Із лицарів у ніндзя або які революційні зміни чекають на сучасне п'ятиборство

Багато видів спорту в олімпійській програмі – це данина традиціям, закладеним бароном П’єром де Кубертеном, який відродив Олімпійські ігри. Особливе місце серед них завжди займало  сучасне п’ятиборство, яке власне і з’явилося у 1912 році з подачі відомого французького спортивного та громадського діяча. Тоді цей вид спорту називали «офіцерське п’ятиборство», оскільки воно включало дисципліни, які з давнини входили до військової підготовки. Тривалий час формат змагань залишався незмінним. П’ять видів спорту – п’ять днів. 

Вперше п’ятиборці розіграли олімпійські нагороди за один день в Атланті-1996. До речі, спочатку змагання проходили лише серед чоловіків, жінки вперше виступили на Олімпійських іграх-2000. 

2009 року стрільбу та біг об’єднали у так званий комбайн, на старт якого учасники виходять відповідно до суми результатів, показаних у фехтуванні, плаванні та конкурі, за такою схемою спортсмени змагалися у Лондоні-2012. 

2011 року традиційний пневматичний пістолет замінили на лазерний. А за рік до Ігор у Ріо-2016 до традиційних фехтувальних боїв на один укол, де кожний зустрічається з кожним, задля видовищності та підвищення інтересу до змагань з боку глядачів додали бонус-раунд. 

У жовтні 2021 року спортивну спільноту сколихнула новина про затвердження нової концепції сучасного п’ятиборства, заснованої на принципі одного спортивного об’єкта, покликаного забезпечити компактний за часом та місцем проведення підхід з динамічним розвитком змагань відповідно до загальних тенденцій еволюції спорту. 

Але не встигли п’ятиборці звикнути до думки, що у Парижі їм доведеться змагатися у форматі «все – за 90 хвилин» (а реакція була неоднозначною), як надійшла ще більш приголомшлива новина. Виконком Міжнародного союзу сучасного п’ятиборства (UIPM) прийняв рішення розпочати процес підготовки до виключення верхової їзди з програми змагань сучасного п’ятиборства. 

Розмови про дороговизну і нерентабельність такого задоволення як конкур (хоча на відміну від кінного спорту тут коней надають організатори змагань), ходили давно, але каталізатором став неприємний випадок на Іграх у Токіо. 

Німецька спортсменка Анніка Шлой посідала перше місце перед конкуром, а у підсумку опустилася на 31-ше, оскільки не змогла впоратися з конем на ім'я Saint Boy. Це викликало обрурення її тренерки Кім Райзнер, яка втративши контроль над своїми емоціями, вдарила тварину, яка відмовилася долати перешкоди. Ці кадри потрапили в ефір, і викликали бурхливу реакцію зоозахисницької світової спільноти.

Після цього заміна конкуру на інший вид перейшла зі стадії розмов до розробки плану дій. Нова дисципліна повинна була вписуватися у 90-хвилинний формат та концепцію старту з гандикапом для підтримки безперервності події. Вона мала відповідати критеріям глобальної доступності, бути легкою в опануванні на основі наявних навичок у спортсменів, а ще, що не менш важливо, не надто фінансово затратною для організаторів. Нібито лише за таких умов МОК прийме заявку сучасного п’ятиборства на Олімпійські ігри у Лос-Анджелесі-2028. Кажемо ніби, тому що багато хто зі спеціалістів вважає, що це просто пошук легких шляхів і небажання міжнародної організації, яка відповідає за цей вид спорту, докладати зусиль, аби зберегти його автентичність.

  

Попри сильний супротив та гучні заяви багатьох спортсменів, що виключити верхову їзду з сучасного п’ятиборства це все одно, що вирвати з нього серце, у  листопаді 2022 року Конгрес UIPM ухвалив революційне рішення ввести смугу перешкод (англ. odstacle race)замість конкуру, який востаннє буде присутнім у Парижі-2024. Отже тепер перешкоди доведеться долати не коням, а самим спортсменам – розбиратися з підвісними кільцями, балками, стінками, на які потрібно залазити, а це означає, що з лицарів п’яти якостей, вони швидше за все перетворяться на воїнів-ніндзя. 

 

Анна Савчик