Поставлено мету, але бачу – Даль

В стартовому турі основного етапу чемпіонату світу збірна України гідно чинила опір нехай не топу, але організованому та міцному супернику, Чехії. Поразка – 23:30 – вкладається в рамки нерозгрому, адже в гандболі показовим кордоном є двозначна перевага. «-7» – забагато, але ми нарешті, на четвертий ігровий день, побачили великі відрізки гандболу у нашому виконанні. 

А рахунок першого тайму (11:15) зовсім не відображав реальної картини – українки провели найсильніші 30 хвилин з восьми, зіграних на турнірі. 

Чехія – не той типовий середняк, з яким ми часто ганяли товарняки на турнірі у Хебі. Сьогоднішні чешки – команда, що стоїть на порозі елітного будинку, де біля каміна весело гигикають ті ж голландки, з якими ми маємо непросту зустріч завтра, 8 грудня.

Зізнаюся, до ЧС я розумів потенційну перевагу чешок, і навіть бачив міні-шанси їх вщипнути. Але тільки у разі цілісності картини від українок, сформованої по ходу «попередки». Іншими словами, показати лінію, нижче за яку вони б не опускалися. 

У результаті після першого тижня роль лідера чітко віддавалася чешкам. Як по нашій, так і по їхній «вині». Вони постали на турнірі швидким та збитим колективом, прикрашеним двома видними зірками. Вероніка Мала і особливо Маркета Жерабкова представлення не потребують. Втім, річ навіть не в кадрах, а саме в колективній роботі. Загроза виходить по всьому периметру, а не лише із зіркових позицій. Пояснення очевидне – нетипова раніше чешкам швидкість з'явилася з приходом норвезького тренера Бента Даля. До речі, тренує нашу Ірину Глібко в румунській «Вилче». 

...Наш стартовий склад обійшовся без сюрпризів і єдиним питанням залишався статус першого воротаря. Втретє в основі з'явилася Вікторія Салтанюк. 

Перші чотири голи (дубль Коновалової, Науменко, Шукаль) у нашому виконанні припали на першу лінію, що говорить про якість оборони. 

Несподіванки прийшли трохи згодом. До них можна віднести швидку появу на майданчику Карини Колодюк та насамперед її тезки Соскиди, до компанії Мар'яни Маркевич. Соскида, нагадаю, наймолодша у нашому ростері (18 років). Її вихід у гарячий момент, коли ми ще йшли м'яч у м'яч (5:6), став наслідком провису Андрійчук. Краще мене скажуть цифри – 0/8 у першому таймі від наших лідерів Андрійчук (0/5) та Смбатян (0/3).

За хвилину Мілана Шукаль традиційно зрушить на напівсередній, випустивши Катерину Козак, а Олеся Дяченко у лівому кутку дасть потрібний відпочинок Марині Коноваловій. Програний відрізок з рахунком 1:6 змусив Віталія Андронова взяти тайм-аут, після якого наша команда перебудувалася на два лінійні в атаці (Колодюк, зважаючи на все, свій шанс втрачати не має наміру). І ми знову повернулися до «-1» (10:11).

Незважаючи на гігантську кількість втрат чешок, ми не змогли піти на перерву за реальним рахунком та завалили кінцівку. Вкотре не вистачає дисципліни на цьому відрізку, який підгірчив симпатичний перший там – 11:15.

Після перерви Ірина Прокоп'як отримала місце у стаціонарній лінії, а у «рамку» стала Юдіт Балог. Головна ж зміна на майданчику – ренесанс Смбатян та Андрійчук. Ось, що означає досвід із міцною психологічною підготовкою. Вони вивернулися з черствого першого тайму на м'якушку другого: у Томи – 5/7, а Юлія закинула чотири голи поспіль з чотирьох останніх кидків.

На жаль, останній шанс повернутися в гру зафіксувався на 39-й хвилині (17:19), після чого ми відпустили віжки та приземлилися на підсумковій позначці «-7» – 23:30. 19 втрат на команду не той аргумент, з яким можна говорити про готовність збірної до головної події року в українському гандболі.

З важливих подій другого тайму варто відзначити вихід Марії Гладун. Сейвом після першого ж кидка вона задала собі гарний настрій на решту матчу, який вона завершила з яскравими 40% відбиття.

6 ГРУДНЯ 2023 РОКУ. ЧС-2023. ОСНОВНИЙ РАУНД. 1 ТУР. ФРЕДЕРІКСХАВН (ДАНІЯ)

УКРАЇНА – Чехія – 23:30 (11:15)

Україна: Салтанюк (4/18, 22%), Балог (2/11, 18%), Гладун (4/10, 40%); Андрійчук (4/10), Шукаль (1/3), Коновалова (2/2), Смбатян (5/10), Соскида (0/1), Колодюк (1/2), Прокоп'як (1/2), Маркевич (2/2), КОМПАНІЄЦЬ (1/4), Дяченко (0/2), Козак (2/2), Поляк (2/6), Науменко (2/3). 

З: Мелекесцева, Когуч.

Салтанюк (№16). Третій поспіль вихід у основі, рівний перший тайм без колоризації. Базовий відсоток відображення з нейтралізованим пенальті та результативною передачею.

