Цікавість британців до війни в Україні та шалені поляки. Репортаж з бою Шевадзуцький – Баколе

Як тільки я дізнався, що український супертяж Ігор Шевадзуцький у наступному поєдинку, скоріше за все, зустрінеться з Мартіном Баколе, відразу почав планувати варіанти, як відвідати цей бій, і доля зробила все аби я на ньому побував. Більше того, навіть організатори начебто почули мене і перенесли шоу з Великої Британії, де воно спочатку планувалось, до Польщі. І не просто до Польщі, а до містечка Ряшів, яке знаходиться в 100 км від кордону з Україною.

Де проходив вечір боксу

Так от про Ряшів. Це невеличке містечко, яке знаходиться на шляху міжнародної траси Е40, яка з України веде у напрямку Кракова. Від українського кордону до Ряшова одна година машиною, а від Ряшова до Кракова ще дві. Я прибув  в місто в п’ятницю, напередодні старту процедури зважування. Воно запам’яталось мені достатньо затишним, з гарним (хоч і маленьким) історичним центром, і великою кількістю автомобілів на дорогах та людей в різних публічних місцях.

Зважування пройшло в великому торговому центрі Millenium Hall, проте не сказати, що воно створило великий ажіотаж. Організатори розташували локацію не в центральній зоні ТЦ, а на одній з алей з магазинами, і тому, як я думаю, не всі відвідувачі могли дізнатись, що тут відбувається.

Момент зі зважування, який найбільше запам’ятався, це коли Мартіна Баколе змусили зняти штани перед тим, як ставати на ваги. Конголезець довго не хотів цього робити, його команда уточнювала у офіційних осіб, навіщо це потрібно, проте все ж таки вони здались, і боксер, прикриваючись спереду, почав зважуватись в спідній білизні. Їх дуель поглядів з Ігорем Шевадзуцьким була напруженою, проте доброю. Обидва випромінювали впевненість.

Після завершення процедури зважування вдалось поспілкуватись з представниками організаторів, зокрема британської компанії Boxxer, голова якої Бен Шалом дуже співчутливо запитував, яка ситуація в Україні, які регіони найбільше постраждали, як війна впливає на життя і спорт. Я постарався йому донести, що в нас кожного дня відбуваються обстріли, літають ракети і дрони, і що війна досі триває.

Відданість польських фанатів

Окремо хочеться розповісти (і зроблю це зараз аби не тягнути) про те, як польські вболівальники підтримують своїх. Частково я про це вже згадував у репортажі про шоу MB Promotions, яке пройшло 15 квітня у Згоржелеці, проте у Ряшові це проявилось ще сильніше. Коли на зважування виходили місцеві бійці градус емоцій тих вболівальників, які були поряд, підіймався до небес. А коли зважувалась головна пара Ружанські – Бабіч, то це був фурор. Лукаша вітали під час виходу на сцену, кричали його ім’я на вагах, скандували під час дуелі поглядів.

Під час вечору боксу з усіх учасників шоу найбільше місцеві вболівальники топили за Ружанського, Міхала Чеслака, та Лауру Гжиб. Тобто по реакції аудиторії відразу було ясно, що боксує польський боксер. Того ж Чеслака ще довго не відпускали з рингу, і його околиць охочі взяти автограф чи сфотографуватись. Про Ружанського і казати немає чого. Його феєрична перемога в першому раунді створила неймовірну бурю емоцій в залі, вболівальники і стрибали, і танцювали, і обіймались, і співали, і, що вони тільки не робили. Зізнаюсь, до цього івенту не знав про таку велику любов місцевих фанатів до Лукаша. Знав, що в них є такі зірки як Гловацький, Шпілька, Шеремета, Мастернак, Голота, але щоб так реагували на Ружанського – не очікував.

Його бій з Бабічем був останнім у профі-програмі (потім ще була дуель аматорів) і Ружанські просто не міг покинути ринг. Я зараз не перебільшую, проте він провів у ринзі години дві – це той час, який я ще був на арені після боїв аби «виловити» спікерів та записувати інтерв’ю.

Рівень організації шоу

В продовження теми вболівання місцевих фанатів за Ружанського хочу розповісти про рівень організації івенту. Шоу пройшло на арені, яка має назву G2A Arena, і знаходиться через дорогу від аеропорту Ряшова. Від міста машиною до неї їхати хвилин 15. По факту це навіть не спортивна арена, а просто локація під прозорим куполом, в які можна проводити різні події: від торгових виставок до спортивних івентів чи концертів.

По центру локації організатори поставили ринг, під ним стільці, а за ними по колу арени можна було обійти увесь зал. Що було дуже зручно, якщо хотілось когось «виловити» для інтерв’ю. Світло, звук, робота ринг-анонсера – це було на найвищому рівні. Ба більше, анонсерів було двоє: на польській частині програми місцевий, на міжнародній: і місцевий і ринг-анонсер від Boxxer.

Яцек Шенгаловські – медіа-офіцер Knockout Promotions, до речі, абсолютно спокійно мене акредитував на цей івент. Я просто надіслав йому своє посвідчення журналіста, і ніяких запитань не було. Зона для роботи медіа розташовувалась поряд з виходом до рингу боксерів, там же стояв банер, біля якого можна було записувати інтерв’ю. Інтернет на арені чудово працював мобільний, тому вай-фай я навіть і не шукав.

Якщо ще говорити про саму локацію, то в холі організатори облаштували зону для попивання пива та поїдання смаколиків. Скільки коштувало пиво не знаю, пляшка води/фанти – 10 злотих. Також легенда каже, що там продавали і хот-доги, проте я їх не застав. По обидва боки від звичайної зони були дві кімнати: VIP Golden та VIP Silver. Там вже поїсти могли ті, хто не хоче аби їм заглядали до рота.

І в ці VIP-кімнати постійно забігали зіркові гості вечору боксу такі як Артур Шпілька, Діліан Вайт, Анджей Голота, Томаш Адамек, та багато інших, яких я навіть не знаю, але охорона їх видала.  

Бій Шевадзуцький – Баколе

Поєдинок українця з боксером з Конго, який вже давно проживає і тренується у Шотландії, був співголовною подвією вечора, і розпочався о 22:15 за місцевим часом. На той час на арені вже було багато фанатів, і вони, звичайно, знаходились у очікуванні битви двох важковаговиків. На жаль для всіх українських фанатів, дуель не тривала довго, завершившись у третьому раунді. Перший раунд Ігор відпрацював гарно, в другому пропустив неочікуваний удар (і не тільки для нього не очікуваний, зал теж був здивований), і опинився на канвасі. Здалось, що українець відійшов від нокдауна, проте у третьому раунді після серійної роботи Баколе, рефері вирішив, що Ігор не відповідає і зупинив поєдинок, поберігши здоров’я українця.

Баколе тріумфально підійняли руку, оголосивши «новим королем Шотландії», і він відразу з рингу кинув виклик Діліану Вайту, який в той час активно фотографувався з усіма в залі. Вайт практично відразу виклик відхилив. Пізніше Баколе з тренером завітали до роздягальні Шевадзуцького, подякували йому за бій, потиснули руки. Українець сказав супернику, що він себе добре почуває, і не розуміє, чому рефері зупинив поєдинок. На це африканець запропонував провести реванш, проте це була не конкретна пропозиція, а фраза накшталт «Ну, якщо захочеш, можемо провести реванш». На тому і розійшлись.

Олександр Чепілко, для XSPORT