Станіслав Горуна: «В Українському карате не буде простою між поколіннями»

Легенда українського карате, переможець Європейських та Всесвітніх Ігор, олімпійський призер Станіслав Горуна після завершення кар'єри значну частину життя присвячує волонтерству та благодійності. 

Вперше про це, про допомогу армії, розробку універсального наземного дрону, а також про сучасні реалії в українському карате читайте далі в ексклюзивному інтерв'ю XSPORT.

- Розкажи, чим займаєшся зараз? Як живеш без активної спортивної кар'єри?

- Хоч і не виступаю на змаганнях так активно як раніше, але все одно залишаюся у спорті. Проводжу семінари, частина одержаних коштів від яких йде на благодійність. На даний момент моя діяльність ділиться на три основні напрямки: спортивний, благодійний та бізнес. 

- Давай почнемо зі спортивної та семінарів. Які країни запрошують найчастіше?

- Найбільшу кількість запрошень отримую з країн Європи. За останній рік попрацював о Італії, Іспанії, Хорватії, Німеччині, Бельгії. Щоразу наперед погоджую з організаторами, щоб хоча б одне з відкритих тренувань було благодійним, де всі бажаючі могли б зробити пожертвування та прошу їх покликати місцеві ЗМІ для інтерв'ю. Вважаю своїм обов'язком постійно розповідати іноземним колегам про те, що відбувається в Україні на даний момент. На жаль, у поточному порядку денному в Європі про нашу країну практично не говорять. Більшість там, не кажучи про людей з інших континентів, думають, що все вже затихло, що настало якесь перемир'я або йде до цього. Постійно нагадую, що війна нікуди не поділася, вона триває і наші захисники героїчно відстоюють нашу землю, інтенсивність боїв зростає. Там, де мені дають слово, я говорю. 

- Стежиш за повісткою в українському карате зараз? 

- З того, що бачив на власні очі, можу сказати, що справді наше карате дуже сильно розвивається. Впевнений, що у нас не буде простою між поколіннями – моїм, де були Анжеліка Терлюга, Аніта Серьогіна, Валерій Чоботар (капітан збірної та чинний атлет) і хлопцями зараз. Незважаючи на потужну конкуренцію, що є між клубами, тренери проводять багато спільних тренувальних таборів, спаринг-сесій та інших заходів, що створює умови, яких не було у наш час. Україна з 2014 року перебуває у десятці найкращих країн світу за рівнем карате. І це незважаючи на війну з усіма її наслідками і те, що багатьом, уже готовим до змагань спортсменам, довелося виїхати. Тим не менш, наше карате розвивається дуже швидко! Впевнений, що це і наступні покоління покажуть, ще кращі результати, ніж їхні попередники.

- З нового покоління, хто запам'ятався та кого можеш виділити? 

- Ми маємо потужних дівчат – Еліна Селеменєва, Даша Булай, Юлія Русу, Олександра Шолохова. Хлопці – Андрій Заплітний, Георгій Піцул, Максим Бугаєв. Є й інші. Ці вже лідери своїх категорій показують класні результати на міжнародній арені. Найголовніше, що роблять це систематично – від турніру до турніру, тримають високо планку. Виїжджаючи змагатись, вони завжди борються за медалі. 

- Чим відрізняється спортсмен, який разово вистрілює від тих, які дають результат систематично та роками?

- Цікаве питання. У спорті великих досягнень конкуренція шалена і щоб бути в топі, ти маєш багато від чого відмовлятися. Напевно, ті, хто разово вистрілюють, більше собі дозволяють у повсякденному житті, у них більше свободи. Психологічно їм набагато легше. В інших цей шлях також починається з дитинства, але вони всю свою енергію направляють в одне єдине русло і великі результати отримують через 10-15 років систематичних тренувань. Мені здається, що це результат психологічних травм, комплексів чи страхів, від яких ще молоді атлети «тікають» у спорт. Сублімуючи, вони віддаються одній справі, уникаючи стресу, своїх комплексів в інших життєвих ситуаціях. Таким чином вони досягають високого рівня у своєму виді спорту.

