Артем Далакян – чемпіон світу з боксу. Життєвий та спортивний шлях українського боксера

23 січня український боксер та чемпіон світу з боксу за версією WBA Артем Далакян невдало провів бій за захист свого титулу проти японця Сейго Акуї. Українець поступився за підсумками 12 раудів та втратив пояс. Проте ми хочемо підтримати нашого чемпіона та детальніше розповісти вам про його цікаву та незвичну кар’єру.

Артем Далакян – це український боксер, який став чемпіоном світу WBA в найлегшій вазі (до 50,8 кг) та вже сім разів успішно захистив свій титул, причому кілька разів зробив це в Україні. 

Наша країна завжди була відома світу своїми топовими боксерами. Тут вам і брати Клички, і Олександр Усик, і Василь Ломаченко, і Віктор Постол, і Олександр Гвоздик. Серед усіх цих першокласних бійців Далакян, ймовірно, є найбільш недооціненим, причому дуже незаслужено, адже він цікавий боксер зі своєю індивідуальною історією успіху та власними «фішками», а його бої завжди дуже цікаві для любителів боксу.

Біографія Далакяна

Народився Артем Далакян у вірменській сім'ї в Баку у 1987 році. Там Артем вперше зустрівся із поняттям війни. У майбутньому це страшне слово ще раз вплине на його життя та кар'єру. У 1991 році, коли почався конфлікт у Нагірному Карабсі, сім'я Далакянів змушена була переїхати в Україну – спершу в Запоріжжя, а потім у Дніпропетровськ. Саме там і минуло дитинство та юність Далакяна.

Пристрасть до єдиноборств захопила Артема ще у молодості. Пізніше він у своїх інтерв'ю розповідав, що часто брав участь у бійках, через те, що його легко можна було вивести з себе. Майбутній чемпіон зумів подолати це завдяки спорту. Спочатку Далакян займався боротьбою і тхеквондо, а в 13 років у його житті з'явився бокс. 

Артем одразу почав демонструвати свій талант у цьому виді спорту, сильно виділяючись серед однолітків. У десятому класі прогрес Далакяна помітили в Донецьку і запропонували продовжити заняття в «Спортивному клубі Єлісєєва», де й почалася його аматорська кар'єра.

Аматорська кар’єра 

Перший серйозний успіх до Далакяна прийшов у 17 років, коли він у Бердичеві виграв престижний турнір організований братами Кличками, у категорії до 48 кг, завдяки цьому тріумфу він вирушив на чемпіонат світу серед військовослужбовців до Ганновера (у 2006 році), де розгромив усіх опонентів та виборов золоту медаль. 

У 2007 році Далакян переміг на престижному кубку Макара Мазая в категорії до 48 кг і отримав офіційне запрошення до основної збірної України, щоправда, там Артем стане лише другим номером, після капітана збірної Георгій Чигаєв, який на чемпіонаті світу того року ж року виборов ліцензію на Олімпійські ігри в Пекіні. 

Далакян спробував здобути й власну ліцензію, але вже в іншій ваговій категорії. Проте, на жаль, на кваліфікаційних змаганнях в Афінах Артем, виступаючи у чужій категорії (до 51 кілограма), поступився більш досвідченому Мунко Лхамаєву. Бій завершився з рахунком «6:28».

У 2010 році Далакян уперше став чемпіоном України, а перед наступною першістю країни було оголошено, що на Олімпіаді в Лондоні змагання проводитимуться в категорії до 52 кг. Перше місце в збірній України мали оскаржити лідери - Далакян та Чигаєв. В очному поєдинку за право отримати путівку на Ігри Артем поступився з рахунком «2:8». Цей бій став переломним у кар'єрі боксера. Після поразки він вирішив, що настав час переходити у профі.

Професійна кар’єра

Свій перший поєдинок на профі-ринзі Далакян провів на «Донбас-Арені» проти іншого дебютанта Артура Оганесяна. Бій завершився достроково. Перемогою українця, технічним нокаутом у третьому раунді.

Уже у своєму сьомому професійному поєдинку Далакян завоював вакантний пояс WBA International, у той вечір він у першому ж раунді відправив у нокаут угорця Даваїда Каналаса. 

Через кілька місяців Артем відстояв завойований титул у бою проти філіппінця Хуана Пурішіми. Цей бій став першим у кар'єрі Далакяна, в якому йому довелося боксувати всі 12 раундів, хоча його перемога й була беззаперечною. Одноголосні рішення суддів це підтверджують: «120-105», «120-106», «119-106».

Попри перемогу Далакяну не вдалося зберегти титул у себе. Знову в його життя втрутилася війна. Через вторгнення Росії (у 2014 році) Артем не міг провести захист та був позбавлений пояса.

Надалі Union Boxing Promotiоn, з якою у Далакяна був підписаний контракт, стала організовувати свої бої в Києві. Проте на стрімкий розвиток кар'єри українського боксера це, на щастя, ніяк не вплинуло.

Свій перший бій у Києві Далакян провів дуже впевнено, завоювавши вакантний пояс WBA Continental у поєдинку з іспанцем Анхелем Морено, який зумів вистояти всі 12 раундів, але програв одноголосним рішенням суддів. Усі арбітри поставили однакову оцінку – «118:110» 

Після цього Далакян провів ще кілька захистів, завершивши деякі із них нокаутами. Завдяки цьому він став обов'язковим претендентом на титул чемпіона світу.

Чемпіон cвіту

Завоювати цей омріяний титул Далакяну вдалося завдяки перемозі над 37-річним Брайаном Вілорії, який пори свій вік був фаворитом того бою.

Пояс чемпіона світу Артем виборов рішенням суддів у дуже видовищній зарубі. Видовищній, але позбавленій будь-якої інтриги. Далакян повністю домінував над опонентом, який знайшов порятунок лише після фінального гонга. 

Після цієї грандіозної перемоги Далакян уже сім разів проводив захисти – всі вони були успішними, але детальніше ми зупинимося на крайньому поєдинку проти костариканця Хіменеса. Адже сам Артем назвав його найскладнішим захистом титулу у своїй кар'єрі.

Далакян - Хіменес

Початок бою вийшов трохи нервовим. Перші раунди Далакян провів досить обережно. Українець багато рухався та прощупував дистанцію, не форсуючи події. Проте, навіть у такому темпі, він кілька разів спіймав суперника боковим ударом.

В районі третього-четвертого раунду Далакян включився. Хіменес раз за разом підставлявся під удари українця, але пробував нав'язати активний та агресивний стиль боксу. І варто зазначити, що якщо йому вдавалося розірвати дистанцію, то він виглядав дуже небезпечно, завдяки точним ударам або активним діям у клінчі.

Ближче до кінця поєдинку ситуація на рингу була наступною: Хіменес постійно йшов вперед і… або влучав сам, або «пропускав» після контратаки українця. В другому випадку він часто пробував врятуватися у клінчі.

Підсумковий рахунок суддів: «115-113», «115-113» і «116-112» на користь Артема Далакяна. Дуже логічний результат на користь чемпіона, який впевнено провів дуже важкий та нервовий захист титулу. Таким чином пояс чемпіона світу за версією WBA знову повернувся в Україну.

Стиль 

Стиль ведення поєдинків в Артема Далакяна досить цікавий. У нього бувають дуже різні бої, як з яскравими нокаутами, зокрема технічними, так і з довгими зарубами по 12 раундів.

Далакян любить боксувати на дальній та середній дистанції, добре пробиває при переміщеннях та зміні позицій. Ще один його козир - дуже грамотна та тактично сильна робота передньою рукою. Але головна «фішка» боксера - швидкість та якісна робота ногами. Ці уміння не підводять його навіть у тривалих та довгих поєдинках, а значить не зайвим буде відмітити й хороший фізичний рівень та витривалість.

Євгеній Гладун, YouTube XSPORT