Змінили трьох тренерів, йшли в зоні вильоту, але все одно у фіналі Ліги Європи. «Севілья» – це щось особливе

В XXI столітті Севілья жодного разу не випадала з верхньої половини таблиці Прімери. В цей період вона вісім разів пробивалася в Лігу чемпіонів, тричі брала бронзові медалі.

Але поточний сезон був близьким до того, щоб стати фатальним.

У Хулена Лопетегі все різко розвалилося: на старті кампанії він виграв лише одну гру з перших десяти. І попрощався з командою після майже 200 матчів роботи з нею.

Йому на заміну прийшов старий знайомий Хорхе Сампаолі. Це дало короткотерміновий результат, але зрештою нервіонці знову забуксували – виграли тільки одну з п’яти зустрічей в чемпіонаті і ледь-ледь пройшли Фенербахче в 1/8 Ліги Європи.

І тут на авансцену приходить Хосе Луїс Менділібар.

Ейбар, Реал Вальядолід, Осасуна, Леванте, Алавес і 13 матчів у Атлетику Більбао. Резюме 62-річного тренера не вражає.

Але його фубол… Тут вже цікавіше.

«Я завжди кажу, що люблю прості речі. Намагаюся робити так, щоб гравцям було не надто складно сприймати мої ідеї. Вони мають почуватися комфортно. З цієї точки ми можемо починати прогресувати.

Я завжди кажу, що хочу, аби футболісти були щасливими на тренуванні. Саме цього я намагаюся досягнути. Тренування має бути в насолоду. Важким, але в насолоду.

А от під час гри я вже вимагаю іншого. Мені подобається грати широко, грати вертикально, грати на чужій половині поля, а не на своїй».

Велика кількість навісів. І шалений пресинг. Без цього неможливо уявити собі команду Менділібара.

Але якщо раніше доводилося працювати з командами низького рівня, то зараз йому дістався колектив, до прикладу, з трьома чемпіонами світу в складі.

І налаштувати взаємодію вдалося: 8 перемог, 3 нічиї та лише 1 поразка в стартових 12 матчах на чолі Севільї.

Єврокубки.

Такого досвіду у Хосе Луїса було всього два матчі з Атлетиком Більбао. 0:1 і 4:5 від ЧФР Клуж в Кубку UEFA в 2005 році.

Але вирішує не тільки досвід. Він пройшов Манчестер Юнайтед і Ювентус.

Як команда, що ще нещодавно боролася за виживання змогла обіграти  ледь не головних фаворитів турніру?

Огляд матчу Севілья – Ювентус:

Менділібар змінив абсолютно все. Він нагадав Севільї, що це команда рівня Ліги чемпіонів. І зараз може насолодитися результатом своєї роботи:

«Пройде час, я буду у відпустці, сяду і подумаю: «Боже мій, оце ми дали!». У нас чудова команда і ми досягнули неймовірного. Це найбільш технічно здібна команда, яка коли-небудь у мене була.

Це нагорода для мене, для тренера, який раніше працював лише з командами, які ставлять перед собою зовсім інші цілі.

І мій приклад демонструє, що є багато тренерів такого типу, які здатні на щось більше з хорошими командами, але зараз працюють з маленькими колективами».

І, звісно, важко собі уявити вольову перемогу над Ювентусом в екстра-таймах, ще й в кінці в меншості, якби не фанати.

Підтримка Севільї була вражаючою:

El Ramón Sánchez-Pizjuán canta su el Himno del Centenario en una noche histórica.

@jmrodriguezper #SevillaFC pic.twitter.com/6Pk0fbvFP2

— BeSoccer Sevilla (@BesoccerSevilla) May 18, 2023

«Атмосфера була сенсаційною. Я ніколи ще не переживав подібного. Перед матчем я сказав моїм хлопцям в штабі, що з нами такого ще не було. Це надзвичайно приємно».

Та попереду фінал. Проти Роми Жозе Моуріньо.

І на кону стоїть багато. Цілком імовірно, що через чемпіонат Севілья залишиться без єврокубків. Та й навіть Ліга конференцій не збереже команду від масової чистки.

А от перемога в Лізі Європи і кваліфікація в Лігу чемпіонів…

Севілья шість разів вигравала ЛЄ. Ніколи не поступалася у фіналах. Це її турнір. Як виявилося, вона може навіть боротися за виживання, але все одно змагатися за цей трофей.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора