Меркушина: «Хочеться рвати сорочку і кричати «візьміть мене», але потрібно думати про команду»

Збірна України з біатлону назвала склад на Олімпійські ігри До останнього на потрапляння в п'ятірку спортсменок, які відправляться в Пекін, претендувала Анастасія Меркушина.

Для 27-річної біатлоністки нинішній сезон складається вкрай важко. Після двох етапів Кубка світу в Естерсунді, Настя вирушила на лікування в Україну, після чого довгий час не тренувалася. На Кубок світу біатлоністка повернулася лише в січні на етапі в Рупольдінгу, після чого з кожною гонкою демонструвала прогрес у фізичній готовності.

Однак уже під час індивідуальної гонки в Антхольцы, яка за словами старшого тренера команди Уроша Велепца, повинна була стати визначальною у виборі спортсменок, був оголошений склад, в якому Меркушиної не опинилася.

Про те, як склався для біатлоністки олімпійський відбір і які подальші цілі перед собою ставить, Анастасія розповіла в інтерв'ю XSPORT.ua:

Настя, морально важко було виходити на старт індивідуальної гонки?

Так, я навіть лікарю в стартовому містечку сказала: «Лікарю, у мене такий мандраж, як ніколи». На що він відповів: «Ти що, перший раз гонку біжиш?». Так, психологічно було дуже складно, тому що кожен день ходиш, думаєш про відбір, і це, безумовно, важко. Хоча, з іншого боку, можу сказати, що якщо хтось не справляється з психологічним навантаженням, настільки, що не в змозі вийти на старт бо коліна трясуться, то таким людям нічого робити на Олімпійських Іграх.

Повірте, я вже була на Олімпіаді, і знаю наскільки це страшно важко емоційно. Якщо виходити, то треба боротися до кінця.

Гонка для тебе почалася добре, що сталося далі?

На другій лежці я зробила правильну поправку, добре спрацювала, єдине, у мене був м'язовий спазм, сіпнулася рука, через це був виліт патрона. Але один промах - не страшно, я намагалася боротися далі на дистанції. На стійці вже піднявся вітер, і, сказати чесно, я вже просто захлиналася, тому що після хвороби у мене легені ще не до кінця відійшли, ще присутні болі в грудях, але це вже проходить, і динаміка з кожним стартом все краще і краще, я біжу все швидше і швидше. Так, ще потрібен час щоб повністю розбігтися, але добре, що вже є позитивна динаміка.

Як на зборі в Поклюці проходив період відновлення після хвороби?

На жаль, був рваний режим через карантинні заходи. Ця підготовка не була ідеальною, хоча ми намагалися зробити максимум з того, що могли. Але давайте говорити відверто: за два тижні дива не створиш. Те, що зараз результати йдуть вгору - це здорово. Виходячи з цього, нерозумно було б тут виглядати добре, а на основних стартах провалится.

З кожним стартом тобі зараз біжиться легше?

Принаймні тепер я можу боротися, а не те, що було раніше, коли я виходила на старт і не розуміла, що роблю. Я реально штовхаюся, реально борюся, і навіть в деяких моментах можу триматися за сильнішими спортсменками, терпіти, дивитися за технікою - це здорово.

Що говорили тренери перед стартом етапу? Вносили якусь ясність у ситуацію з відбором?

Наскільки я розуміла, і влітку це обговорювалося, то чотири людини їдуть по результатах, а п'ятий - на розсуд тренера в зв'язку з усякими хворобами, і проблемами, які можуть бути. Це завжди так було. П'ятий спортсмен у складі - це джокер в кишені тренера. Проблема в тому, що в Рупольдінгу до всіх трьох з нас - і до Дар'ї (Блашко - прим. XSPORT.ua), і до Ірини (Петренко - прим. XSPORT.ua), і до мене підійшов Урош, і сказав, що ми їдемо на Олімпійські ігри. Хоча ми з Ірою трохи скептично на це відреагували, тому що чітко розуміли розстановку сил, і хто за ким стоїть.

Ми розуміли, що буде чесно, якщо буде рішення по останньому етапу, тому що немає чіткого поняття, хто зараз сильніше: ми всі плюс-мінус в одному стані. Так, рішення складне, і я розраховувала, що його прийме тренер. Але оскільки тренер стояв на трасі і фізично не міг під час гонки оголосити склади... Звичайно, це все прикро і неприємно.

Скажу чесно, зараз я знаю багато речей, що відбувається в команді, розстановку сил, але я не хочу піднімати скандал, не хочу кричати і дзвонити в усі дзвони, тому що, в першу чергу будь-який скандал вдарить по дівчатам, а вони мої подруги, і вони їдуть на Олімпіаду, щоб боротися за країну. І я не хочу, щоб їм було погано. А я...це я (посміхається) .

Якась надія на зміни в складі ще є?

Безумовно, я хочу на Олімпіаду, але думаю, це повинен вирішувати тренер, тому що він бачить не тільки зовнішню сторону результату - цифри на екрані, але і внутрішній стан, оскільки він стежить за всіма функціональними показниками. Відповідно, поїхати повинен не просто гідний, а той, хто в змозі дійсно щось показати, той, хто командний гравець, тому що не варто забувати про естафети.

Я не буду говорити, що я повинна бути там, бо, можливо, це не так. Звичайно, мені хочеться рвати сорочку і кричати «візьміть мене», але є команда, і потрібно в першу чергу думати про неї, а не про себе саму.

Відзначимо, що після етапу в Антхольце біатлоністка, ймовірно, відправиться на чемпіонат Європи в німецький Арбер, який стартує 26 січня.