Система, що працює: Євгеній Пастух про методику Skate. Think. Lead

Олег Гончар

13 листопада 2025 року

Євгеній Пастух — хокеїст, що пройшов шлях від драфту НХЛ до власної методики підготовки гравців. Його книга “Skate. Think. Lead.”, яка побачила світ у 2025 році, стала унікальним підручником для тренерів, які хочуть не тільки будувати успішні команди, а цілісних спортсменів — технічно сильних, розумних і здатних бути справжніми лідерами.

Ми поговорили з Євгенієм про те, як народилася система, що вже працює у США, і чому хокей — це більше, ніж гра.

— Євгенію, ви пройшли шлях від гравця збірної України до тренера в США. У який момент з’явилася думка створити власну методику?

Знаєте, все почалося не з книжки — а з питання. Чому одні діти ростуть у майстрів, а інші — стоять на місці, хоча всі тренуються однаково? Поступово я зрозумів, що справа не лише в техніці чи об’ємі тренувань. Вона — у структурі, у логіці, у тому, як ми будуємо навчання.

Протягом своєї тренерської практики в Україні та США я неодноразово пересвідчився, що саме системність відрізняє програми, які дають результат, від усіх інших. Так і народилася ідея Skate. Think. Lead. — не як теорія, а як жива робоча схема, яку я щодня використовую на льоду.

— Дуже цікава назва “Skate. Think. Lead.” Що вона означає для вас особисто?

Це три кроки, через які має пройти кожен гравець. Спочатку Skate (катайся)— навчися рухатися правильно, володій тілом, відчувай лід. Потім Think (думай) — не грай автоматично, думай, читай ситуацію, приймай рішення. І нарешті Lead (веди за собою) — впливай. Будь тим, хто підтягує інших, хто не боїться відповідальності.

Я часто кажу дітям: швидкість — не стільки в ногах, як у голові. А лідерство — це не про крики у роздягальні, а про стабільність, коли важко. От і вся філософія.

— Ви поєднали європейську технічну школу та північноамериканський стиль. Як вам вдалося це зробити?

Мабуть, тому, що я сам пройшов через обидві культури. В Україні нас завжди вчили техніки, точності, дисципліни. І це чудова база. А в Америці я побачив інше: темп, інтенсивність, гра на кожному квадратному метрі.

Тож я взяв краще з обох. Тобто не “або-або”, а “і те, і те”. У моїх тренуваннях багато деталей, але все подається через рух та гру. Бо діти мають не просто повторювати — вони мають розуміти, навіщо.

— У книзі ви пишете, що багато команд втрачають роки через неправильну послідовність навчання. Як ви це виправляєте у своїй системі?

Все дуже просто: я треную в тому порядку, в якому розвивається тіло й мозок людини. Якщо вісімирічному хлопчику давати складні тактичні схеми — це не працює. Його тіло ще не готове, і мозок не встигає. А от якщо спочатку навчити рухатися — баланс, координація, постава — то далі все “лягає” саме.

Моя система базується на так званих вікових вікнах розвитку — фізіологічно зумовлені періоди розвитку організму, коли певні навички ростуть особливо швидше. Тренер повинен “зловити” ці моменти й скористатися ними. Це й є системність.

— Розкажіть про вашу G.A.M.E. Model. Чому саме така структура?

G.A.M.E. — це, по суті, рецепт того, як будь-який навик стає ігровим. Чотири етапи: Groove – Add – Make – Execute. Спочатку ми “вкочуємо” рух — Groove the Skill, відпрацьовуємо техніку без тиску. Потім Add Movement — додаємо швидкість, напрямок, координацію. Далі — Make Decisions — відпрацьовуємо прийняття рішень в спокійних ситуаціях, змушуємо гравця думати: атакувати чи пасувати. І лише потім — Execute at Speed, тобто виконати те ж саме в ігровому темпі, під пресингом, коли серце б’ється 180 ударів.

Якщо пропустити один із цих кроків — отримаєш красиву техніку на тренуванні, але не в грі. Тому я завжди кажу: повтор без мети — це кроки в нікуди.

— А як це виглядає на практиці? Можете навести приклад з тренування?