- Згадуючи свій шлях у карате, яку пораду дав би нинішньому новому поколінню спортсменів?

- Моя порада молодим каратистам звернути увагу на суть карате. Карате – це фехтування серед єдиноборств, де дуже важливу роль відіграє дистанційна робота та переміщення. Удари – лише десять відсотків, решта дев'яносто – це те, як ти рухаєшся. Моя порада – змістити фокус з ударної техніки, на переміщення, роботу ніг. 

- Давай поговоримо про благодійний Фонд.

- Наш благодійний фонд називається «На Часі». Він складається з людей, які близькі до карате – Іван Дутчак, Сергій Левчук, Валерій Галан, Руслан Клименко та я. Успішно використовуємо зароблений роками авторитет, свої міцні стосунки як між собою, так і з нашими партнерами з-за кордону. Основні напрямки діяльності фонду – цільова допомога нашим захисникам, створення макетів військової техніки, гуманітарна допомога, евакуація, відновлення житла, навчання та психологічна допомога, спортивна складова та інші, про які також розповім. Основні орієнтири нашого фонду – репутація та довіра. Ми співпрацюємо з тими, кого знаємо та кому можемо довіряти. Кошти на забезпечення напрямів діяльності фонду досі акумулювалися в основному завдяки донатам та благодійним ініціативам – семінарам, забігам, аукціонам, організованим нашою командою. Допомога йде не лише фінансова. Іноді ланцюжком дзвінків можна дуже багато організувати. Окреме велике спасибі Костюку Василю Васильовичу – бізнесменові, який європейські інвестиції спрямовує на допомогу Україні, завдяки його підтримці фонд має можливість допомагати на регулярній основі. Тільки за останній місяць ми купили два пікапи, збільшили виробництво макетів військової техніки та закупили дронів на 250 тисяч гривень. Він допомагав волонтерам ще з 2014 року, а з 2023 року став також партнером і нашого фонду. Ми раді завжди новим людям, які готові включатися в роботу та допомагати своїми ресурсами та діяльністю. Орієнтиром для них стане наш волонтер Руслан Хомутенко. На ньому напрямок евакуації, освітні проекти для ВПО, створення маскувальних сіток. Він продовжує тренувати дітей на татамі. Честь та повага таким людям. 

- Про макети військової техніки. Навіщо вони створюються? 

- За час роботи фонду ми створили понад 140 макетів військової техніки. Основні – це американська гаубиця М777, створюємо макети М142 Himars, Hummer. Вони стають фіктивними цілями для росіян і таким чином зберігають техніку в безпеці. В основному ворог б'є по макетах за допомогою БПЛА «Ланцет» і собівартість таких ударів у десятки разів більша за вартість макета. На деяких макетах металеві гармати, які бійці нагрівають окопними свічками і вночі їх росіяни бачать через тепловізори і знову ж таки витрачають свої снаряди і ресурси. Робимо це, щоб ворог не знав, де є наша справжня техніка. 

- Евакуація населення та гуманітарна допомога. 

- З лінії розмежування зроблено понад 120 евакуацій. Здебільшого допомагаємо малорухливим людям, а також сім'ям з новонародженими. Після того, як люди опиняються в безпеці, ми їх відвозимо до створених на базі наших спортивних залів шелтерів. Там усіх забезпечують продуктами, одягом стільки, скільки потрібно.  На постійній основі 1500 сімей забезпечуємо засобами особистої гігієни та дитячим харчуванням. На щастя, ми маємо постійні донори, які залучені до нагальних проблем і разом робимо спільну справу. У деокупованих містах та селах забезпечуємо доставку продовольчих товарів. 

- Знаю, що ваш фонд займається освітою дітей ВПО. Розкажи докладніше. 

