стався якийсь різкий прогрес у грі: більшість перемог – це вистраждані у тяжкій боротьбі 1:0. Однак результат – на табло і цей результат максимально наближає команду до Ліги конференцій. Але навіть за такого запасу міцності Руху не можна розслаблятися, адже попереду команда має дуже складний календар, де і Шахтар, і Кривбас, і Динамо в останньому турі.
Регрес: хворобливе фіаско Полісся, удар по амбіціях Дніпра-1 та прісний Колос
Полісся
Провал житомирського Полісся в 2024-му році – щось, що важко піддається поясненню. Коли одна з найбагатших команд УПЛ, яка за підсумками першої половини сезону претендує чи не на чемпіонство, взимку проводить активну трансферну кампанію, витрачаючи на неї понад три мільйони євро, а навесні набирає одне очко у п'яти матчах, це справді важко зрозуміти. При цьому Полісся програло зовсім не грандам: ЛНЗ (0:1), Олександрії (1:2), Оболоні (0:1) та Чорноморцю (1:4). Зміна головного тренера поки що теж не допомагає: два стартові матчі під керівництвом Сергія Шищенка були програні із загальним рахунком 1:5.
Звичайно, можна говорити про те, що колектив з Житомира втратив свого лідера Бені Макуана, проте коли все, що працювало в першій частині кампанії, перестає працювати в другій, причину потрібно шукати трохи глибше. Результат Полісся не приносив ні простіший і вертикальніший футбол Юрія Калитвинцева, ні те, що зараз намагається прищепити команді Сергій Шищенко, і попадання такої команди до єврокубків буде справжнім дивом.
Дніпро-1
Дніпро-1 розчарував не так сильно, як Полісся, проте був близьким до цього, а втриматися на плаву підопічним Юрія Максимова допоміг високий рівень окремих виконавців. За результатами все некритично: дві перемоги та дві нічиї у п'яти матчах, проте від команди, яка мала всі шанси закінчити першу частину сезону на чистому першому місці та боротися за чемпіонство у другій, напевно очікували більшого і в плані гри, і в плані результатів, і коли срібного призера УПЛ возив ЛНЗ, це, м'яко кажучи, було несподівано.
Четверте місце дніпряни навряд чи проґавлять, а за вдалого збігу обставин можуть навіть поборотися за третє. Однак виглядає так, ніби з цього колективу вже вичавили все, що могли, і варіантів для якогось подальшого прогресу команди на даний момент відсутні.
Чорноморець
У своєму крайньому матчі одеський Чорноморець розгромив Полісся (4:1) і показав добрий футбол, проте все, що відбувалося з командою до цього, не дозволяє не включити її до списку розчарувань. У перших чотирьох матчах весни моряки набрали одне, не найзаслужене очко у матчі з Оболонню (1:1), а потім програли Динамо (0:1), Ворсклі (0:1) та Вересу (0:1).
У матчах з Ворсклою та Вересом гра, щоправда, вже не була такою жахливою, тож підстави сподіватися, що підопічні Григорчука ще наберуть хід на фінішній прямій сезоні, у вболівальників все ж таки є. Чорноморець точно нікуди не вилетить, проте зі своїм підбором гравців цей колектив має боротися за щось більше.
Колос
З можливостями Колоса потрібно намагатися грати у футбол, а не просто виживати за рахунок рівня своїх футболістів, який не дозволить впасти нижче за певну рису. Але клуб уже котрий сезон цього не робить: той самий прагматизм і жодних ідей, запрошень зіркових тренерів та рішучих кроків для розвитку свого перспективного проекту.
Як наслідок – жодної стабільності в результатах: із п'яти матчів весни команда програла чотири, хоча всі суперники, заради справедливості, були дуже непростими: Рух (0:1), Шахтар (2:3), Кривбас (0:1) та Дніпро- 1 (0:2). Наразі клуб провів певні зміни в менеджменті і, за повідомленнями різних інсайдерів, серйозно зібрався виходити на новий рівень. Цікаво буде подивитися, що ж із цього вийде.
