Урош Велепец: «До 15 квітня мені ніхто не дзвонив з України з приводу подальшої роботи і співпраці»

Головною новиною поточного тижня в українському біатлоні стало звільнення з посади старшого тренера жіночої збірної Уроша Велепца. Словенський фахівець, який з перервою в три роки, двічі очолював команду на Олімпійських іграх в Пхенчхані і Пекіні, в наступному олімпійському циклі буде працювати з чоловічою збірною Німеччини.  

Про те, чому було прийнято таке рішення, хто став його ініціатором, підсумки своєї роботи в Україні, а також майбутнє Юлії Джими Велепець розповів в ексклюзивному інтерв'ю XSPORT.ua:

Урош, що стало причиною вашого звільнення з посади тренера збірної України? Хто був ініціатором цього рішення?

Так як до 15 квітня мені ніхто не дзвонив з України з приводу подальшої роботи і співпраці, потрібно було вирішувати, що робити далі. Все-таки коли в середині квітня ти ще не знаєш, чи будеш далі працювати, це не дуже добре. Тому довелося розглядати інші варіанти.

Як швидко погодилися на пропозицію німецької збірної?

Взагалі за цей час мені дзвонили з 4 команд, питали за мій контракт, пропонували співпрацю. Але коли подзвонили німці, треба було швидко вирішити, тому що конкуренція серед тренерів досить велика. Я вдома переговорив з дружиною і прийняв рішення, що погоджуся на пропозицію.

У німців завжди була досить закрита система підготовки, тому зараз вони запросили іноземних тренерів, щоб спробувати застосувати новий досвід. У жіночій команді буде працювати норвежець Ройзеланд, а я буду задіяний в чоловічій збірній.

У нас не буде посади старшого тренера, з чоловіками я буду працювати спільно з Марком Кірхнером. Буде дві групи - одна базуються в Оберхофе, а друга в Рупольдінгу, за яку я буду відповідати. А на виїзних зборах будемо працювати з командою разом.

Тобто з українською Федерацією і Міністерством за цей час не було ніяких контактів?

Ні, ми були на контакті, але це стосувалося питань дітей, які зараз знаходяться в Словенії. А про подальшу співпрацю ніхто не говорив, тому потрібно було дивитися інші варіанти.

Як взагалі оціните попередній рік роботи в українській збірній?

Це був дуже-дуже важкий рік, тому що основну ставку ми зробили на Олімпіаду, тому не показували високих результатів на початку сезону. Розуміли, що результат потрібен буде в Пекіні. Але на шляху сталося дуже багато перешкод. Спочатку не дали Настю Меркушину включити до складу команди, потім вже на самій Олімпіаді захворіли Білосюк і Блашко, проблеми зі здоров'ям трапилися у Валі Семеренко. Доводилося викручуватися, як можемо.

Проте, Юля показала відмінний результат, стала шостою за набраними очками за Олімпіаду, Іра показала, як може боротися за високі місця. Шкода, що трохи не вистачило часу після перенесеного захворювання. Настя в естафеті і в спринті показала гідний результат.

Скажу так, що на той момент ми показали максимум. Шкода, що не поїхали на післяолімпійскі етапи, тому що Юля перебувала в суперформі, Настя і Іра набирали. Ми могли ще показати хороший результат на останніх етапах. Але ідіот путин в один момент перетворив на суцільний жах не тільки життя спортсменів, але і всіх людей в Україні.

І все ж, є певний жаль, що доводиться йти з команди?

Звичайно, мені шкода, тому що ми могли ще досягти з цією командою високих результатів. У минулому сезоні завадили хвороби, і Катя, і Настя, і Іра випадали з колії на довгий час. Чітко за планом вийшло тільки у Юлі, тому на Олімпіаді вона змогла показати високий результат, трохи не вистачило до медалі.  

Шкода мені ще тому, що ми збиралися вибудувати систему, вже домовилися з тренерами, як це все буде виглядати. Але, на жаль, нинішні обставини не дозволяють це впровадити в життя.

Чи вдалося вже поговорити з дівчатами, оголосити їм про своє рішення?

Справа в тому, що мені до самого підписання контракту з німецької збірної не можна було говорити, розкривати деталі, тому з дівчатами ще не встиг поспілкуватися. Планую, поговорити з ними, подякувати за спільну работу.

Що взагалі думаєте щодо того, що зараз відбувається в українському біатлоні?

Вважаю, що на емоціях не можна приймати такі рішення. Це не правильно. Те, як зараз повелися з Бринзаком, як на мене, дуже негарно.

А ви самі з ним спілкувалися з приводу всієї ситуації?

Ми з ним спілкувалися з самого початку війни, тому що він допомагав евакуювати дітей до Словенії. Тому ми більше говорили не про біатлон, а про допомогу, яка потрібна була на той момент. Ті спортсмени, які зараз в Поклюці, їм організували всі умови, вони всім задоволені.

Урош, одним з головних питань залишається, чи будете ви продовжувати працювати з Юлею Джимою, як це було в попередні роки, коли Юля була на самопідготовці?

Я тільки вчора підписав контракт з німецькою командою, тому з Юлею ми це питання поки що не обговорювали. Їй потрібно вирішити, чи буде вона далі продовжувати тренуватися і виступати, а вже потім будемо дивитися. Може зможу їй допомагати з програмою підготовки, але спочатку потрібно побачити, які в Україні будуть умови, хто буде тренером команди.