Ольга Харлан: «Я продовжую займатись фехтуванням, тому що це мій фронт»
больше 2 лет назад
Ольга Харлан - 32-річна українська фехтувальниця є олімпійською чемпіонкою та шестиразовою чемпіонкою світу, вона виграла вісім чемпіонатів Європи та була спортсменкою року в Україні. Але за останній рік виходити на доріжку і змагатися для неї стало набагато важче. Зараз вона практично не розлучається зі своїм мобільним телефоном, куди постійно надходять новини про нові ракетні атаки та ще більше смертей серед її співвітчизників.
«Я була дуже щаслива, коли виграла медаль на Гран-прі у Тунісі, — згадує Харлан. - Але це було у дні жахливої атаки на Дніпро, коли в житловому будинку загинуло багато людей. Я проплакала майже весь день змагань». В такі моменти, зізнається спортсменка, їй часто здається, ніби вона більше не має права на радість.
«Кожен робить те, що в його силах, – каже Харлан. - Я продовжую фехтувати, тому що це мій фронт. Я представляю свою країну і свій прапор. Для мене це завжди було честю, але зараз це ще важливіше».
Під очима у спортсменки темні кола. Спати зараз непросто, як каже вона. Навіть якщо сирени та вибухи далеко, то новини про них - ні. Вона згадує про свою коротку поїздку до рідного Миколаєва, а також про батька своєї подруги по золотій команді Пекіна-2008 Олени Хомрової, який загинув 29 березня 2022 під час ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації.
Спорт став для Ольги сховищем і водночас обов’язком, частинкою нормальності, збереженої від старого життя, від життя до війни. А ще й тягарем відповідальності. Кожна перемога на спортивній арені для українців зараз не просто перемога, а символ опору та волі нації, стійкості та витримки, незламності. Маленький тріумф над росією, щоб показати світові: «Ми все ще тут».
Ольга Харлан продовжує боротися за спортивні результати, а також за увагу, щоб потім мати можливість розповісти людям правду про війну в Україні.
«росія вже тричі починала війни під час або відразу після Олімпійських ігор. – наголошує Харлан. - 2008 року проти Грузії. 2014 і тепер, 2022-го, проти України. Скільки нам потрібно доказів того, що цій країні наплювати на олімпійське перемир’я? Тим часом як росіяни можуть нормально тренуватися, ми, українці, просто намагаємося вижити. Коли МОК говорить про права людини, я хочу запитати: а як щодо наших прав?»
«Я не можу уявити, що коли-небудь знову потисну руку цим людям, навіть перебуваючи з ними в залі для фехтування. – додає Харлан. - Станіслав Поздняков, в минулому відомий фехтувальник, а нині президент Олімпійського комітету росії сказав, що для російських спортсменів це честь йти на війну і воювати за Батьківщину. А в МОК досі закривають очі і стверджують, що спортсмени нейтральні, а спорт аполітичний. — Спорт, особливо в Росії, ніколи не був аполітичним».
Ольга Харлан відчайдушно прагне кваліфікуватися на свої п'яті у кар'єрі Олімпійські ігри. Що буде, якщо російських та білоруських атлетів все ж допустять до Парижу-2024? Бойкот? Важко було б поховати свої мрії, як каже Ольга Харлан. Але остаточне рішення залишається за урядом. «Що б він не вирішив, ми за це будемо стояти!»
Поделиться