Блохін був за крок до звільнення перед чемпіонатом світу-2006

Пам’ятаю, коли я у 2003 році очолив збірну і вона почала програвати один товариський матч за іншим, мене вже хотіли вигнати. Але потім ця команда вибухнула у 2006 році.

Так, про тоді йшлося про моє звільнення. Григорій Михайлович приходив: волосся сторчма, краватка збилася на плече. Каже мені: «Що відбувається?». А просто проходив звичайний селекційний процес. Через збірну в мене пройшов 51 гравець. Я просіював їх один за одним. І от через ту чорнову, складну роботу послідовно вималювалася команда, яка дійшла до 1/4 фіналу чемпіонату світу.

Чому Дніпро став базовою командою збірної?  Тому що, коли я оцінив ситуацію, зрозумів – нічого кращого на той момент просто не було. УПЛ була максимально легіонеризованою. Стояло питання – що на деяких позиціях жоден кандидат у збірну не мав стабільної ігрової практики в клубах. А от Дніпро, на відміну від інших провідних команд, базувався саме на українських футболістах.

На той момент це був оптимальний склад. Єдиний гравець, якого недорахувалися – динамівець Сергій Федоров, який через травму не зміг зіграти на чемпіонаті світу. Це була втрата, адже він був у нас одним із стовпів оборони.

Виклик Свідерського без ігрової практики у клубі? А кого ставити? На матч із італійцями в чвертьфіналі в мене був обмежений вибір гравців. Випав один, випав другий… Пам’ятаю, запитаю Гусіна: «Зіграєш центрального захисника?». Відповідає: «Володимировичу, зіграю». У нас Мілевський у грі зі Швейцарією бив пенальті, хоч і був ще юнаком, – заявив Блохін в інтерв’ю «Українському футболу».

Олег Блохін