Будь ласка. Беремо звичайну передачу в русі. На етапі G — стоїмо на місці, працюємо над положенням рук, траєкторією шайби. На A — додаємо ковзання, пас у русі. На M — створюємо вибір: віддай пас чи атакуй сам. На E — граємо 2v2 або 3v3, де все вирішують долі секунди.

І ось коли гравець здатен зробити правильний пас під тиском, не дивлячись вниз — це не просто навик, це автоматизм. А автоматизм — це те, що виграє матчі.

— Ваша інша модель SHIFT — це про структуру самого тренування. Як вона виникла?

Мені завжди хотілося, щоб тренування було логічним. Багато хто робить “по відчуттю”: сьогодні кидки, завтра катання, післязавтра ігри. Але це не система.

SHIFT Model народилася з досліджень напрацювань американських академій. Я зрозумів, що правильна структура заняття має ритм — як зміна на льоду. Тому й назва — SHIFT.

S — Start the Engine — розігріти тіло, активувати мозок.
H — Hone the Skill — відточити техніку.
I — IQ & Decisions — додати мислення.
F — Fight to Win — гра, битва, емоція.
T — Translate & Teach — коротке підбиття підсумків.

Після такого тренування діти не просто втомлені — вони зрозуміли, що сьогодні вивчили і навіщо.

— Що для вас найголовніше у роботі з дітьми?

Дати їм відчуття прогресу. Не всі стануть гравцями НХЛ — і це нормально. Але кожен може навчитися працювати, відповідати за себе, не боятися помилятися.
Хокей — це дзеркало характеру. Мені важливо, щоб після моїх тренувань дитина йшла з льоду з думкою: “Я сьогодні став кращим.” Навіть якщо це просто правильний удар або нова звичка.

— Ви часто говорите, що хокей формує лідерів. Як саме ваша система цьому сприяє?

У Skate. Think. Lead. слово “lead” не випадкове. Ми вчимо дітей не чекати, що хтось підкаже, а діяти самостійно.

На тренуваннях я даю гравцям маленькі ролі: хтось веде розминку, хтось відповідає за шоломи після гри, хтось пояснює партнеру завдання. Це виховує відповідальність. Бо лідерство не народжується у фіналі — воно росте у дрібницях. І коли такий хлопець потім виходить на лід, він не просто грає. Він лідирує.

— Як ви бачите потенціал цієї системи в Україні?

Колосальний. У нас є талановиті діти, віддані тренери, але часто не вистачає саме структури. Skate. Think. Lead. — це не про гроші чи обладнання, а про організацію процесу. Її можна впроваджувати хоч завтра — у будь-якій ДЮСШ.

Мені хочеться, щоб український хокей не просто виживав, а зростав. І я готовий ділитися всім, що знаю.

— Чи варто чекати виходу вашої книги в Україні?

Чесно? Мені б цього дуже хотілося. Хоч зараз я працюю в США, серцем я завжди в українському хокеї. Якщо мої методики — G.A.M.E. і SHIFT — можуть допомогти нашим тренерам і дітям розвиватися швидше, ефективніше, з більшим задоволенням, то для мене це буде величезна честь.

Якщо в українських видавництв буде бажання — я з готовністю відгукнуся. Мета проста: щоб українські спортсмени мали доступ до сучасної системи, яка працює, і щоб вони могли рости, не виїжджаючи за океан. Книга створена для тренерів, які мислять, для дітей, які мріють, і для країни, яка має талант — треба лише дати йому напрямок.

— І останнє. Якщо коротко — у чому суть вашої книги?

У простій фразі: “Будуй гравця розумного, швидкого і стійкого.” Це не книжка про дриблінг чи кидки — це про підхід, про систему мислення. Про те, як зробити тренування місцем, де формується не лише хокеїст, а й особистість. Бо хокей — це не лише про перемоги. Це про людей, які не бояться падати, вставати і йти далі.

У світі, де результат часто ставлять вище процесу, Євгеній Пастух нагадує: справжня перемога — це розвиток. Його G.A.M.E. і SHIFT підходи — не тільки методика, а філософія, яка вчить грати, думати, відповідати й вести за собою.