Абсолютна європейська класика. Гаряча історія протистоянь Реала і Баварії

Це буде їх 27-й єврокубковий матч між собою. Усі попередні відбулися у Кубку чемпіонів або Лізі чемпіонів. Тільки дві зустрічі на груповому етапі (й те другому), все решта – у плей-оф.

Якось навіть дивно, що вони й досі не розіграли між собою жодного трофею. Але це протистояння стане вже восьмим у півфіналах. Наразі Баварія веде 4:3.

Загалом, абсолютна класика європейського футболу. Двадцять трофеїв чемпіонів Європи на двох. І хоч більшість з них на рахунку Реала, та їхніх суперників це геть не виставляє слабаками.

---

Перший раз вони зійшлися між собою у півфіналі КЄЧ 1975/76. Певно найсильніша Баварія в історії вигравала турнір два сезони підряд, тоді як Реал не здобував трофей вже протягом десяти років.

Спочатку був матч у Мадриді. І завершився він не тільки нічиєю 1:1 і зламаним носом Роберто Мартінеса, але й грандіозним скандалом.

111 тисяч глядачів на стадіоні були настільки розлючені суддівством, що кілька вболівальників вибігли на поле, а один з них і зовсім вдарив рефері.

Через два тижні Баварія перемогла 2:0 (дубль Герда Мюллера) і, в підсумку, стала чемпіоном Європи третій рік поспіль. Ну а Реал залишився без свого стадіону – наступного сезону домашні матчі в єврокубках довелося грати у Валенсії та Малазі.

Наступний офіційний матч між ними відбувся аж через 11 років. Але перед цим були так звані товариські матчі. Замість порозумітися вони ще більше розпалили суперництво.

Спочатку влітку 1980-го Баварія витерла ноги об Реал і розгромила його у Мюнхені 9:1. Після того матчу тодішній тренер мадридців Вуядин Бошков червоний від гніву і сорому сказав:

«Я б краще програв 9:0, аніж 9:1».

Наступного року Баварія відзначилася у Мадриді під час турніру на трофей Сантьяго Бернабеу. Мюнхенці пішли з поля прямо перед перервою матчу за третє місце проти Динамо Тбілісі.

Вони були готові продовжити гру тільки якщо рефері скасує червону картку Карла-Хайнца Румменігге, показану за нібито непристойні жести вболівальникам. Її не скасували.

Багато років після цього, аж в 2004-му розгорівся новий скандал довкола виступу німців на цьому турнірі. Виявилося, що перший в історії трофей Сантьяго Бернабеу вони заховали під сходами, далеко від решти здобутків впродовж своєї історії.

Не дивно, що після такого початку взаємостосунків у Іспанії Баварію охрестили La Bestia Negra, тобто «чорним звіром». Як відповідь на білосніжне прізвисько мадридців Los Blancos.

Але справжня точка кипіння була досягнута в 1987-му році. Черговий півфінал Кубка європейських чемпіонів.

Баварія ще до перерви вела у Мюнхені 3:0. Аж ось півзахисника Реала Хуаніто вилучають з поля після того,як він двічі вдарив по голові Лотара Маттеуса, що лежав на газоні.

Так Хуаніто заступився за свого партнера по команді. Але Маттеус своє вилучення не отримав, а от гравець Реала – так. А потім ще й відсторонення від єврокубків на п’ять років. Пізніше він вибачався, що гору над ним взяв «звірячий інстинкт».

Через два тижні гру вийшло розпочати тільки з запізненням на 15 хвилин. Фанати на Бернабеу закидували поле різними предметами. Але відігратися з 1:4 після першого матчу так і не вдалося.

Не допомогло навіть вилучення капітана Баварії Клауса Аугенталера. Він, коли йшов з поля, ще й показав фанатам Реала бичачі роги. Додатково вивів з себе і їх, і футболістів Мадрида.

«Цей матч був немов би бійкою двох биків. Цей жест був продуктом напруги на полі».

Наступний сезон приніс Реалу перший тріумф над Баварією. Домашня перемога 2:0 перекрила невдачу у Мюнхені. Щоправда, вже в наступній стадії мадридців зупинив шалений ПСВ, що зрештою і візьме трофей.

