Андріяна Науменко: «Стельмах прочинила мені двері»

До старта чемпіоната світу-2023 залишився рівно місяць. Наша національна збірна підходить до довгоочікуваного мейджору в піднесеному настрої, успішно почавши нову єврокампанію. 

Гідна поразка від Німеччини (24:31) і перемога над головним конкурентом, Словаччиною (25:20), доречно розмістилися в рамки підготовки до мундіалю. 

Відкриттям жовтневого вікна збірних стала лінійна румунського Зaлеу Андріяна Науменко. Вона за три тренування завоювала місце в основному складі, а після двох матчів – закохала в себе чимало вболівальників. 

Судіть самі: 6/6 – в атаці плюс вибудувана фортеця в центрі оборони. Сьогодні 24-річна уродженка Хуста виглядає беззаперечним кандидатом на поїздку в Данію.

Журналіліст Ігор Грачов спеціально для XSPORT.ua вирішив познайомитися ближче з абсолютною дебютанткою збірної України і здзвонився з вихованкою закарпатського гандболу. 

Андріяна, нерідко зустрічав різні написання твого імені.

Типове закарпатське ім'я, яке подарував мені тато. Народилася я напередодні дня святого Андрія, 12 грудня, тому все вірно – саме Андріяна, через «Я».

Я не знайшов в твоїх клубних виступах український слід. Рано поїхала за кордон?

У 15 років. Я – випускниця ДЮСШ Хуст-Нарцис, два роки провчилася в Броварах в профільному училищі, а потім поїхала до Румунії. Починала в CS Marta Baia Mare і потихеньку від юніорів доросла до дорослої команди. 

На той момент Україна була солідно представлена в «Мінаурі».

Більш, ніж солідно. Якщо брати професійний відрізок, то пограла разом з нинішньою спартаківкою Юлією Приходько (зараз – Порадник) і Юлією Зарембой. Починали ж зарубіжну кар'єру на юніорському рівні дуже багато українок, але на вищому втрималися – одиниці.

Давай їх перерахуємо.

Ірина Зінатулліна, яка виступає нині в Тиргу-Жиу, і моя нинішня одноклубниця Тетяна Прикоп.

Твоя професійна кар'єра розгорталася виключно в Румунії?

Так, після Мінаура перейшла в Слобозі, з якої пограла в двох дивізіонах – Д2 і вищому. Між тим, я підписала контракт з Кишинеу-Кріш, він тільки вийшов в еліту. Якраз в той період, коли вирував КОВИД. Перехворівши їм, я не встигла толком зіграти, як команда розпалася. Мерія, на балансі якої знаходився клуб, вирішила відмовитися від необхідності утримувати гандбольну команду. По ходу сезону знайти новий клуб ледь реально, і я повернулася в Слобозі, яка виступала тоді в Д2. І з нею у мене раніше трапилася мало не ідентична неприємна історія на рівні Суперліги. У підсумку через фінансову турбулентності я втратила два роки кар'єри.

***

Без малого 10 років в Румунії, значить з місцевою мовою – ніяких проблем?

Ніяких. Чітко нею володію, як і українським, російською та англійською.

Звідки такі лінгвістичні здібності?

Сімейне – бабуся і мама розмовляють на трьох мовах.

Грозний Георгі Тадич, який тренує тебе в Залеу. Чи відповідає він кліше, яке закріпилося за ним за його диктаторський стиль роботи?

Відповідає. Строгість – його визначальна риса. Він хоче, щоб навряд чи ні все до дрібниць виконувалося в точності, як він сказав. Тобто мінімум імпровізації і жорстка дисципліна. Чи не приховую, іноді буває важко, але в той же час він дає можливість проявити себе молоді. Мабуть, головна причина, по якій я опинилася в Залеу. 

 

***

З тих кількох матчів Залеу, що я бачив з твоєю участю, ти оборонялася на «двійці». Однак в матчах з Німеччиною і Словаччиною ти блискуче закрила центр захисту, ніби рідну позицію.  

Дійсно часто я захищаюся на «двійці», але іноді виходжу і в центрі. Все залежить від тренерського рішення і готовності партнерів по команді. Словом, навички гри стовпом є, просто практики менше, ніж трохи правіше центру.

Знаю, що вдала знахідка Андріяни Науменко для збірної України належить Віталію Андронову. Здивована його увагою?

Його дзвінок став відвертою несподіванкою, і я без довгих роздумів відповіла згодою приєднатися до команди.

До його дзвінка стежила за справами збірної України?

Безумовно. 

І з якими відчуттями?

З цікавістю, так як мені завжди хотілося якось надіти футболку збірної. Знала, що колектив – збитий, дружний. Таку взаємопідтримку не скрізь зустрінеш. 

Вважаю, що ні натисни Ірина Стельмах на паузу в виступах, навряд чи б твій роман зі збірною закрутився б так скоро. Згодна?

Дуже ймовірно, що не так скоро. Рішення Іри призупинити кар'єру стало сюрпризом для багатьох, особливо в світлі її значного прогресу останнім часом. Зрозуміло, я не відчуваю радості від того, що збірна не може розраховувати на Стельмах. У той же час відкрилася можливість проявити себе. І десь глибоко всередині я розраховувала на увагу збірної навіть без оглядки на відсутність основних лінійних. Я ретельно працювала і тримала в розумі потенційний виклик. Нехай не зараз, але пізніше. 

І яке післясмак залишилося від прем'єрного тижня в збірній?

Чудове. За такий короткий термін відчула себе своєю в колективі. Працювати під керівництвом Віталія Андронова теж сподобалося. Від чітких і виразних пояснень тактики і захисних схем до точкових нюансів. Плюс наявність в штабі Ольги Передерій, настільки органічно доповнює головного тренера. Мені було особливо приємно з нею попрацювати, адже ще зовсім недавно я стежила за її виступами і приймала за зразок топового лінійного. Про таке класному тренерському складі я навіть мріяти не могла. 

