Поставлено мету, але бачу – Даль

В стартовому турі основного етапу чемпіонату світу збірна України гідно чинила опір нехай не топу, але організованому та міцному супернику, Чехії. Поразка – 23:30 – вкладається в рамки нерозгрому, адже в гандболі показовим кордоном є двозначна перевага. «-7» – забагато, але ми нарешті, на четвертий ігровий день, побачили великі відрізки гандболу у нашому виконанні. 

А рахунок першого тайму (11:15) зовсім не відображав реальної картини – українки провели найсильніші 30 хвилин з восьми, зіграних на турнірі. 

Чехія – не той типовий середняк, з яким ми часто ганяли товарняки на турнірі у Хебі. Сьогоднішні чешки – команда, що стоїть на порозі елітного будинку, де біля каміна весело гигикають ті ж голландки, з якими ми маємо непросту зустріч завтра, 8 грудня.

Зізнаюся, до ЧС я розумів потенційну перевагу чешок, і навіть бачив міні-шанси їх вщипнути. Але тільки у разі цілісності картини від українок, сформованої по ходу «попередки». Іншими словами, показати лінію, нижче за яку вони б не опускалися. 

У результаті після першого тижня роль лідера чітко віддавалася чешкам. Як по нашій, так і по їхній «вині». Вони постали на турнірі швидким та збитим колективом, прикрашеним двома видними зірками. Вероніка Мала і особливо Маркета Жерабкова представлення не потребують. Втім, річ навіть не в кадрах, а саме в колективній роботі. Загроза виходить по всьому периметру, а не лише із зіркових позицій. Пояснення очевидне – нетипова раніше чешкам швидкість з'явилася з приходом норвезького тренера Бента Даля. До речі, тренує нашу Ірину Глібко в румунській «Вилче». 

...Наш стартовий склад обійшовся без сюрпризів і єдиним питанням залишався статус першого воротаря. Втретє в основі з'явилася Вікторія Салтанюк. 

Перші чотири голи (дубль Коновалової, Науменко, Шукаль) у нашому виконанні припали на першу лінію, що говорить про якість оборони. 

Несподіванки прийшли трохи згодом. До них можна віднести швидку появу на майданчику Карини Колодюк та насамперед її тезки Соскиди, до компанії Мар'яни Маркевич. Соскида, нагадаю, наймолодша у нашому ростері (18 років). Її вихід у гарячий момент, коли ми ще йшли м'яч у м'яч (5:6), став наслідком провису Андрійчук. Краще мене скажуть цифри – 0/8 у першому таймі від наших лідерів Андрійчук (0/5) та Смбатян (0/3).

За хвилину Мілана Шукаль традиційно зрушить на напівсередній, випустивши Катерину Козак, а Олеся Дяченко у лівому кутку дасть потрібний відпочинок Марині Коноваловій. Програний відрізок з рахунком 1:6 змусив Віталія Андронова взяти тайм-аут, після якого наша команда перебудувалася на два лінійні в атаці (Колодюк, зважаючи на все, свій шанс втрачати не має наміру). І ми знову повернулися до «-1» (10:11).

Незважаючи на гігантську кількість втрат чешок, ми не змогли піти на перерву за реальним рахунком та завалили кінцівку. Вкотре не вистачає дисципліни на цьому відрізку, який підгірчив симпатичний перший там – 11:15.

Після перерви Ірина Прокоп'як отримала місце у стаціонарній лінії, а у «рамку» стала Юдіт Балог. Головна ж зміна на майданчику – ренесанс Смбатян та Андрійчук. Ось, що означає досвід із міцною психологічною підготовкою. Вони вивернулися з черствого першого тайму на м'якушку другого: у Томи – 5/7, а Юлія закинула чотири голи поспіль з чотирьох останніх кидків.

На жаль, останній шанс повернутися в гру зафіксувався на 39-й хвилині (17:19), після чого ми відпустили віжки та приземлилися на підсумковій позначці «-7» – 23:30. 19 втрат на команду не той аргумент, з яким можна говорити про готовність збірної до головної події року в українському гандболі.

З важливих подій другого тайму варто відзначити вихід Марії Гладун. Сейвом після першого ж кидка вона задала собі гарний настрій на решту матчу, який вона завершила з яскравими 40% відбиття.

---