Павло Коростильов: «Невдача зі мною гуляє за ручку»

Український стрілець Павло Коростильов дав ексклюзивне інтерв’ю XSPORT.ua після свого фіналу зі стрільби з швидкострільного пістолета з 25 м. 

Як оцінюєте виступ в даній вправі?  

Кваліфікація добре. Там трішки недобрав очок, але цього вистачило, щоб зайти в фінал. А тут... Ну, я вже просто казав, я вчора тут отруївся в селищі, поспав три години, всю ніч нудило. 

Вийшов з такою надією, щоб хоча б вистояти на фіналі.  

Взагалі, коли стріляєш, стежиш за ситуацією, в рейтингу, в кваліфікації, на якому місці? Взагалі, про що думки?

Ну, воно то... Погляд все одно туди попадає. Але, якщо чесно, я якось так був перейнятий своїм животом, що навіть не встиг побачити, як вже... Чесно, я встиг, а просто так неочікувано вийшло, що вже перший почав вилітати, а я думав, що ми ще стріляємо. 

Воно все просто відволікало. Та і втомлений, розсіяний щось...  

Що скажете про виступи в пневматиці?

Все було добре до якогось моменту. Щось ми упустили.

В підготовці? 

Ні. Та я не знаю, в підготовці чи ні. Просто тир дуже спекотний.

Кондиціонери там... Взагалі, дуже сильно розчарований. Думав в Парижі буде якось краще. Принаймні, надіявся, що я буду в Парижі, а не в Шатуру. 

А так виходить, що ми тут самі. І все.  

Більшого свята? 

Та не те, що свята. Воно якось...

Не відчувається?  

Так, не відчувається олімпіада. Тільки от коли ти на старт виходиш, ти розумієш, що Олімпіада. А так приїжджаєш в те селище... Ну не селище, це просто так... Огородили дві будівлі... Не готелі. Там, виходить, як гуртожиток якийсь був. Дві-три будівлі двоповерхові, і заселили туди спортсменів. Поставили в наметі зал, в якому три доріжки, пару тренажерів. 

І на сонці цей намет дуже сильно нагрівається. Там взагалі нереально знаходитись. Ну, реально, але ти дуже сильно виснажуєшся, щоб просто зробити ті вправи, які ти проєктував робити, наприклад, вдома в залі, де температура не має значення. 

А тут воно прям напарює. Ти займаєшся ніби в сауні.  

Це ваша третя олімпіада. Чи можете порівняти з попередніми іграми? В плані організації, можливо, в плані виступу, можливо, в плані тиску, можливо, психологічного? 

Ну, порівняти… В Ріо сподобалося, але в Ріо там буквально дуже мало нюансів було, до яких можна було придертись. Єдине було дуже довго їздити до тиру, там десь з олімпійського селища ми могли годину їхати. А коли якраз був у мене старт на 10 метрів в Ріо, ми попали автобусом в пробку. 

Я запізнився на старт. Ну, і ще спортсмени, які зі мною їхали, то там був вибір стріляти в наступну зміну або в цю.  

В Токіо. Мені, напевно, це найбільше Токіо сподобалося. По організації, по тому, як все організовано і в селищі, і в тирі, і транспорт. Все дуже комфортно було.

Що вибираєте між вправами? Скорострільний пістолет чи пневматика? Ви обидва в рівній мірі тренуєте, чи більше ставку робите на якусь вправу? 

Та навіть так виходить, що навіть на яку ти вправу не робиш ставку, все одно краще ставиш на ту, на яку не став. Воно якось, чи то психологічно, чи як, але стараємося тренувати ту вправу, на якій менше виходить. Тобто, якщо на одній добре, то йдемо більше працювати на другу.

Якщо казати, що на минулій Олімпіаді ви були четверті, зараз п'яті. Чи виникає якихось моментів з цього приводу? 

І перепутав доріжки. Треба було йти вверх, а я... Та от, не знаю. 

Зараз можна було спокійно брати. Як і в Токіо можна було брати. Невдача зі мною гуляє за ручку.  

Як до цього ставитися? Ну, як-то крутити в голові психологічно. Можливо, це не моє. Чемпіонат світу так.

Так крутиш, що тут... Якби вчора був фінал, вчора, то, я думаю, медаль була б...

А отруїлися на базі? 

Ну, так, в селищі. Вчора повечеряв і, вроді, прийшов… Так, коротше, щось потрапило. Ну, тобто, я нічого свого не їв. Тобто, все, що в селищі було, я тільки там вчора поїв. Більше нічого.  

Тобто, наші спортсмени жалюються, що в них в Парижі погано. Я їх розумію, але, рєбята, треба вам сюди потрапити, щоб зрозуміти, що таке, ну, по-справжньому погано.

Влад Єфімов, спеціально для XSPORT.ua з Парижу