« З перевагою в чотири очки ». 15 років тому Усика переміг средневес і ледь не забув про це

Неймовірно, але факт. 15 років тому Олександр Усик і Шон Портер зійшлися в поєдинку. Зараз, в 2021-му, українець виступає в суперважкій вазі, а американець – в напівсередньому ( до 66,7 кг ). Між ними шість (! ) вагових категорій, однак для Портера той бій, в якому він здобув перемогу, Є одним з головних приводів для гордості.

« У 2006-му році він бився в 165-ти фунтах ( 74,8 кг ), – говорить Портер в подкасті The Porter Way. – А вже на Олімпійських іграх-2012 він виступав в супертяжах ( крузери в класифікації професійнального боксу – прим. ) ».

Портер розповів, що давно забув той бій 2006-го року, але йому про нього нагадав батько. І це стало для американського боксера справжнім відкриттям.

« Мій батько сказав: « Ти дізнаєшся це ім'я? Пам'ятаєш, як бився з цим малим? » Я відповів, що немає.

Тоді він нагадав мені, що цей той самий українець, якого я переміг в Чикаго. І я офігів: « Що? Він зараз виступає в суперважкій вазі? »

За словами Портера, з того часу Усик змінився до невпізнання. У 2006-му році він теж був високим, але в порівнянні з 2021-м роком, не таким масивним.

« Усик був таким же високим, як і зараз, коли ми билися. Тепер він виразно більше, потужніший, сильніше.

Ні, він не був худим, коли ми зустрілися. Однак таким масивним, як зараз, він не був ».

На той момент і Портеру, і Усик було по 20 років. Вони зійшлися віч-на-віч в грудні 2006-го року.

Тоді дуже важко було уявити, що вже через шість років Усик буде всіх трощити у важкій вазі і візьме золото на Іграх-2012 в Лондоні. А пройде ще вісім років – і він буде претендентом на титул чемпіона світу в хевівейте в професіоналах.

Але в 2006-му переміг вже тоді набагато менш габаритний Портер.

« Це був приголомшливий бій. Я, Кіт Турман і ще 11 хлопців зі збірної США. До нас завітала Україна.

Кіт виступав в 152-х фунтах, я в 165-ти. Наші хлопці один за іншим поверталися в роздягальню з поразками, а ми з Кітом розігрівалися перед поєдинками. Ми подивилися один на одного: « Ми не повернемося додому з поразками! »

Я вийшов проти Усика – він був високий, лівша. Ми боролися за системою очок.

Перший раунд я виграв з перевагою в два очка, у другому була нічия, а перед третім мій тренер сказав: « Злови його справа, і ти виграєш! »

Фінальний раунд. Менш ніж через хвилину я зловив його правою рукою. Він не похитнувся, але зробив кілька кроків назад, і я зрозумів, що він вражений.

Я накинувся на нього, продовжив боксувати і, в результаті, переміг з перевагою в чотири очки ».

За словами Портера, тоді він пишався собою. І привід був не тільки в самій перемозі, але, в першу чергу, в тому, що вона була заслуженою: домашнє суддівство жодним чином їй не посприяло.

Усик перейшов в професіонали після перемоги на Олімпійських іграх в 2012-му році, а Портер зробив це на чотири роки раніше – в 2008-му. Він є дворазовим чемпіоном світу в напівсередній вазі. У 2013-2014-х роках він володів титулом IBF, а в 2018-2019-му – WBC.

Але з досягненнями Усика на профі-рингу це не зрівняється. Однак успіхи українця дають привід Портеру ще більше пишатися своєю перемогою зразка 2006-го року. Ось вже у кого є безсмертна історія, яку можна буде розповісти онукам, так це у нього.