Станіслав Медведенко: «Потрібно збільшити кількість дитячих клубів, змагань, щоб після війни, у нас були талановиті хлопці»
9 місяців тому
Про розвиток вітчизняного баскетболу, українців в НБА, внутрішню конкуренцію у Суперлізі, волонтерстві та багато іншого, ми поговорили з дворазовим чемпіоном НБА у складі Лос-Анджелес Лейкерс, знаменитим Станіславом Медведенком.
- Станіславе, як зараз проходить Ваш звичайний день?
- Зараз очолив програму у Київському Авіаційному університеті – КІА-НАУ. Збираю під ці завдання команду, щоби повністю переформатувати там ставлення до спорту. Щодня – постійні наради, зустрічі. Також постійно виникають якісь робочі питання щодо моєї баскетбольної академії «Ведмеді».
- Розкажіть докладніше про нові завдання, які потрібно виконати на новій посаді?
- По-перше, хочемо, щоб спорт в університеті справді став двигуном, і студенти були зацікавлені у заняттях, підтримці форми. На жаль, серед 15 000 діючих студентів лише 3 відсотки займаються і якось взаємодіють зі спортом. Хочемо це змінити, щоби був якийсь повноцінний громадський клуб, де студенти зможуть змагатися як в США, наприклад. Щоб реалізувати задумане необхідно пройти дуже довгий шлях. Також хочемо, щоб випускні дисципліни спортивні були також у КІА-НАУ. На жаль, інфраструктура університету зараз у занедбаному стані. Доступних коштів, щоб її відновити та привести до належного вигляду на даний момент немає. Одним з напрямів моєї діяльності буде якраз пошук спонсорів, грантів. З новим ректором Ксенією Семеновою ми взаємодіємо плідно, вона дуже допомагає у цих питаннях.
- Розкажіть про власну академію «Ведмеді».
- Цьогоріч академії виповнилося двадцять років. За цей відрізок наші дитячі команди виступали у Євролізі. Перемагали на той час грандів. Дитячі команди вигравали у національному чемпіонаті. Вихованці грали в українській Суперлізі, викликали до збірної. Хтось став тренером та працює всередині країни, деякі фахівці розвивають баскетбол за кордоном – на Кіпрі, в Китаї. У нас ніколи не стояло завдання виховувати професіоналів. Було завдання залучити дітей до спорту, щоб вони активували та вели здоровий спосіб життя.
- Ми також знаємо про вашу волонтерську діяльність.
- З Миколою Васильковим ми створили благодійний фонд, який потроху поповнюємо. Взаємодіємо з лігою НБА, моїм клубом Лос-Анджелес Лейкерс та іншими командами, щоб вони допомагали спортивним обладнанням. Тут в Україні вже надсилаємо інвентар дитячим клубам.
З глобальних проєктів – у Чернігові відновлюємо спортзал. Вклали у цю справу вже мільйон гривень у кооперації з іншими фондами.
Також у Києві допомагаємо залу Авангард, який був сильно пошкоджений після потужної вибухової хвилі. В Естонії провели виставковий матч з зірками. Зібрали кошти і зараз у залі тренуються повноцінно команди різного віку. Надсилаємо допомогу людям, які перебувають у прифронтових містах.
- Про благодійний баскетбол з Усиком.
- Олександр Усик, футболіст Владислав Ващук та інші наші зірки брали участь у виставковій грі разом з нашими амбасадорами з Естонії, Литви, Польщі. Олександр якраз повернувся після гучної своєї перемоги і вже через тиждень ми грали в розбомбленому залі. Зіграли тут в Україні благодійний матч. У той же момент домовилися, що ця команда поїде до Естонії, де також провели виставкову гру. Вдалося зібрати 25 000 тисяч євро на відновлення Авангарду.
- Про взаємодію з військовими.
- Дуже багато моїх знайомих служать в ЗСУ. Допомагаю, коли звертаються. Хочу зробити змагання для операторів дронів на базі Авіаційного університету КІА-НАУ, щоб вони привертали увагу цивільних, і люди вчилися керувати дронами.
- Серед колег з Лейкерс та друзів з-за кордону, хто найактивніше підтримував?
- У перші місяці війни дуже багато хто дзвонив, підтримував, допомагав – рідний клуб Лос-Анджелес Лейкерс. Чемпіон НБА, іспанець Пау Газоль, наприклад, допомагав нашим дітям виїжджати та робив літній табір у Барселоні, де найкращі та талановиті діти могли себе проявити. Усі витрати сторона, що приймала, брала на себе. Дуже сильно допомагає литовський клуб Вулвз. Вони передавали інвентар, екіпірування. З-за кордону допомагають, але спостерігаю тенденцію, що увага до війни та України йде на другий план. Хочеться це змінити!
- Що можете сказати про українців в НБА?
