Перемога України у Золотій Євролізі – чи достатньо цього тріумфу для Ліги націй

Олег Шумейко

Жіноча збірна України втретє в історії виграла Євролігу (тріумфи у Євролізі у 2017 та у Золотій Євролізі у 2023 та 2025 роках).

FIVB з сезону-2025 змінила шлях кваліфікації до Ліги націй, тож путівки до Кубку Претенденток, як раніше, цьогоріч не розігрували. Виступ у ЛН на наступний сезон тепер визначається позицією у міжнародному рейтингу на момент завершення Ліги націй-2025. Наразі у рейтинг-листі FIVB розташовується на 14 позиції з 192.10 очка – найкращий результат серед команд, які не знаходяться у ЛН.

Серед конкурентів за місце у престижному комерційному турнірі на наступний сезон наразі виділяються 2 національні команди. Збірна Пуерто-Рико посідає 17 позицію та має в активі 182.58 очка та у липні зіграє 3 гри у рамках фіналу чотирьох Кубку NORCECA (з Коста-Рикою, Кубою та Мексикою).

Що з до іншої збірної – національна команда Аргентини йде 18-ю з 180.96 очками та на старті липня виступить у Копа Америці, де зіграє з Перу, Чилі, Венесуелою та нерейтинговий матч з Бразилією (через виступ бразилійок у цей час у Лігі націй).

Обидві команди мають теоретичні шанси на те, щоб обійти Україну за результатами вищезгаданих матчів. Щоправда, аргентинки зіграють з низькими за рейтингом збірними і навіть перемоги у всіх матчах з рахунком 3:0 можуть бути для цього недостатніми.

Що ж до Пуерто-Рико, то тут шанси обійти Україну є вищими. Щоправда, пуерторіканки не відзначаються особливою стабільністю. У минулому сезоні команда була у фіналі Кубку Претенденток та зупинилася у кроці від путівки до Ліги націй, але у Панамериканському кубку стали тільки шостими, поступившись у матчі за 5 місце вищезгаданій Мексиці.

Підбиваючи проміжні підсумки для збірної України після старту сезону-2025, можна відзначити прорив Анни Артишук – кутова гравчиня стала відкриттям сезону-2024/25, де привела Зюль до медалей німецької Бундесліги. Наступного сезону Артишук виступатиме у Шверінері – діючому чемпіоні Німеччині та учаснику Ліги чемпіонів.

На гарному виступі у клубі Анна не зупинилася – була основною опцією команди в атаці на груповому етапі (106 очок), увійшовши за показником результативності на груповому етапі ЗЄ у топ-4. Не підвела діагональна і у Фіналі чотирьох, де настріляла у середньому 19,5 очок за зустріч.

Що ж до інших кутових гравчинь, то більше питань виникало до наших догравальниць. Особливо, до лідерки збірної останніх років Олександри Міленко. Незвично серйозні проблеми в атаці проти не найсильніших суперників – матчів, де можна було виділити шульгу з позитивної точки зору було менше, ніж з негативної. Також за відсутності Світлани Дорсман Якуб Глушак пробував кількох виконавиць і у центрі сітки. Якщо одне з місць у старті заслужено за собою застовпила Діана Мелюшкіна, то у пари до неї найчастіше з’являлася Уляна Котар. В атаці центральна блокуюча виглядала непогано, але виникали питання до швидкості пересування у краї сітки. Якщо команди рівня Золотої Євроліги зуміли цим скористатися, то що будуть робити суперники рівня Ліги націй – питання вже риторичне.

Наступним випробуванням для «синьо-жовтих» стане чемпіонат світу-2025. До нього команда може підійти вже в іншому складі – кілька виконавиць пропустили Золоту Євролігу-2025 через проблеми зі старими пошкодженнями. Цікаво буде поглянути на українок на тлі не Угорщини чи Швеції, а у протистояннях з такими топами, як Японія та Сербія. Враховуючи, як наразі буксують у Лізі націй сербки (0-8 після двох ігрових тижнів), боротьбу нашій команді нав’язати має бути під силу.

Фото: cev.eu