Фіорентина Полісся Ж.

Абсолютно не зрозумів якогось вибуху оптимізму від деяких з найпопулярніших футбольних блогерів України щодо гри житомирян у першому матчі. Не знаю, де тут можна шукати гідну боротьбу, чи є сенс сильно радіти створеним командою Ротаня моментам та вішати на цей матч класичний ярлик “поразка, за яку не соромно”.

За яку поразку має бути соромно, а за яку ні, залежить від особистих очікувань кожної людини. Якщо налаштовуватися, що представник Серії А зараз забʼє команді Ротаня 5 або 6, то воно, звісно, не соромно. Але чи варто говорити про те, що Полісся створило для суперника хоч якісь проблеми? Думаю ні.

Фіорентина з самого початку поєдинку затисла житомирський клуб, до 32 хвилини забила два мʼячі та глобально своє завдання на поєдинок виконала. Але наприкінці першого тайму сталося вилучення Кіна.

Отже, на другий тайм Фіорентина вийшла маючи перевагу у два мʼячі та граючи в меншості. Увага, питання: з якого дива вона мала далі йти вперед та наражатися на пропущений мʼяч? Звичайно, що по перерві у Полісся почали виникати моменти. Але це нормальне явище, спровоковане тим, що відбувалося на полі.

Попри все це, в більшості Полісся ще й пропустило третій мʼяч, який остаточно поховав інтригу у двоматчевому протистоянні. Ні в якому разі не критикую житомирський клуб: вони зіграли так, як змогли, і щось вони таки можуть. Але й застерігаю від гучних компліментів: шанси вовків виникли завдяки вилученню суперника та обставин, що виникли на полі. Не більше. Фіорентина - все ще команда з іншої планети для підопічних Ротаня.

Тож не будемо багатіти думкою, адже в першому матчі цих команд усе, загалом, завершилося так, як і очікувалося. Цього четверга Полісся, з імовірністю 99%, попрощається з єврокубками, але зробить це в плейоф, на флорентійському стадіоні Артеміо Франкі. Солідно? Солідно. Ось цьому й радітимемо, а до того, аби боротися з Фіорентиною за прохід далі, житомирському клубу ще рости й рости.