Але, за словами Вісенте дель Боске, тоді ще рано було говорити про рівність у протистояннях з мюнхенцями:

«На той момент німці все одно здавалися кращими за нас у всьому. Але на рубежі тисячоліть футбол вирівнявся, суспільство вирівнялося. І ми змогли почати перемагати».

Хоча навесні 2000-го, коли Реал і Баварія грали в одній групі, іспанці зовсім не виглядали рівнею німцям.

Тодішня команда Дель Боске програла 2:4 вдома і 1:4 на виїзді. Проте все одно вийшла у плей-оф, за очними матчами обійшовши Динамо. І у півфіналі знову натрапила на Баварію.

Ось як ті протистояння згадував Зінедін Зідан, що приєднається до Реала тільки наступного сезону:

«Якщо якась зустріч Реала з Баварією й була особливою, то це в тих півфіналах. Мадрид не дуже добре йшов у чемпіонаті (став п’ятим). Анелька також проводив не найкращий сезон, не потрапляв у склад.

Але що у першому, що у другому матчах він відіграв дуже добре, забив важливі м’ячі – і Реал пройшов далі».

У фіналі Мадрид розбив Валенсію з рахунком 3:0.

Наступного сезону Баварія помстилася: виграла обидва матчі у півфіналі й вирвала трофей з рук тієї ж Валенсії (перемогла в серії пенальті).

«Ми вже сміялися, що так часто граємо один проти одного. Говорили, що завжди одне й те ж саме».

Так Франсіско Павон згадує факт, що й наступного року Реалу знову довелося грати проти Баварії. Тепер у чвертьфіналі.

В першому матчі у себе вдома мюнхенці перемогли 2:1. І після тієї зустрічі Хасан Саліхаміджич дозволив собі абсолютно нахабний коментар:

«В першому таймі вони мали перевагу, але займалися казна чим і були не надто вражаючими. Після перерви ми показали, що якщо натиснути на них, то вони можуть обгидити собі труси».

Олівер Кан додав, що футболісти Реала вміють «гарно зніматися у рекламі, але так і не навчилися грати у футбол».

На Бернабеу Реал переміг 2:0 і пішов за черговим трофеєм Ліги чемпіонів, котрий Мадриду приніс шедевральним ударом Зінедін Зідан.

Трешток не допоміг Баварії й у сезоні 2003/04. Клаудіо Пісарро казав партнерам «забити п’ять цим клоунам». У підсумку, 1:1 у Мюнхені та перемога Реала вдома 1:0.

Але, напевно, найбільш пам’ятний прояв хуліганства трапився у кампанії 2006/07. Тоді Реал спокійно вів вдома 3:1, аж тут нізвідки прийшов гол Марка ван Боммеля, колишнього гравця Барселони.

І він показав трибунам якого нещодавно зловив карася.

В Мюнхені Баварія втримала потрібний результат. Але то був рік Мілана, що у фіналі помстився Ліверпулю за стамбульське диво.

Й останній допоки тріумф німців – півфінал 2011/12. Серія пенальті, після якої Мануель Ноєр видав:

«Я вивчав як б’ють Роналду та Кака, але не знав, що Серхіо Рамос битиме настільки високо».

Воротар Баварії вирішив знищити захисника Реала, який пробив више воріт, але у фіналі мюнхенців несподівано знищив Челсі. Закрити цю невдачу, щоправда, вдалося вже в наступному сезоні.

Тоді перш ніж взяти трофей Баварія у півфіналі розірвала Барселону з сумарним рахунком 7:0. А от інший іспанський гранд їм більше так і не вдавалося розкусити.

Ні у півфіналі 2013/14, коли Карло Анчалотті йшов за Десімою і переміг у Мюнхені 4:0, ні коли італієць тренував їх самих у чвертьфіналі 2016/17, ні у півфіналі 2017/18, коли Реал зумів відігратися з 0:1 і на виїзді, і вдома.

Позаду 26 зустрічей. У Баварії 11 перемог, у Реала – 12. Останніми роками мюнхенці зазнають невдачу за невдачею.

Здається, час повертатися в форму – зрівнювати рахунок абсолютної європейської класики.