Гладун (№12). Ох, як потрібний був такий матч Марії. Вистоявши третьою у черзі, отримала необхідну дозу (до речі, першу) впевненості. 40% відображення і припустимо, що отримає більше ігрового часу в двох матчах, що залишилися.

Балог (№1). Навіть незважаючи на 18% і два сейви, не можна назвати її роботу невдалою. У матчі з Іспанією вона була трохи ефективнішою за Салтанюк і Гладун, у матчі з Чехією з такою ж трішки – менш ефективніше.

Загальна оцінка воротарів сформується в останні 120 хвилин, а поки що у всіх без відвертих провалів і без відвертих чудес.

Шукаль (№32). Єдиний гол забила з позиції крайньої, у другій лінії – один кидок у «молоко». Наявність Дмитришин дозволила б їй зайнятися основною роботою на брівці, а поки що доводиться страхувати другу лінію. Дуже добре готова до турніру фізично та функціонально.

Козак (№22). 2/2 – те, що чекаємо від крайніх гравців. Абсолютна реалізація та бонусні дивіденди у вигляді безлічі ігрових хвилин, на які Катя заслужила, як мінімум до кінця турніру.

Дяченко (№21). 0/2 – обидва рази не закинула з шести метрів без опору. 

Коновалова (№28). Абсолют (2/2) у реалізації. Все, що вона зараз показує, можна сміливо множити на «ікс» разів, враховуючи через який біль виходить на майданчик.

Смбатян (№19). Лідерам не прийнято апелювати цифрами, сьогодні Тамара – є основною ланкою збірної, і я навіть боюся представити нашу задню лінію без неї. Відзначу характер, що не опустила руки після першого серенького тайму. Закинула найбільше з дев'ятиметрової лінії. 

Андрійчук (№9). IDEМ, як і на Смбатян, на ній лежить тягар лідера. Вони навіть однаково непристойну кількість втрат зробили (по п'ять – на сестру). На другий тайм вийшла, почавши все з нуля та показала себе як боєць. Знову найбільше роздавала (три результативні асисти).  Майстер переходу. У цьому компоненті їй немає рівних ні в цьому матчі, ні в команді загалом.

Поляк (№14). Її 2/6 неправильно відображають її корисність. Закинула першими двома кидками, а потім потрапила до ліги несправедливості (я в цій лізі живу з першого дня турніру, тож як ніхто інший розумію відчуття). Вигадане видалення та контррішення рефері на її адресу змусили Таню полізти виправлятися. Останній кидок – вільний із дев'яти метрів вже після завершення матчу. Була та залишається ключовим гравцем. 

Маркевич (№7). У Мар'яни якраз навпаки. Начебто 2/2, але втрати різанули око. Все необхідне є швидкість –, бачення поля, але ніби, щось сковує її плечі.

Компанієць (№33). Незважаючи на 1/4, потихеньку набирає хвилини в атаці, але оскільки наш капітан закриває центр оборони (і дуже добре), бути ефективним і там, і там – непросте завдання. Якщо ви пам'ятаєте один з минулих «коротишів» на її адресу, то з посиланням на нього: чекаємо. 

Соскида (№8). Наймолодша у нашій команді вийшла на 17-й хвилині матчу, причому коли ми залишалися ще в матчі. Для досвіду – краще не вигадаєш. 

Прокоп'як (№10). В офіційному протоколі у неї – 1/1, але в цьому матчі місцеві статисти надто багато наплутали по відношенню до нашої команди. Спочатку скористалася довірою тренера та закинула гарний м'яч, а потім перекреслила все хороше, що зробила раніше у матчі з Казахстаном та Чехією разом узятим. Надневідповідний час для піжонства, непотрібний парашут і наступні за ним «дві хвилини» різко впливають на її загальну оцінку. Особливо на тлі казахстанського спина, на який ще можна було заплющувати очі.

Науменко (№17). Складний вхід у турнір, напевно, залишає кілька непотрібних паскалів тиску. Додає від матчу до матчу, але ми орієнтуємось на планку, задерту Андріяною у матчі зі Словаччиною у жовтні. Місце в основі не підлягає сумнівам, але їй потрібен матч, як у Гладун цього вечора – з дозою впевненістю, яка б витіснила непотрібні думки, що народилися на старті турніру. 

Колодюк (№34). Зворотний приклад – нічого не чекали від четвертої лінійної, а Каріна просто тихенько бульдозером загрібає активи. Гол та єдиний зароблений пенальті вечора. Можна було сміливо завершувати матч із абсолютом, але й так цілком гідно. Доводить, що потрапляє до заявки на матчі заслужено.

Андронов. На основну оцінку він награв під час післяматчевої прес-конференції, але щодо матчу претензій менше: добре вів перший тайм, але не втримав лад в ендшпілі. Другі тайми ми майже не граємо на рахунок, але втриматись у межах недвозначного гандикапу на даному етапі історії збірної – вже плюс. 

Чехія залишається в гонці за чвертьфінал, а ми – за місця трохи вище 24-го. Завтра на нас чекає найскладніший іспит: Нідерланди (8 грудня, 21.30), яка навіть без відпочинку лідерів «помаранчевих», що читається, стане непростим випробуванням для необстріляних у таких умовах українок. 

Ігор ГРАЧОВ, спеціально для XSPORT.ua з Фредеріксхавна

Фото ihf.info