Дулуб озвучив причини кризи «Львова» та шляхи виходу з неї

Головний тренер «Львова» Олег Дулуб пояснив, чому в активі команди лише одне очко в УПЛ. Спеціаліст назвав шляхи виходу з кризи. Слова білоруса передає прес-служба клубу.

Під час вимушеної перерви ми спілкувались із Олексієм Довгим, він мене тоді просив, аби я скинув хоча б якісь програми з підготовки, проте я відмовив. Кажу: «Хлопці, перш за все, потрібно мати відповідний настрій». Настрій футболіста — це й є його гра. Тому, кажу, грайте між собою в футбол, грайте в квадрати, отримуйте позитивні емоції.

І вони дійсно весь цей час просто грали в футбол на базі, спілкувались, ходили в тренажерний зал, басейн та й усе на тому. Нам дійсно довелось цілком змінити тренувальну тактику, бо без офіційних матчів футболістам важко втримати оптимальну фізичну форму. Окрім цього, ми повинні були розробити таку програму, яка б змогла підготувати їх до наступного якісного кроку.

Це потрібно тому, що, в умовах української Прем’єр-ліги на перше місце ставиться швидкість. Плюс, ми були змушені шукати нових футболістів, тому що дуже багато футболістів залишили склад команди.

Якщо ми говоримо про класичні методи тренувань Лобановського, то це — не велика кількість бігової роботи, а режими, у яких кожного дня існують футболісти. Уся наша програма побудована на методиках Лобановського. На мій погляд, це — найбільш передовий підхід навіть в умовах сьогодення. Із іншого боку, ми дуже багато виконали силової роботи. Це — тренажерні зали, робота на футбольному полі, тощо.

Під час цієї паузи склад нашої команди залишив Олексій Довгий, але це його вибір. У той день, коли я повернувся до України, я спілкувався з ним до трьох годин ночі. Кажу йому: «Ти — наш капітан». Це був ключовий гравець у нашій роздягальні, який формував атмосферу, яка потім переносилась на футбольне поле. Це розставання — дуже важкий процес, бо, коли ми прийшли рік тому в клуб, Довгий уже був лідером роздягальні. За два місяці компенсувати втрату такого гравця неможливо.

Щодо трансферів, то ми маємо працювати за таких умов, які ми маємо. Це — бюджет та воєнний стан у країні. Саме тому, перш за все, ми запрошували гравців з УПЛ до свого складу. Комусь ми пропонували контракт, а вони йшли в підсумку до тих клубів, які давали більш гідні умови праці. Дуже багато пропозицій надходило гравцям.

За основу ми брали три критерії — гравець мав бути швидким та агресивним, а також мати перспективи розвитку. Чи хотів би я ще когось придбати? По гравцю на кожну позицію! Жартую, звісно, але все ж таки потрібен гравець, який буде забивати голи. Однак такі потрібні кожній команді.

Були такі футболісти, які взагалі не хотіли повертатись до України. Альваро? Одразу — ні. Так, як він себе тоді повів, я одразу сказав, що жоден гравець не може ставити себе вище за команду. Тим паче зараз, коли йде війна. Я повернувся два місяці тому, і одразу сказав — нам потрібна команда, бо окремі гравці нічого не вирішують на полі.

До того ж, я не вважаю Альваро зірковим футболістом. Окрім того, інформація, яку ми маємо щодо нього з його поточного клубу, не є позитивною. Інша справа — Шина. У нього оренда до кінця цього року, тому з ним ми ще сподіваємось попрацювати.

Зараз намагаємось залучати молодь до гри. У команді U-19 я бачу дуже позитивну енергетику. Той же Віталій Михайлів, якого ми запросили, він уже дебютував у грі проти київського «Динамо». Я бачив три його гри за молодіжну команду — він був кращим, не дивлячись на юний вік. Я дав йому трохи часу на полі, а потім показував записи іншим футболістам — молодий хлопець, 16 років, а не боїться виходити проти такого суперника.

Раніше Дулуб пояснив, чому повернувся до України під час війни.