- Більше року працює «Освітній проект для дітей ВПО» та вразливих категорій населення. Це безкоштовне навчання англійської, історії України, 3-Д моделювання, української, танців, ну і звичайно ж карате. Дуже важлива складова цього напряму також – дошкільна освіта. Боротьба з розривами в освітньому процесі через бойові дії є дуже актуальною. Також регулярно проводимо спортивні масові заходи.

- Співпраця з військовими бригадами. Чи часто звертаються?

- Нам регулярно надходять запити, які намагаємось закривати. Насамперед – це 93-тя, 82-га та 406-та, але є й інші. Іноді виїжджаємо самі на місця та вивчаємо потреби. Запам'яталися Миколаїв, Херсон. Повезли з собою обігрівачі, продукти. Для мене було шоком бачити умови прифронтової зони: обстріляні будинки, знищені дороги. Після деокупації Херсона у місті практично не було людей. Місцеві мешканці розповідали про те, як росіяни викрадали, катували, про зниклих після цього. Військові з 406-ї бригади подарували кришку від шахти ракети «Нептун», якою було знищено крейсера «москва». Для нашого фонду це був дуже символічний подарунок, який зараз знаходиться у «Музеї становлення української нації». 

- Серед військових багато спортсменів і, зокрема, каратистів. Що їм побажаєш?

- Хочу в першу чергу побажати удачі, тому що розумію від скількох чинників залежить їхнє життя. Багато хто пішов воювати добровільно. Люди, які там щодня виконують свої завдання, захоплюють і викликають неймовірну повагу. Те, скільки днів українські військові відстоюють нашу землю проти такого величезного та сильного ворога – це подвиг, який неможливо оцінити. Вони змусили світову громадськість подивитися на український народ під іншим кутом – з великою повагою та як на рівноцінного партнера. Крім того, що наші військові зберегли націю та нашу державу, вони підняли її авторитет. 

- Розкажи про універсальний наземний дрон, який розробляєте.

- Все почалося спільно з однодумцями створення дрону для розмінування. Але надалі вирішили не зациклюватись на одному напрямку. Стало можливим, щоб дрон міг мінувати, дистанційно доставляти боєприпаси, евакуювати військових. На нього можна чіпляти зброю. На даний момент все ще на стадії розробки та вдосконалення. Хочу подякувати за партнерство та підтримку в цьому проекті Рудю Андрію, засновнику групи компаній «Гідравліка Захід», на базі виробництв яких ми розробляємо наш дрон.

- Багато особистих коштів у тебе напевно йдуть на фонд. А які напрями приносять дохід? У тебе є власний курс з карате, який активно продається. Розкажи докладніше. 

- У кожного спортсмена з часом постає питання, як монетизувати те, що ти роками напрацьовував – свій досвід, ім'я та репутацію? Карате не такий комерційний вид спорту як футбол чи бокс. Таке питання стояло і переді мною. Згодом вирішив створити свій курс, щоб ділитися досвідом з іншими. Тренери багатьох закордонних клубів інтегрували побачене у свої методики і я дуже радий цьому, оскільки отримую дуже позитивні відгуки. Зараз також розробляю онлайн-платформу для передбачень. Рік тому мені прийшла ідея цього сервісу. Є новий ринок, який має попит і починає набирати обертів. Там ти зможеш зробити прогнози щодо спорту, політики, моди, науки, економіки чи будь-якої події в інших сферах. Це виходить за межі традиційного беттингу. За допомогою блокчейн технології та смартконтрактів, ми автоматизуємо багато процесів і зробимо їх прозорими, а саме: кількість та розміри ставок, розподіл виграшу, миттєві виплати переможцям, приберемо маніпуляції з коефіцієнтами, набагато простіше буде і сама механіка ігрового процесу. Також у користувачів буде низка інших способів монетизації. І що важливо, люди змагатимуться з людьми, а не з системою, яка, за замовчанням, має бути у виграші. 

Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua