Ексфорвард Зорі пішов у політику: збирає донати та назвав доньку на честь українського міста

Я приїхав до Зорі за порадою свого агента – він мав зв'язки у клубі. Коли я вперше побачив Луганськ, то просто закохався. Це було красиве місто, все зелене, і там жили чудові люди.

Я грав у багатьох містах України і можу сказати, що вся країна була просто прекрасна. Моя донька народилася, коли я був на зборах у Криму. Я назвав її Одесою на честь України – їй вже 14 років.

Доньці дуже подобається, як ми її назвали. Вона вважає, що це найкрасивіше ім'я на світі. Розповім вам маленький кумедний епізод. Коли їй було 3-4 роки, вона прийшла додому у сльозах, тому що один з наших сусідів назвав свою племінницю Одесою, як мою доньку. Вона плакала, бо хотіла бути єдиною Одесою, щоб її ім'я було тільки для неї.

Зайнявся політикою у 2013 році, щоб бути поруч з людьми і допомагати їм та своїй країні. За цей час займав різні посади. Зараз я заступник префекта округу Тирана. Албанія щодня крокує до Європи. Ми бачимо себе частиною ЄС у найближчому майбутньому.

Я розмовляв з усіма моїми друзями, які перебувають в Україні. Там дуже велика війна і вони дуже шоковані цією ситуацією. Я сказав їм, що мій дім відкритий для них. Якщо вони приїдуть до Албанії, то я буду їх чекати. У 2019 році багато друзів і знайомих телефонували мені, коли стався землетрус. Мене не було багато років в Україні, але я зберіг зв’язки з країною.

Жив у Луганську, що межує з росією. Як народ, українці є одними з найкращих і найосвіченіших людей. Я грав там 3 роки і за цей час в мене не виникло жодного інциденту. Українці дуже добрі та високоосвічені люди.

Мені прикро, що це дуже гарне місто, де проживало близько 1 мільйона жителів, знищується. Луганськ покинутий, а стадіон у руїнах. У такому місті вже немає життя. Там живуть одні люди похилого віку.

Я стежив за кожною подією, яка мала відношення до України. У мене досі є контакти з багатьма друзями. На початку війни я запропонував їм приїхати до Албанії. Війна – це завжди поганий вибір, але Україна має всі права захищати себе, свою територію та свій народ.

Зустрічався з українським послом в Албанії, ми збирали донати для українського народу. Відвідував виставку українських художників в галереї мистецтв Тирани. Це був дуже особливий захід. Нехай наступна їхня виставка буде про прекрасне життя і мрії без війни.

У мене така ностальгія і я так сумую за Україною. Мені б дуже хотілося приїхати одного дня. Особливо я б хотів відвідати свій улюблений Луганськ. Хоча я розумію, що місто вже не буде таким, як раніше, – розповів Джихані в інтерв’ю Tribuna.com.