Наведи приклад органіки тренера-лінійного і чинного лінійного. На чому концентрує увагу наставник?

Ось конкретний приклад. Після першого матчу з Німеччиною ми розібрали мої дії. Крім техніко-тактичних зауважень, Ольга Едуардівна дала мені найважливіша рада – не бігати вхолосту по периметру в пошуку м'яча і не витрачати енергію. На щастя, я почула тренера, адже дійсно багато витрачала «фізики» без сенсу. У підсумку в матчі зі Словаччиною м'яч сам мене знаходив, і я закинула п'ять голів.     

З ким із дівчат ти була добре знайома до недавнього виклику?

З більшою частиною команди. Мелекесцеву, Маркевич, Поляк, Балог знала ще з часів дитячих змагань. З Глібко, Андрійчук і Левченко раззнакомілісь в Румунії. 

До кого зверталася, якщо виникали питання по організаційним нюансам?

В першу чергу до капітана – Ірині Компанієць. Причому, як нова, я не соромилася з питаннями. Жили ми разом з Міланою Шукаль, ще одним моїм другом дитинства. Вона мені теж відчутно допомогла влитися в колектив. Взагалі всі дівчатка зробили мою адаптацію максимально комфортною і головне – швидкої.

***

Андріяна, з гострими питаннями готова справлятися, як з атаками суперниць? 

Давайте спробуємо.

Ти сказала, що не соромилася з питаннями. У тебе не виникало таке: чому в національній збірній вже яке вікно відсутня масажист?

На цьому зборі роль масажиста виконував наш доктор Ростислав Козакевич. Принаймні в моєму випадку. На короткострокових зборах відсутність фізіо не настільки критично, але на більш тривалих заїздах і таких турнірах, як чемпіонат світу – без нього не обійтися. Раптом затисне нерв? Деяким гандболісткам масаж взагалі рекомендований в обов'язковому порядку. Звичайно, в штабі повинен бути фахівець, який знає, як працювати з м'язами. Я впевнена, що до чемпіонату світу цю прогалину заповниться. 

Загальною організацією задоволена?

Абсолютно. Ніяких технічних збоїв – все чітко і за планом. 

Чи можна говорити, що твоє місце в заявці на ЧС – гарантовано?

Не можна. Це питання не обговорювалося і остаточне рішення залишиться за тренером. Яким би воно не було – я його прийму гідно.

Ми розмовляємо за місяць до старту ЧС. Називалися дати наступних зборів?

Не називалися. Після поєдинку зі Словаччиною ми швидко роз'їхалися, адже багато хто вже через два дні повинні були виступати в клубних змаганнях. 

Перед скандинавським вояжем Україні надійшла пропозиція зустрітися з Чехією. Питання про потенційних спарингах – недоречний?

На момент нашого інтерв'ю про товариських матчах і локації найближчих зборів мені не було нічого відомо. 

***

Давай віртуально перенесемося в Данію, де Україні на першому етапі ЧС належить зустрітися з Бразилією (29 листопада), Іспанією (1 грудня) і Казахстаном (3 грудня). З квартету в основний раунд проходять три збірні. Фаворит нашої групи – Бразилія або Іспанія?

Мабуть, Іспанія. Перш за все за рахунок повернувся в національну збірну Амброса Мартіна. Він мені імпонує як наставник. Там, де він працював, команди різко додавали, як на рівні збірних, так і в Лізі чемпіонів. Крім того, іспанки володіють міцною захисною лінією, в тому числі по антропометрії. На мій погляд, вони виявляться вище Бразилії.

А нам можна бразильянок змусити ділитися окулярами?

Немає нічого неможливого, але просто точно не буде. Треба визнати, індивідуально вони виглядають здорово – швидкісні, різкі, накатані в сильних клубах. Щоб зачепити Бразилію, нам треба сподіватися на злагодженість наших колективних дій. В такому випадку – у нас з'являться шанси.

Назвеш хоча б одну гандболістку збірної Казахстану?

Ніхто з гандболісток цієї азіатської збірної не грає на високому клубному рівні, тому не назву.

Заради цікавості – заглядала, на яку групу виходить наша трійка в основному раунді?

Зізнаюся, дивилася. Хоча в професійному спорті занадто далеко заглядати не рекомендується. Спочатку потрібно вдало пройти попередній етап і кваліфікуватися в основний раунд. Якщо ж розглядати питання загальної стратегії, то група з Голландією, Чехією, Аргентиною і Конго виглядає не настільки лякаюче. 

Найсміливіша мрія про виступ України на ЧС? 

Я дійсно вірю, що нам під силу зайти дуже далеко. Якщо ми розглядаємо самий мрійливий варіант з приземлених – це чвертьфінал. 

***

Готуючись до розгорнутої бесіді, я не знайшов жодного інтерв'ю з тобою. Погано шукав?

Ні, в подібному форматі – це перше подібне інтерв'ю. 

Однак в процесі підготовки я знайшов згадки про Дениса Науменко – також уродженця Хуста і зовні дуже схожим на тебе. 

Денис – мій брат, він старший за мене на 5 років і теж гандболіст. Раніше виступав у Львові в Д2, потім в Румунії, а зараз грає в одній з регіональних ліг Німеччини. 

А у тебе немає випадково сестри-гандболістки, яка виступає на лівому крайньому?

Нас двоє дітей в сім'ї, але натяк на тендітну позицію в збірній я вловила...  

Ігор Грачов спеціально для XSPORT.ua

Фото – Федерація гандболу України