Висхідна зірка збірної України – про перемогу на Золотій Євролізі та вихід до Ліги Націй

Чоловіча збірна України з величезними втратами підходила до міжнародного сезону-2024. Національна команда не дорахувалася більш як десяти гравців, з якими останніми роками здобувала найбільші результати (чвертьфінали чемпіонатів Європи та чемпіонату світу). Тож на авансцену мали виходити нові дійові особи.

Найскрутнішою ситуації була у четвертій зоні. Змінилися всі чотири догравальники – місця Олега Плотницького, Іллю Ковальова, Тимофія Полуяна та Віталія Кучера зайняли Євгеній Кісілюк, Дмитро Янчук, Микита Лубан та Олександр Наложний (до цього Кісілюк вже викликався до стану збірної, але переважно закривав позицію діагонального).

Янчук, дворазовий чемпіон України у складі Прометея, став найстабільнішим догравальником команди на турнірі та найкращим її бомбардиром – 93 очки. Але для Дмитра історичним цей сезон став не тільки завдяки дебюту за національну команду України – з Прометеєм Янчук вперше за майже 20 років представляв України у Лізі чемпіонів. Тож розмову якраз розпочали з клубних справ.

Ви єдиний гравець Прометея, який залишився зі складу Дніпра (у сезоні-2021/22 команда називалася Дніпро-Прометей, а згодом відбулося і завершення ренеймінгу), коли команда виходила до Суперліги. Яким ви бачите зміну у команді, підходах до процесів за цей час?

Команда з часів, коли ми вийшли у Суперлігу дуже змінилися в кращу сторону: реабілітація, медицина, тренувальний процес, підхід до тренувань та гри. Коротко кажучи, більш професійна команда стала для виконання поставлених завдань!

Минулого сезону ви з Прометеєм дебютували у Лізі чемпіонів. Як оцінити виступ команди та чого не вистачило для подолання кваліфікації?

Як на мене добре, трішки не вистачило, щоб потрапити в груповий етап. Тяжко сказати чого саме, проти нас грали сильні команди. Можливо, досвіду в таких змаганнях.

У сезоні-2022/23 ви були гравцем основного складу, а минулого сезону на вирішальні матчі здебільшого з’являлися з квадрату для запасних. Наскільки важко ментально підійти до цієї зміни ролі, аби видавати максимум у відведений час?

Виходити з заміни важче фізично та психологічно, проте є чітке розуміння того, що ти повинен викластись на максимум та допомогти команді!

Цього сезону, як і минулого, у Кубку ви програли Епіцентру, а у фіналі чемпіонату України знову здолали опонентів у чотирьох матчах. Чи можна сказати, що у більш довгих серіях у вас є перевага та як загалом оцінюєте рівень конкуренції в українській першості?

Незалежно від важливості гри, нашою перевагою є команда, яка працює, як єдиний механізм. Конкуренція з кожним роком стає все більшою. Сподіваюся, це продовжуватиметься і надалі!

Янчук ще минулого року отримав перший виклик до збірної. Щоправда, не дивлячись на напружений графік (4 турніри і майже відсутній відпочинок для команди), шансу проявити себе від Угіса Крастіньша не мав. 

2023 року ви брали участь у підготовчому процесі до міжнародного сезону але виклику до збірної так і не отримали. Що вдалося взяти з тих тренувальних таборів?

Кожний виклик на тренувальні збори, чи у склад збірної дає мені додатковий досвід, нові технічні навички.

У 2023 році ви виступали на Універсіаді-2021, де, окрім вас, було ще 3 гравці (Ярослав Пампушко, Данило Уривкін, Денис Велецький), які цьогоріч разом з вами отримали дебютний виклик до національної збірної. Наскільки це допомагає швидше влитися у процес та знаходити розуміння, аби стати командою?

З Велецьким легше, так як ми граєм разом в Прометеї. З іншими гравцями трохи важче, у кожного свій стиль гри, особисті якості, проте ми швидко знайшли спільну мову.

На Золоту Євролігу-2024 склад змінився кардинально, особливо на вашій позиції. Як вдалося видати настільки стабільну гру, враховуючи недостачу ігрової практики по ходу клубного сезону?

Я виходив на кожну гру з налаштуванням, що потрібна перемога, концентрувався на всіх елементах. Були епізоди коли в мене щось не виходило. Наприклад, атака, тоді намагався компенсувати це іншими елементами: прийняти чітко мʼяч, зіграти в захисті і тд.

Рівень команд у Золотій Євролізі доволі сильно варіюється. Які матчі вважаєте показовими та наскільки задоволені виступом команди на цих змаганнях?

Показовий був матч зі збірною Бельгії, де ми в 4 партії дещо розслабились і програли цей сет, а потім гру. Це означає, що ніколи не можна розслаблятися! Проте варто згадати й ігри зі збірними Португалії та Хорватії, де ми змогли у важкій ситуації, суттєво відстаючи у рахунку, переломити хід гри. Загалом, тут не можна бути не задоволеним, ми ж виграли Золоту Євролігу (посміхається).

Завдяки вдалому виступу на Золотій Євролізі Україна потрапить до наступного розіграшу Ліги Націй (турнір розширюється з 16 до 18 команд). Наскільки важливим є це досягнення, враховуючи те, що за загальним рівнем конкуренції цей турнір поступається, можливо, тільки Олімпійським іграм?

Там грають найкращі збірні світу. Виступати проти таких команд звичайно важко, але, якщо ти хочеш бути кращим, то і потрібно грати проти кращих! Тому, я думаю, це круте досягнення для збірної України!

Збірна України на Кубку Претендентів не дорахується кількох гравців, які допомагали завойовувати результат у Золотій Євролізі-2024. Янчук, наряду з Юрієм Семенюком, Миколою Рудницьким та Олександром Бойком, не зможе допомогти команді на змаганнях у Китаї:

Мені потрібно вирішити питання з університетом. Я про це повідомив тренера і він з розумінням поставився до ситуації та відпустив.

Дмитро на Золотій Євролізі-2024 довів, що гідний місця у збірній. Що точно додасть головного болю Раулю Лосано з вибором виконавців на сезон-2025. Але до цього команду очікує турнір у Китаї. Тепер час іншим себе проявляти. Можливо, змагання у Ліньї подарують спалах ще однієї (а може і кількох) українських волейбольних зірок. За чим ми і будемо з вами слідкувати.