Не треба робити з Боснії нікчемних аутсайдерів. Чого очікувати від суперника України у відборі на Євро?
больше 1 года назад
Вони стали передостанніми у групі відбору на Євро. Програли обидва матчі Словаччині і Люксембургу. Від останнього пропустили на виїзді аж чотири м’ячі. Їм забив навіть Ліхтенштейн!
Додайте сюди те, що за останній рік у них змінилися три головні тренери, одному лідеру команди ось виповнилося 38 років, тоді як інший грає в чемпіонаті ОАЕ. Ну і зверху ще можна накрити жабогадюкінгом у місцевому футболі.
Це все про збірну Боснії і Герцеговини. Обнадійливий для України набір, правда?
Наша команда проведе свій сьомий в історії плей-оф відбору на великий турнір. З попередніх шести спроб вдалою вийшла тільки одна. Це вже якась національна традиція згадувати сльози Шевченка після Греції і розбиратися «де гуляв» Шовковський.
Але у Боснії ситуація ще гірша – вони не пройшли плей-оф жодного з чотирьох своїх разів. І якщо у нас більшість невдач припала на чемпіонат світу, відбір на який більш конкурентний, то «дракони» три рази програли у плей-оф на Євро: Португалії, Ірландії та Північній Ірландії.
Додатково можна заглянути в рейтинг FIFA і знайти там Боснію і Герцеговину аж на 71-му місці, тоді як Україну – на 24-му. Між нами прірва. На нашу користь.
Та й попереднього разу в Зениці ми обіграли їх 2:0. То які тут можуть бути варіанти? З усього перерахованого раніше можна зробити чіткий висновок – ми очевидні фаворити, у суперників жодного шансу.
Хотілося б так, але в реальності ситуація трохи складніша.
Так, у наших суперників є достатньо проблем. Але й є чим крити у відповідь. Провалена кваліфікація на Євро? Там не пішло з самого початку. Однак давайте подивимося, що було до цього.
Боснія і Герцеговина грає в цьому плей-оф, адже виграла свою групу Ліги націй. В групі з Фінляндією, Чорногорією і Румунією програли тільки один матч. В останньому турі, коли вже гарантували собі перше місце.
Не вражають суперники? То давайте згадаємо, що Румунія виграла свою групу відбору на Євро, а Фінляндія, як і ми, гратиме у плей-оф.
Ну і, випад в наш бік: Боснія зуміла повернулися в Дивізіон А Ліги націй, а ми – ні.
До того ж, ці всі проблеми в кваліфікації навряд грають на руку Україні. Підготуватися до суперника, у якого відбуваються постійні зміни тренерів, гравців і схем надзвичайно важко, а може й зовсім неможливо.
Останні матчі Мілошевич використав для перегляду кандидатів у збірну, грав без лідерів. Тому 1:4 від Люксембурга не мають надто сильно вражати.
Очевидно, що у нас вистачає мотивації. Але її не бракує і у боснійців. Вони прагнуть вибачитися перед своїми вболівальниками за той провал. І довести самим собі, що здатні на більше. Немає небезпечнішого звіра, ніж поранений. Боснія і Герцеговина саме така.
Ще на нашу користь, здавалося б, грає історія протистоянь.
Наш останній офіційний матч, котрий був зіграний справді вдома. І у Львові обіграти цього суперника не вдалося. Після голу Ярмоленка ми так і не змогли розвинути перевагу. В другому таймі тоді ще команда Петракова підсіла і, зрештою, Ахметходжич відзначився по-справжньому класним голом.
Матч у Зениці і перемога 2:0? Це був останній тур кваліфікації. Нам потрібно було перемагати, щоб стати другими і пробитися у плей-оф. Боснія ж турнірної мотивації не мала. Але навіть проти такого суперника з експериментальним складом довелося помучитися.
І якби не диво-сейв Бущана після удару Гаджикадунича, то хто його знає чи побачили б ми потім переможні голи Зінченка та Довбика.
До речі, Ціганков створив гол Ярмоленку в першому матчі, а також гол Зінченка в другому. Чи варто нагадувати, що тепер нам доведеться обійтися без Віктора?