- Звісно, стежу за результатами за виступами хлопців. Вмикаю іноді ігри вибірково. На жаль, у кожного з хлопців поки що обмежена роль у їхніх командах. НБА – найкраща ліга у світі, де найвища конкуренція на позиціях. Українським хлопцям хочу лише побажати якнайбільше залишатися в цьому турнірі. Поїхати до Європи вони завжди встигнуть, а ось провести свої роки у найпопулярнішій серед вболівальників лізі – дорогого коштує.
- Про гравця Сакраменто Кінгз Олексія Леня.
- Вважаю, що у нього в НБА складається чудова кар'єра! Незважаючи на те, що проводить у Сакраменто Кінгз на майданчику обмежений час, він дуже продуктивний у тих ігрових відрізках, які йому надають. Олексій – хороший ігровик і гідно показує себе на майданчику.
- Про гравця Юти Святослава Михайлюка.
- Якщо порівнювати шлях до НБА Святослава Михайлюка та Леня, то у першого трохи менше ігрового часу. Йому буде складніше проявити себе у нинішній команді – Юті. Хочу побажати Михайлюку пробитися до ротації у своєму клубі. Якщо у Святослава вийде, то це можна буде назвати успіхом у нинішній ситуації.
- Про гравця Бостона Дмитра Скапінцева.
- Він зробив величезний, відповідальний та успішний крок, коли пробився до тренувального табору Бостона та провів кілька ігор у регулярному чемпіонаті. Хочу побажати, щоб він таки закріпився в команді, потрапив до числа 17 осіб і отримав свій хороший контракт. Такими поступовими кроками він може рухатися до своїх цілей. Має вийти!
- Цього року Україну в Єврокубках представляє лише Дніпро. Як оцінюєте його шанси?
- Те, що лише однією баскетбольною командою Україна буде представлена в Єврокубках – це логічно, враховуючи нинішній час. У країні війна і з тією самою логістикою все непросто. Чесно кажучи, для мене рішення Дніпра ухвалити пропозицію брати участь у Єврокубку видалося дивним. Поки що в цьому не бачу великого сенсу, адже з логістикою все дуже погано. З огляду на цей фактор і, м'яко кажучи, з тим складом, який у них зараз є, розраховувати на високий результат складно. Але якщо керівництво клубу ухвалило відповідне рішення, то вони знали, що роблять.
- Про українську Суперлігу.
- Дивлюся іноді матчі. На жаль, багато прізвищ, які часом називає коментатор, не впізнаю. Дається взнаки те, що в країні війна і конкуренція якщо є, то не на тому рівні, на якому була раніше. Поки що йдуть активні бойові дії ситуація сильно не зміниться. У свою чергу вважаю, що потрібно сконцентруватися не на Суперлізі, а на підростаючому поколінні та дитячих змаганнях. Потрібно збільшити кількість дитячих клубів, змагань, щоб коли закінчиться війна, у нас були талановиті хлопці, які піднімуть Суперлігу та національну збірну на новий рівень!
- На Вашу думку відхід Прометея позначиться на рівні внутрішньої конкуренції?
- Звичайно, їхній відхід позначиться на конкуренції. Була команда, яка мала фінанси. Вони могли давати роботу ветеранам Суперліги та підростаючим талановитим хлопцям. Коли Прометей пішов, ці можливості для гравців зникли. Багато хто так і не працевлаштувався.
- Ви – дворазовий чемпіон НБА. Грали в одній команді з легендарним Кобі Браянтом. Яку пораду дасте гравцям-початківцям, які хочуть досягти успіху в баскетболі?
- Зараз в країні йде війна, на дитячий спорт кошти практично не виділяються. Мало уваги приділяється цьому напрямку. Тим не менш, для дитини та підлітка, у якого очі горять баскетболом, ця ситуація не повинна бути перепоною в улюбленому занятті. Хочу побажати хлопцям, щоб вони в жодному разі не кидали спорт, а займалися по мірі можливостей, виходили на майданчики, тренувалися навіть самостійно. Якщо вони виявлять велике бажання, спортивну настирливість, то їх на шляху до мрій та цілей ніщо не зупинить! Найголовніше – не робити паузу, рухатися вперед. Завжди можна знайти сто відмазок, а ось себе змусити і виявити впертість не кожному під силу. Хочу побажати, щоб українські баскетболісти-початківці не втрачали цієї впертості. Тоді їхні мрії збудуться!
- Виходячи з Вашого досвіду, що відрізняє спортсмена, який багато років перебуває на топ-рівні від того, чиї успіхи є тимчасовими?
- Відрізняє стабільність, професіоналізм та відповідальне ставлення до справи. Чим більше ти працюєш над собою, тим краще стаєш. З досвідом прожитих років, починаєш усвідомлювати, де конкретно має покращити свої навички – у техніці, фізиці. Тоді робиш точкові кроки в цих напрямках. Стабільність – це про постійну працездатність та самоаналіз. Хто дисциплінований у цьому плані, на того чекає успіх довгостроковий. У моменті можна стати переможцем якогось турніру, першості, провести кілька хороших ігор, але це буде більш випадковий результат. Щоб на високому рівні тримати планку потрібно постійно працювати над собою. Якщо людина розслабляється, то перестає розвиватися.
Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua
Поділитись