Богдан Бондаренко: «Ситуація в Україні зобов'язує до вибору: або ти тренуєшся, або повертаєшся і йдеш захищати країну»
майже 3 роки тому

Чемпіон світу-2013 і бронзовий призер Олімпіади-2016 зі стрибків у висоту Богдан Бондаренко розповів про свої подальші плани поза спортом.
Фактично через травми ви втратили два роки. Щоб повернутися на свій рівень, довелося докласти титанічні зусилля?
У вас такі думки були?
Де плануєте провести свою позаспортивне життя?
Раніше Бондаренко розповів, які повідомлення отримував від росіян після 24 лютого.
Фактично через травми ви втратили два роки. Щоб повернутися на свій рівень, довелося докласти титанічні зусилля?
«Складно в психологічному плані через одного аспекту. Глядач дивиться на телевізор і бачить, що спортсмен виступає погано. А я знаю, скільки вклав в це роботи і старань. Умовно кажучи, до бронзи на Олімпіаді в 2016-му я виконав тисячу годин роботи. І до цього сезону виконав тисячу годин роботи. Такий же важкої і виснажливої, але це не дало результату. З боку це може виглядати так, ніби я погано тренувався. Але ж я тренувався аналогічно. Зачарована історія – я багато займаюся, а на початку сезону в травні відчуваю ідентичну травму. І не можу реалізувати всю ту роботу, яку я виконав. Ти працюєш, намагаєшся, проте результату це не дає. Ситуація в Україні також зобов'язує до вибору: або ти тренуєшся, або повертаєшся і йдеш захищати Батьківщину».
У вас такі думки були?
«Звичайно, такі міркування завжди присутні. Щомісяця я віддаю певну частину коштів зі своїх доходів на допомогу армії. Намагаюся точково допомагати знайомим, воюючим, яким я дуже вдячний і якими пишаюся. Люди раніше не були пов'язані з військовою справою, проте навчилися і пішли воювати. У самого в голові виникають схожі бажання. Розривати між такими думками. У нас жах відбувається, а ти сидиш тут. Це теж складно. Поки допомагаю дистанційно, але хотілося б більше».
Де плануєте провести свою позаспортивне життя?
«Харків для мене і моєї сім'ї – це найкраще місце в світі. Ми мали там все, що потрібно: друзів, рідню. Підібрали для дочки садок, знали, в яку школу вона піде. Батьки жили в 500 метрах від нас. Життя збудували. Зараз розумію, що ми жили як в казці. Хочу обов'язково повернутися в Харків і провести решту життя там».
Раніше Бондаренко розповів, які повідомлення отримував від росіян після 24 лютого.
Поділитись