Так, 17 березня йому виповнилося вже 38 років. Вік, на який варто зважати. Але форвард намагається особливо не звертати на нього увагу. В поточному сезоні в чемпіонаті Туреччини у нього 18 голів та 3 асисти, до яких ще варто додати 4+4 за Фенербаче у Лізі конференцій.
Статистика, яка змушує трохи піднапружитися. Щоправда, у нього, як і у нашого головного бомбардира, Довбика, останнім часом відчувається гольова засуха: Джеко не забиває у останніх шести матчах.
Та він точно спробує перервати цю серію проти України. Все просто, серед досягнень Едіна в кар’єрі не вистачає виступу на Євро. Це його останній шанс. Подібне так просто не віддають.
І проблема в тому, що у Боснії є не тільки Джеко. П’янич, можливо, і далеко не на піку, але один матч видати цілком навіть здатний. Крунич не так давно був основним у Мілані, а останнім часом ще й стабільно грає у Фенербахче.
Так, в центрі поля не вистачає травмованого Хаджиахметовича, в заявку не потрапив Тахірович з Аякса. Але в цій зоні є одна персона, що може стати тіньовим лідером Боснії і Герцеговини. Це Хайрадінович. Чули про нього?
Це далеко не зірковий гравець, але водночас він капітан турецької Касимпаши, їхній рекордсмен за кількістю матчів. Йому вже 30 років і досвіду цьому футболісту точно не бракує. Ну і так, в поточному сезоні Суперліги у нього 3+13. Найкращий період його кар’єри. І заслужене повернення у збірну.
В нападі разом з Джеко варто остерігатися Деміровича з Аугсбурга, який наразі є четвертим найкращим бомбардиром Бундесліги, до того ж в останніх восьми матчах має 6 голів і 3 результативні паси. Невчасно він набрав форму.
Так, у збірній цей футболіст не вражає – всього 1 гол. Але Мілошевич переконує, що подивився на нього в клубі і зрозумів, як саме треба використовувати цього виконавця. Напевно, його перестануть ставити на фланг і нам варто чекати його з Джеко в парі нападу.
А на заміні є Табакович і Превляк з Гамбурга. У першого в цьому сезоні другої Бундеслігі вкрай пристойні 13+3.
Якщо це дійсно так, то фланги цілком можуть закрити Дедич, який поки ще грає у Зальцбурзі, але, певно, скоро піде на підвищення, а також Газібегович, що виступає за Штурм. Проблема в тому, що вони обидва грають на правому фланзі. Комусь доведеться посунутися на протилежну бровку.
Центр захисту: Колашинац, що перебуває у вражаючій формі в Аталанті, Гаджикадунич з Гамбурга і капітан Шеффілда Ахмедходжич. Звучить вкрай непогано. Ще й з Шехичем, у якого більш ніж півсотні матчів за збірну, на воротах.
Орієнтовний склад збірної Боснії і Герцеговини:
- Шехич – Ахмедходжич, Гаджикадунич, Колашинац – Дедич, П’янич, Крунич, Хайрадінович, Газібегович – Джеко, Демірович
Тільки підстаркуваті Шехіч та П’янич грають у не зовсім футбольних Саудівській Аравії та ОАЕ. Але решта це: 1 з АПЛ, 1 з Серії А, 1 з німецької Бундесліги, 1 з другої німецької Бундесліги, 2 з австрійської Бундесліги і 3 з турецької Суперліги.
Не назвеш цей склад якимось смішним, слабким чи недосвідченим. Та й з відверто старих тут тільки Джеко, а з відверто молодих – Дедич. Решта всі перебувають в непоганому для футболіста віці (30 і навіть 33 роки у сучасному футболі аж ніяк не вирок). Та й з приводу цих двох переживати не варто.
Тож так, Україна фаворит і має проходити Боснію і Герцеговину. Але не варто очікувати, що це буде просте протистояння. Коли на кону стоїть чемпіонат Європи, то кожен боротиметься до кінця. Тим паче суперник, що має до цього здатність.
Боснія і Герцеговина – Україна. Онлайн трансляція
Поделиться